Лімфатична система, лімфообіг

· Не дивлячись на надзвичайно низьку проникливість капілярної стінки для білків, їх молекули, так само як інші частинки, такі як довгі ланцюги жирних кислот та бактерій все ж таки переходять в інтерстиційний простір. Якщо б дані часточки мали б можливість накопичуватись в інтерстиційному просоторі, то сили фільтрації в кінцевому рахунку перевищили б сили реабсорбції і в тканинах виник би набряк.

· Фільтрат плазми, який переходить у міжклітинний простір реабсорбується в кров у венозному відділі капіляра, або повертається в кровотік через лімфатичну систему.

· Лімфатична ситема – фундаментальна дренажна система – філогенетично сформувалась для повернення рідини, що виходить із капілярів циркулюючої крові. Загальна кількість лімфи, яка повертається в кров’яне русло протягом дня, еквівалентна загальному об’єму плазмі крові.

· Лімфатичні судини – колектори розташовуються біля венозних судин і також, як і вени, повертають у кров’яне русло з тканин деяків складові частинки крові, які при цьому надходять у загальний венозний резервуар, що розташований біля серця.

· Лімфатична та венозна системи складаються з поверхневих та глибоких судин. На поверхні тіла поверхневі лімфатичні судини супрводжують поверхневі вени. Вони розташовані під мукозною мембраною і на всьму проміжку травного, дихального та сечостатевого трактів. Ця сітка колекторних лімфатичних дренажних судин постачає лімфу з лімфатичних капілярів, що формують безперервну сітку, яка пронизує всі тканини тіла за винятком рогівки ока.

· Глибокі лімфатичні судини оточують вени, утворюючи навколо них анастомози, і супроводжують глибокі аретрії, що розподіляються в органах. Артерії, вени та лімфатичні судини мають спільні оболонки та футляри і розташовуються в тих самих ділянках органів та тканин.

· Лімфатична система виконує дві транспортні функції:

1) повернення капілярного фільтрату в кров’яне русло;

2) вимивання чужорідних часточок та ексудату з міжклітинних щілин та серозних порожнин.

· Лімфатична система починається в тканинах лімфатичними капілярами з сліпими кінцями, які за розмірами відповідають звичайним капілярам, але менш чисельні. Ці капіляри мають значну кількість пор і з легкістю збирають великі часточки, що надходять з інтерстиційної рідини.

· Ця рідина називається лімфою. Рухаючись по лімфатичних судинах, що збігаються вона фільтрується через лімфатичні вузли, в яких затримуються бактерії та інші частинки і в подальшому повертається в систему кровообігу, поряд з тією ділянкою, де кров впадає в праве серце.

· Рух лімфи з тканин здійснюється під впливом двох факторів:

1. Збільшення інтерстиційного тиску в тканинах у результаті накопичення рідини з оточуючих тканин;

2. Стиснення власне лімфатичних судин.

Клапани, які містяться в цих судинах, також перешкоджають зворотньому руху рідини.

· Приблизно 2,5 л лімфатичної рідини надходить у серцево-судинну систему за добу. В нормі дана величина свідчить, що результуюча швидкість транскапілярної фільтрації рідини в організмі в цілому становить 2,5 л за добу. В порівнянні із загальною кількістю крові, що проходить по серцево-судинні системі за добу (близько 7000 л) дана величина може здаватися дуже незначною втратою рідини з капілярного русла, але застій лімфи є надзвичайно серйозною проблемою і супроводжується виникненням виражених набряків.