Сутність, типи і джерела економічного зростання

Економічне зростання – це такий розвиток національного господарства, при якому збільшується реальний національний доход, реальний валовий внутрішній продукт.

Економічне зростання у країні має економічні і соціальні наслідки.

Економічні наслідки охоплюють стадію виробництва, а саме: підвищення й інтенсивність праці, фондоозброєність, поліпшення якості робочої сили, удосконалення технології й організації виробництва.

Соціальні наслідки визначаються економічними й охоплюють фази розподілу і споживання. Це збільшення рівня прибутків різноманітних прошарків населення, поліпшення якості споживання за рахунок удосконалення кількості і структури національного продукту, що відображається у загальному збільшенні рівня життя населення.

Виділяють два основних типи економічного зростання – екстенсивне й інтенсивне.

Екстенсивний тип економічного зростання досягається за рахунок використання більшої кількості чинників виробництва при збереженні їх старої технічної основи. Приріст продукції досягається за рахунок кількісного збільшення чисельності працівників і за рахунок збільшення потужності підприємств. Проте випуск продукції у розрахунку на одного працівника залишається незмінним.

Інтенсивний тип економічного зростання характеризується збільшенням масштабів випуску продукції, оснований на використанні більш ефективних і якісно більш досконалих чинників виробництва та технології, більш економічних ресурсів, підвищенні кваліфікації працівників. Результатом є не тільки збільшення обсягу продукції, але й підвищення її якості.

Інтенсивний або екстенсивний типи економічного зростання не існують у чистому вигляді. Завжди має місце їх поєднання з переважанням одного з них.

Розрізняють потенційне і дійсне економічне зростання. Під потенційним економічним зростанням розуміють сукупний ЧНП, який може бути вироблений при: доступній технології; максимально можливому використанні працівників; ефективному застосуванні засобів виробництва.

Дійсне економічне зростання – це фактично досягнуте.

Для виміру економічного зростання використовуються дані про ВВП або ВНП. Якщо при розрахунку виходити з рівня цін поточного року, то одержимо номінальний розмір продукту. Для визначення реального економічного зростання використовуються ціни базисного року, що виключає коливання цін.

Як основні показники виміру економічного зростання використовуються:

1. Коефіцієнт зростання – це відношення показника досліджуваного періоду до показника базисного періоду.

2. Темп зростання – це коефіцієнт зростання, помножений на 100 %.

3. Темп приросту – це темп зростання мінус 100 %.

Процес економічного зростання містить у собі взаємодію певних чинників. У макроекономіці виділяють три групи чинників економічного зростання:

- чинники пропозиції – містять у собі наявність людських ресурсів, природних ресурсів, основного капіталу і рівень технології. Саме чинники пропозиції мають вирішальне значення в економічному зростанні;

- чинники попиту – це рівень цін, споживчі витрати, інвестиційні витрати, державні витрати, чистий обсяг експорту;

- чинники розподілу – це раціональність і повнота залучення ресурсів у процес виробництва, ефективність використання ресурсів в економічному обороті.

Вирішальне значення в економічному зростанні мають чинники пропозиції. Взаємодію трьох груп чинників економічного зростання показує крива виробничих можливостей. Вона відображає суміщення різновидів виробництва різноманітних благ, які можуть бути випущені при даній кількості і якості природних ресурсів, основного капіталу й існуючої технології.

Тов. А

Економічне зростання

Тов. В

Рисунок 11.1 – Крива виробничих можливостей

Будь-яка точка на кривій виробничих можливостей означає максимальний обсяг випуску двох товарів. Кожна точка усередині кривої показує, що чинники застосовуються неоптимально. Економічне зростання здійснюється у тому випадку, коли раніше не застосовувані чинники виробництва починають використовуватися, і економіка переміщується з внутрішньої точки у точку на кривій виробничих можливостей. Зростання спостерігається і тоді, коли крива виробничих можливостей зміщується праворуч.

В даний час для розвинених країн характерний перехід до нової якості економічного зростання:

- здійснюється головним чином за рахунок упровадження НТП, застосування технологій по збереженню ресурсів;

- у більшій мірі, ніж раніше, спрямоване на підвищення якості товарів і послуг, через зростання конкуренції;

- має обмежувачі, встановлювані урядом з метою збереження здорового економічного середовища для життєдіяльності людини. Вихід економічного зростання за ці межі вважається соціально небезпечним.

Існують позитивні і негативні сторони економічного зростання. До позитивних належать:

- економічне зростання сприяє збільшенню матеріального достатку і життєвого рівня;

- проблеми навколишнього середовища слабко пов'язані з економічним зростанням;

- економічне зростання є єдиним дійовим засобом для досягнення більшої рівності у прибутках.

До негативних моментів належать:

- економічне зростання веде до забруднення навколишнього середовища;

- економічне зростання породжує серед людей занепокоєння і невпевненість у завтрашньому дні;

- економічне зростання часто суперечить певним людським цінностям;

- внутрішні і міжнародні проблеми – це проблеми розподілу, а не виробництва.

Економічне зростання є складовим елементом розвитку економіки, що включає періоди піднесення і спаду. Під час спаду ідуть з ринку неефективні виробники, залишаючи у ньому вільні ніші, які згодом заповнять ті, хто спроможний витримати вимоги ринку. Відновляється рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, на основі якої економіка країни вступає у період пожвавлення економіки. Таким чином, навіть спад являє собою специфічну форму розвитку, що створює основу для майбутнього економічного зростання.

Будь-який вид економічного зростання потребує додаткових інвестицій. Здійснення інвестиційного процесу вимагає від суспільства створення ряду об'єктивних передумов:

1. Достатній рівень заощаджень.

2. Розвинений фінансовий ринок, спроможний забезпечити приплив заощаджень до інвесторів.

3. Висока прибутковість інвестицій, спроможна значно перекрити можливі втрати, пов'язані з великими комерційними ризиками.

Таким чином, економічне зростання знаходиться у прямій залежності від норми накопичення, тобто заощаджень, і ефективності інвестицій.

Динаміка економічного розвитку виражається у темпах економічного зростання. Стале економічне зростання є умовою досягнення економікою довгострокової рівноваги. Довгострокова динамічна рівновага – це такий розвиток економіки, при якому у кожний період часу обсяги зростання сукупного попиту і сукупної пропозиції дорівнюють один одному при повній зайнятості.