Цитати та документи

Меморандум про взаєморозуміння між Генеральним Директоратом з питань Інформаційного суспільства Європейської Комісії та Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розвитку Інформаційного суспільства

Сторони визнають важливість Інформаційного Суспільства для розвитку ефективної ринкової економіки та для забезпечення можливостей якісного працевлаштування. Це вимагає відповідної освіти у школах та інших навчальних закладах, а також розвитку такого регулятивного середовища, яке сприяє інвестиціям доки не буде забезпечено прийняття відповідних соціальних заходів, які б гарантували можливість найменш забезпеченим колам суспільства також отримувати з цього користь.

Дж. М. Кейнс [11]

...Здійснений аналіз надає ключ до пояснення парадокса бідності серед достатку. Одна лише нестача ефективного попиту може призвести і часто призводить до припинення росту зайнятості ще до того, як буде досягнутий рівень повної зайнятості. Недостатність ефективного попиту буде заважати зростанню виробництва, не дивлячись на те що граничний продукти праці все ще перевищує величину граничної тяготи праці за даного рівня зайнятості.

…Більш того, чим багатше суспільство, тим сильніша тенденція до збільшення розриву між фактичним та потенційним обсягом виробленої продукції, відповідно, тим більш очевидні та обурливі недоліки економічної системи. Справа в тому, що бідне суспільство вважає за краще споживати значно більшу частину своєї продукції, тож вельми скромний рівень інвестицій буде достатнім для забезпечення повної зайнятості, в той час як багате суспільство повинне відшукати значно більш широкі можливості для інвестування с тим, щоб схильність до заощадження його більш заможних представників була сумісна з зайнятістю його більш бідних членів. Якщо в потенційно багатому суспільстві спонука до інвестування слабка, тоді, не дивлячись на його потенційне багатство, дія принципу ефективного попиту примусить це суспільство скорочувати обсяг продукції, що виробляється, доки воно… не стане настільки бідним, що значно надлишок доходу над споживанням, що скоротився прийде у відповідність з його слабкою спонукою до інвестування.

М. Фрідман [16]

Чому гроші стають вирішальним фактором в поведінці товарних цін? Чому вони відіграють вирішальну роль у цьому процесі? Ключем до відповіді є вже відзначена різниця між номінальною кількістю грошей (або кількістю грошей у доларовому вираженні) і реальною кількістю грошей (кількістю грошей, що виражені в товарах та послугах, які можна на них придбати, або кількістю тижнів, протягом яких можна заробити такий дохід).

Представляється, що люди виключно уперті в тому, що стосується кількості грошей, яку вони хочуть тримати в формі готівки та не бажають змінювати цю суму, якщо для цього немає сильного спонукального мотиву. Це вірно для будь-якого місця та часу.

…дозвольте припустити, що з якихось причин кількість грошей в обігу стала більшою, ніж люди хотіли б тримати в формі готівки за даного рівня цін.

…кожен може і буде намагатися зменшити свої запаси готівки і ці дії мають важливі наслідки. Намагаючись витратити більше, ніж вони отримують, люди підвищують ціни всіх товарів та послуг. Номінальні доходи зростають, а реальні запаси готівки в дійсності знижуються, хоча номінально в кількості доларів вони не змінюються.

Дж. К. Гелбрейт [6]

Основною позитивною ціллю техноструктури є зростання фірми. Потім це зростання стає найважливішою ціллю плануючої системи і – як слідство – суспільства, де домінують великі фірми.

Дж. Бьюкенен [2]

Сама природа экономического процесса обеспечивает человеку максимальное увеличение его выгоды. Однако, проблему максимизации собственного богатства нельзя механически переносить из сферы экономики в область политики, поскольку для последней этот стимул не так характерен… Политика есть сложная система обмена между индивидуумами, в которой последние коллективно стремятся к достижению своих частных целей, так как не могут реализовать их путем обычного рыночного обмена.

Г.Беккер [1]

Анализ человеческого капитала мог бы помочь при объяснении многих закономерностей рынка труда и экономики в целом. По-видимому, можно создать более общую теорию человеческого капитала, которая рассматривала бы как фирмы, так и индивидов, и которая затрагивала бы макроэкономические системы этого явления.

Д. Норт [13]

…Необхідно децентралізовано приймати рішення, це дозволить суспільству розглянути та дослідити декілька альтернативних способів рішення та вибрати найкращій. Також важливо враховувати минулі промахи та вчитися на помилках. Таким чином, інститути повинні не тільки знизити витрати зі специфікації прав власності, витрати, пов’язані зі складанням різних законів, але також сприяти децентралізованому прийняттю рішень і ефективності конкурентних ринків.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає процес глобалізації?

2. Назвіть причини економічної кризи 1973–1975 рр.

3. Якими способами подолання кризи середини 70-х рр. ХХ ст. скористалися розвинуті капіталістичні країни?

4. В чому полягають відмінні риси англійського та американського посткейнсіанства?

5. В чому полягають основні положення монетаристської теорії?

6. Що собою являє крива Лаффера?

7. Які основні припущення теорії раціональних очікувань?

8. Що таке інститут?

9. В чому полягає сутність таких теорій як «теорія трьох хвиль» Е. Тоффлера та «теорема Коуза»?

План семінарського заняття

1. Інтернаціоналізація, інтеграція та глобалізація світового господарства останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.

2. Економічна криза 1973–1975 рр.: сутність та наслідки

3. Передумови виникнення та загальна характеристика інформаційно-технологічної революції останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.

4. Сутність та передумови виникнення посткейнсіанства та нового кейнсіанства.

5. Основні напрямки «неоліберального відродження»: монетаризм, економіка пропозиції та теорія раціональних очікувань.

6. Методологія інституціоналізму та його основні напрямки.

7. Неоінституціональна теорія та ідеї її представників.

Теми повідомлень

1. Європейська інтеграція: передумови виникнення, мета, етапи розвитку.

2. Інформаційно-технологічна революція останьої третини ХХ – початку ХХІ ст.: передумови, сутність, наслідки.

3. Вклад нового кейнсіанства в розвиток економічної думки.

4. Становлення ТНК як суб’єкта міжнародних відносин в останій третині ХХ–на початку ХХІ ст.

5. Порівняльний аналіз «рейганоміки» та «тетчеризму».

6. Застосування монетаристської концепції в перехідній економіці України та його наслідки.

7. Характерні риси «старого» та «нового» інституціоналізму.

8. Методологія та складові напрямки неоінституціоналізму.

Тести