Предмет, мета,основні завдання дисципліни «Університетська освіта».

Метоювпровадження КМС є підвищення якості підготовки фахівців, їх конкурентоспроможності та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМС є:

- адаптація системи вищої освіти України до вимог Європейської кредитної трансферної системи (ЕСТS) для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців;

- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальним варіативною частиною освітньо-професійної програми;

- стимулювання учасників навчального процесу до досягнення високої якості вищої освіти;

- удосконалення порядку отримання студентом професійної кваліфікації відповідно до вимог ринку праці.

Конспект лекцій укладений за модульним принципом і містить: модульно-структурований зміст, лекційний матеріал, добірки тестових запитань для вхідного, поточного та модульного контролю знань.

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” є однією з дисциплін у підготовці економіста до практичної діяльності і спирається на набуті знання під час вивчення дисциплін “Основи економіки ”, “Економічна географія України ” загальноосвітньої середньої школи, “Філософії.

Навчальна дисципліна “Університетська освіта” пов’язана з іншими дисциплінами циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, в яких мають місце продовження більш глибоке вивчення окремих проблем економіки. Це такі дисципліни, як “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка ”, “Політична економія ”, “Макроекономіка, “Економіка підприємства”, “Економіка праці” та ін.

Під час вивчення цієї та інших дисциплін, майбутній фахівець повинен уміти правильно оцінювати ефективність прийняття організаційно-економічних рішень, володіти основами методології кількісного та якісного аналізу.

Предметом дисципліни “Університетська освіта” є:

- система знань, зміст економічної науки, її закони, концепції, категорії, методи та інструментарій;

- міст, характер та сфери професійної діяльності економіста;

- методичні та організаційні засади навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Функції дисципліни “Університетська освіта”:

- пізнавальна – ознайомити студентів із системою знань економічної науки;

- методологічна – навчити студентів навчатися, тобто ознайомити зі змістом навчального плану, показати структуру, послідовність, взаємозв’язок між дисциплінами нормативного циклу з професійним спрямуванням та з спеціальними дисциплінами, які формують фахівців, з організацією навчального процесу за КМС, яка базується на модульно-рейтингових технологіях організації навчання;

- практична – навчити студентів володіти сучасними методами оцінки ефективності господарювання, виявлення та використання резервів її підвищення.

Викладене вище дозволяє сформулювати основну мету навчальної дисципліни “Вступ до фаху”.

Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми вищої освіти бакалавра, фахівця, магістра за галузю “Економіка і підприємництво”, навчального плану за даним напрямом дозволяє сформулювати вимоги щодо знань і умінь, які забезпечуються в результаті вивчення дисципліни “Університетська освіта”.

2.Болонський процес: сутність,мета та завдання. Зміст Болонської декларації.

На сучасному етапі розвиток вищої освіти в Україні слід розглядати у контексті тенденцій інтеграції в Європейське співтовариство, що потребує структурних перетворень в усій системі, чіткої законодавчої і нормативно-правової баз, та підвищення рівня інформатизації навчального процесу з доступом до різноманітних міжнародних інформаційних мереж та систем.

У реформуванні системи вищої освіти Міністерство освіти і науки України визначило п’ять пріоритетних напрямів діяльності у сфері вищої освіти і науки на найближчий період: європейський рівень якості і доступності освіти, її духовна зорієнтованість, демократизація, соціальне благополуччя науковців і педагогів, розвиток суспільства на основі нових знань. Ці напрямки розроблені відповідно з Болонським процесом.

Болонським процесом прийнято називати діяльність європейських країн, спрямовану на створення сумісних та більш ефективних їх систем вищої освіти. При цьому йдеться не про

уніфікацію, а про гармонізацію національних систем вищої освіти, перехід до нової філософії, що передбачає нові засади організації навчального процесу, нові освітні технології, новий тип взаємовідносин між викладачем та студентом, прозорість навчального процесу тощо.

Болонський процес був започаткований 19 червня 1999 року в Болоньї підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів так званої Болонської декларації. Цим документом країни - учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року

Зміст декларації може бути зведений до чотирьох основних положень:

- Створення системи академічних ступенів, які були б максимально порівнянними, зокрема, за рахунок повсюдного введення уніфікованого додатка до диплома за моделлю, запропонованою ЮНЕСКО. Сьогодні навіть у межах однієї нашої країни існують різні системи підсумкової атестації і присвоєння відповідних кваліфікацій. Єдина система кваліфікацій у “болонських” країнах буде сприяти формуванню єдиного європейського ринку висококваліфікованої праці, а також конкурентоспроможності європейської вищої освіти як такої.

- Перехід на дворівневу систему вищої освіти “Бакалавр – Магістр”.При цьому завершення навчання на рівні бакалавра надає право обіймати первинні посади фахівців на європейському ринку праці, що передбачає володіння закінченою вищою професійною освітою.

- Уведення системи кредитів і механізмів оцінювання, що відповідають кредитам. Передбачається, що система кредитів (наприклад, відома ECTS – European Credit Transfer System) повинна сприяти мобільності студентів. Причому, бажаним вважається навчання принаймні протягом одного семестру поза стінами “свого” вищого навчального закладу, у тому числі за кордоном, при можливості перезаліку результатів атестації за прослуханими дисциплінами. При цьому принцип мобільності повинний поширюватися не тільки на студентів, а й на викладачів.

- Сприяння європейському співробітництву в галузі оцінки якості за допомогою розробки порівнянних критеріїв і методологій.

- Повний перехід на організацію навчального процесу в університеті за КМС буде здійснено в декілька етапів. На першому етапі в університеті опановуються засади модульного принципу структуризації навчального матеріалу та рейтингової системи оцінювання (РСО) за багатобальною шкалою, тобто в навчальному процесі впроваджується так звана модульно-рейтингова система.