Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою

· Взаємозв’язок між кров’ю, тканинною рідиною та лімфою здійснюється в мікроциркуляторному руслі.

· Головним результатом мікроциркуляції є транскапілярний обмін.

· Компоненти, які обмінюються розчинені в рідині.

· Кожний мілілітр плазми за добу не менше 6-7 разів опинюється поза судинами, в тканинній рідині.

· До 20 л рідини щоденно здійснює шлях з капілярів та посткапілярних венул в тканини і транспортується назад, через лімфу (3л) і через судинну стінку (17 л).

· В організмі 10 млрд капілярів і практично будь-яка його клітина знаходиться на відстані, що не перевищує 30 мікрон від найближчого “обмінного пункту”.

· Обмін рідиною необхідний для задовільнення метаболічних потреб тканин, та стабілізації тиску в мікроциркуляторному руслі.

· В нормі плазмова концентрація білків більш ніж в 3 рази перевищує інтерстиційну, тому білки плазми створюють онкотичний тиск, що утримує рідину в судині. Середній онкотичний тиск тканинної рідини в 4 рази менший за онкотичний тиск плазми, і завдяки йому вода утримується в тканинах.

Рис. 68. Нормальні еритроцити у вигляді двовгнутого диска (а) і зморщені в гіпертонічному розчині (б)

Рис. 69. Схема можливого переливання крові

Стрілки показують, особам з якою групою крові, кірм одноіменної, можна переливати кров вищезазначеної групи.

Рис. 4.12. Схема кровообігу:1 - аорта; 2 - печінкова артерія; 3 - одна з артерій кишок; 4 - сітка капілярів великого кола; 5 - ворітна вена печінки; 6 - печінкова вена; 7,8 – верхня і нижня порожнисті вени; 9 - праве передсердя; 10 - правий шлуночок; 11 - легенева артерія; 12 - капілярна сітка малого кола; 13 - одна із 4 легеневих вен; 14 - ліве передсердя; 15 - лівий шлуночок; 16 - лімфатична сітка верхньої і нижньої частини тіла; 17 - верхній і нижній лімфатичні протоки. Стрілками позначено напрямки руху крові.