Та деяких країнах світу

Примітка.Складено за даними ФАО (1994).

Найбільша цінність планети Земля - її земельні угіддя. За­гальна площа земної поверхні становить близько 51 млрд. га, в тому числі поверхня океанів і морів - 36 млрд. га (70,6%), площа суші - 13,42 млрд. га (26,3%). На кожного жителя планети в 1994 р. припадало в середньому земної поверхні -2,4 га, орної землі - 0,24 га, пасовищ - 0,6 га.

Одним із факторів економічного розвитку України є наяв­ність потужного земельно-ресурсного потенціалу, який ха­рактеризується зручним геополітичним місцерозташуван-ням території, високородючими та величезними за площею ґрунтами. Територія України складає 603,6 квадратних кі­лометра, і займає друге місце в Європі після Європейської частини Російської Федерації. Як і більшість Європейських країн, Україна характеризується сприятливими помірно континентальними кліматичними умовами.

Територія України є переважно рівнинною (95%), яка роз­ташована на рівні 175 м над рівнем моря. Гори знаходяться на заході України - Українські Карпати і на півдні - Крим­ські гори. В географічному відношенні територія України розташована в степовому поясі, що розподіляється на три ґрунтово-кліматичні зони: Полісся, Лісостеп, Степ.

Займаючи 0,4% території суші Землі, Україна має найро-дючіші землі, забезпеченість якими непорівнянна з жодною країною. Разом з тим, рівень використання продуктивного потенціалу земель є досить низьким, у розрахунку на кожно­го жителя України продуктивність використання земель в 3-6 разів нижча, ніж у країнах Західної Європи. При цьому в Україні проживає 0,7 % населення Землі.

Величезна територія країни розглядається як стратегіч­ний ресурс, основа економічної безпеки країни, "запас міц­ності", що дозволить вижити в екстремальних умовах при погіршенні глобальної економічної ситуації. Україна розта­шована в регіоні з досить сприятливими кліматичними та ґрунтовими умовами, і за площею сільськогосподарських угідь входить до перших 12 країн світу.

У той же час просторовість території і багатство природних ресурсів сприяли розвитку України по екстенсивному шляху, що веде до розтрати природно-ресурсного потенціалу.

Однією із головних функцій земельних угідь є продоволь­ча функція, що полягає в забезпеченні задоволення потреб населення в продуктах харчування. Продовольство, його ви­робництво, розподіл, обмін і споживання є важливою складо­вою світової економіки, займає особливе місце при вирішен­ні світової проблеми голоду населення слаборозвинених кра­їн і регіонів світу.

За даними П.П. Борщевського, на початок XXI століття у світі 1,1 млрд. чоловік недоїдали і мали недостатню вагу, що складає 18,3% всієї чисельності населення світу.

Фахівці Світового Банку попереджають, що якщо країни вживуть рішучих заходів, то внаслідок збільшення чисель­ності населення зросте земельний дефіцит, а отже, загос­тряться проблеми нестачі води, скорочення резерву невико-ристовуваних сільськогосподарських технологій.

За оцінками вчених ФАО ООН, однією з нагальних проб­лем майбутнього суспільства буде проблема постячі сільсько­господарських угідь, деградації ґрунтового покриву.

За своєю природою ґрунтовий покрив є досить обмеженим з точки зору сільськогосподарського використання і, на жаль, не може бути істотно збільшений. Можливість розши­рення світового виробництва продовольчої продукції шля­хом сільськогосподарського використання земельних площ фактично відсутня.

З 1970 р. по 1993 р. світова площа оброблюваних земель зросла з 830 до 1444 млн. га, що становить 10,7% площі су­ші. За даними ФАО, близько 70% площі земної кулі займа­ють малопродуктивні угіддя (20% - в несприятливих кліма­тичних умовах, 40% - в посушливих кліматичних умовах, 20% знаходяться на дуже крутих схилах і 10% становлять малородючі ґрунти).

Із загальної площі земельного фонду планети (13082 млн. га) на сільськогосподарські угіддя припадає 4809,2 млн. га (37% під загальної площі сільськогосподарських угідь). У тому числі на орні землі - 1 млрд. 343 млн. га (27,9%), природні кормові луки і пасовища - 3 млрд. 361,7 млн. га(70%), бага­торічні насадження - 105 млн. га (2,2%).

Світова площа орних земель на початок 90-х років XX сто­ліття (за даними ФАО) становила 1,345 млрд. га, а розора-ність сільськогосподарських угідь - 27,9% (табл. 6). Україна в достатній мірі забезпечена орними землями, однак кіль­кість орної землі у розрахунку на 1 людину не корелює з рів­нем продовольчого забезпечення населення, оскільки остан­ній показник залежить не тільки від площі земельних ресур­сів і родючості ґрунтів, а й від рівня культури землеробства, структури посівів, економіки країни, розвитку переробної промисловості, соціальних умов і рівня життя.

Таблиця 6