Організація науково-дослідної роботи студентів

Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців з вищою освітою з конкретної економіки потребують від них поєднання, в собі знань бакалавра, магістра та економіста-дослідника, які здобуваються в процесі виконання науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі, аспірантурі.

Методичне забезпечення науково-дослідної роботи студентів ґрунтується на комплексно-цільових програмах. Суть їх полягає у створенні комплексної системи наукових досліджень студентів і аспірантів на весь час навчання відповідно до профілю обраної спеціальності і спеціалізації, яка включає елементи наукових досліджень до всіх видів навчального процесу, спрямовані на підготовку фахівців, здатних творчо вирішувати завдання управління економікою в ринкових умовах.

Виконання науково-дослідної роботи студентами і аспірантами передбачає вивчення основ наукових досліджень, зокрема поняття науки, методики наукових досліджень і наукової організації праці (НОП) під час виконання їх самостійної роботи над літературними джерелами, планування та організацію наукового експерименту, обробки експериментальних даних.

Студенти із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку: готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи, застосовують економіко-математичні методи, комп’ютерну та організаційну техніку; інформаційні технології; узагальнюють передовий практичний досвід; оптимізують пропозиції із застосуванням економічних категорій, спрямованих на підвищення ефективності і якості роботи.

Під час навчальної та виробничої практики кожен студент крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускаюча кафедра.

Одним із видів НДРС є студентський науковий семінар. Проведення семінару передбачає поглиблене вивчення питань з тематики НДРС, виступ всіх студентів із доповідями з обраної ними науково-дослідної теми, захист своїх висновків і пропозицій, отриманих у результаті проведеного дослідження.

Дипломна робота (магістерська) студента, який навчається за фахом економіста, повинна бути дослідного характеру. Тому якість її підготовки значною мірою залежить від рівня виконання елементів дослідного пошуку, передбаченого всіма видами НДРС за весь період навчання.

Участь у конкурсах наукових студентських робіт і отримані заохочення повинні враховуватися у НДРС. Це дає змогу обґрунтувати висновок про можливість зарахування студента до резерву кандидатур вступу до магістратури, аспірантури, а також для рекомендації на роботу, пов’язану з дослідженнями економіки.

Наукове дослідження – це процес вивчення певного об’єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття “об’єкт” і “предмет” пізнання.

У методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:

- теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;

- емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження й експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Виходячи із методології діалектичного матеріалізму, розрізняють такі методи наукового пізнання: загальнонаукові і конкретно-наукові (емпіричні).

Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. До них належать аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз [3].

На основі загальнонаукових методів дослідження явищ, які відбуваються у природі і суспільстві, у кожній науці сформувалися емпіричні методи, що ґрунтуються на досвіді розвитку конкретної науки та застосуванні її у практичній діяльності людей.

Емпіричні методи застосовуються у дослідженнях разом із загальнонауковими як специфічні методи конкретно-наукового пізнання прикладного характеру.

Конкретно-наукові (емпіричні) методи наукового пізнання являють собою специфічні методи конкретних наук, наприклад, економічних: методи математичної статистики, економіко-математичні методи та моделі інформаційних систем у економіці, а також економічного коливання, стабілізації та інфляції.

Науково-дослідний процес складається з таких стадій: організаційної, дослідної, узагальнення, апробації і реалізації дослідження.

Дослідна стадія науково-дослідного процесу включає в себе створення нової інформації і перетворення її із застосуванням комп’ютерних технологій, теоретичних і конкретно-наукових (емпіричних) методів у інформаційні сукупності відповідно до програми дослідження теми конкретної економіки.

На стадії узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження проводиться літературний виклад висновків і пропозицій наслідків виконаної роботи, апробація їх у колективі наукової організації, рецензування та експертиза, дослідне впровадження, коригування, доопрацювання та реалізація кінцевих результатів.