Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку

Згідно з класичним визначенням економічної теорії, ціна - це грошовий вираз вартості того чи іншого товару, це кількісний вираз тих витрат, які несе виробник для того щоб отримати прибуток. Поняття ціни тісно пов'язане з поняттям ринкової вартості. Під ринковою вартістю фінансових інструментів мається на увазі вартість, що визначається витратами емітента і регулює ринкову ціну. З іншого боку, для інвестора ціна — це грошовий вираз вартості цінних паперів, які він купує.

Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є: відображення реального співвідношення попиту і пропозиції, реалізація конкретних цілей ціноутворення, врахування різноманітних факторів.

До основних принципів ціноутворення відносять такі: науковий підхід, цільове спрямування, можливість зіставлення цін за різні періоди, врахування рівня цін на аналогічні фінансові інструменти, відображення реального рівня витрат на фінансові операції.

На фінансовому ринку застосовується багато видів цін на фінансові інструменти. Ціни класифікуються за такими ознаками: вид фінансового інструмента, тип емітента, сегмент ринку, вид операцій на ринку, місце і час ціноутворення.

На ринку розрізняють такі види ціни:

- номінальна — зазначена на бланку цінного папера. Визначається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів. Певною мірою це умовна величина, оскільки навіть на первинному ринку цінні папери можуть продаватися не за номінальною вартістю. Номінал інформує про те, яка частина вартості статутного капіталу припадала на одну акцію в момент формування акціонерного товариства або вирішення питання про обсяг статутного капіталу у разі його зміни;

- емісійна — ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні (може не збігатися з номінальною ціною);

- балансова — визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утвореного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій;

- облікова — за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент;

- курсова (ринкова) — відображає співвідношення попиту і пропозиції;

- біржова — визначається на біржі в процесі торгів;

- дисконтована, або поточна, — визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування.

Ціна як інструмент ринку виконує низку функцій:

- облікова — в процесі ціноутворення на ринку фіксується певна вартість фінансового інструмента;

- контрольна — за допомогою встановлення різних цін здій-снюється контроль за рухом вартості різних видів інструментів;

- збалансування попиту і пропозиції — при підвищеному попиті та скороченні пропозиції окремих видів фінансових інструментів ціни на них зростають; відповідно, при зменшенні попиту і зростанні пропозиції ціни падають;

- перерозподільча — в результаті відхилення ціни від вартості новостворена вартість перерозподіляється між галузями економіки і регіонами, нагромадженням і споживанням;

- управління - ціна в умовах ринку визначає, в якій кількості і яких інвестиційних властивостей випускатимуться цінні папери, як буде здійснюватися їх випуск, з якими витратами і з яким прибутком, хто і які цінні папери купуватиме залежно від рівня доходів і бюджету споживання.