І прогнози на 2050 р. (га)

Примітка. Розрахунки за всі роки виконані, виходячи з площ під зер­новими. Джерела: Міністерство сільського господарства США: виробни­цтво, запаси і розподіл. Електронна база даних - US. Departement оf Agriculture. Production Supply, аnd Distribution, еlectronic database, Washington DC, updated October 1998. Організація Об'єднаних Націй.

Бангладеш, Ефіопія й Іран також постануть перед пробле­мою скорочення посівних площ під зерновими в розрахунку на душу населення до малих розмірів. Така ж ситуація спо­стерігатиметься в Єгипті, чисельність населення якого ста­новитиме близько 114 млн. чоловік. Площі під зерновими на душу населення зменшаться з 0,04 га до 0,02 га. Оскільки Єгипет вже імпортує близько половини необхідного зерна, його залежність від виробництва зернових ймовірно зросте.

Крім скорочення площ під зерновими на душу населення -через використання для несільськогосподарських потреб, а також ерозію ґрунту й інших форм деградації, - значні тери­торії під зерновими використовуватимуться для посівів ін­ших культур, зокрема сої. Оскільки доходи в країнах з пере­хідною економікою зростуть, попит на рослинну олію для приготування їжі підвищиться. До цього ймовірно додасться швидко зростаючий попит на продукти харчування із сої се­ред більпі заможних людей, що збільшить попит на сою при­близно в дев'ять разів. Разом з тим, соя - це бобова рослина, урожайність якої в розрахунку на гектар є набагато меншою у порівнянні із зерновими. Щоб задовольнити величезний попит на соєві боби, площа, засіяна соєю, збільшиться, що визначить необхідність її розширення за рахунок площ під зерновими.

І хоч протягом останніх 50 років у світовому сільському господарстві переважали надлишкові потужності, однак за­гальна нестача посівних земель визначає необхідність охоро­ни основного багатства нації - ґрунтових ресурсів.

Недостача посівних площ, що проявляється в деяких кра­їнах, може впливати на господарську діяльність країн. На­приклад, це може змінити транспортну політику, зокрема спонукати до більш ефективного використання земельних площ для транспорту: залізничного, автомобільного та ін.

Важливою проблемою є рівень продовольчої ефективності використання земельних угідь. За розрахунками П.П. Бор-щевського, в 2000 році в порівнянні з 1980 роком виробнича продовольча ефективність використання земельних угідь у вартісному вираженні зросла: у розрахунку на 1 га всіх зе­мель на 68,6 дол. США (на 56,7%), у тому числі орних земель - на 530 дол. США (на 47,9%). За десятиліття 1991-2000 р. виробнича продовольча ефективність використання земель­них ресурсів у світі характеризувалася більш низькими тем­пами росту; усіх земель - вона зросла на 33,7 дол. США (на 21,6%), у тому числі оброблюваних земель - на 243,6 дол. США (на 17,7%).

Отже, оцінка земельних угідь України у світовому вимірі є необхідною і важливою. Вона забезпечує збалансування економічних, соціальних та екологічних інтересів щодо оп­тимального розподілу ресурсів території, оптимізації струк­тури землекористування.

На наш погляд, впровадження в науку і практику прове­дення оцінки земельноресурсного потенціалу країни в світо­вому вимірі із залученням сучасних критеріїв, показників та методів дослідження дозволить обґрунтовано приймати рі­шення щодо управління земельним фондом країн, сприятиме вирішенню продовольчої проблеми суспільства, мінімізує витрати на раціональне використання земельних угідь.

Ґрунтові ресурси,