Функції корпоративного податкового менеджменту

 

Корпоративний податковий менеджмент як складова системи управління підприємством виконує ряд функцій, які є напрямками діяльності корпоративного податкового менеджменту з управління системою податкового обліку з метою досягнення максимізації прибутку підприємства.

Більшість фахівців зараховують до функцій корпоративного податкового менеджменту податкове планування, податкове регулювання, організацію, мотивацію, координацію й податковий контроль.

Беручи до уваги те, що об’єктом управління корпоративного податкового менеджменту є система податкового обліку підприємства, його функції мають бути спрямовані на управління системою податкового обліку підприємства. Тому більш точним вважаємо відносити до функцій корпоративного податкового менеджменту такі:

1) планування системи податкового обліку;

2) організація системи податкового обліку;

3) контроль системи податкового обліку;

4) регулювання системи податкового обліку.


Неможливо провести чітку межу між плануванням, організацією, мотивацією й контролем. Практично всі функції менеджменту створюють єдину систему управління людьми в процесі виробництва. Водночас в загальному вигляді послідовність здійснення функцій корпоративного податкового менеджменту можливо охарактеризувати в такий спосіб.

У процесі реалізації функції планування проводиться планування заходів з організації системи податкового обліку на підприємстві, складання планів; надалі розроблені плани знаходять практичне втілення при здійсненні функції організації системи податкового обліку. Після практичної реалізації заходів система податкового обліку контролюється, за результатами чого може прийматися рішення про необхідність її коригування, тобто здійснюється функція регулювання системи податкового обліку. Далі необхідні зміни в організації системи податкового обліку плануються (функція планування), реалізуються на практиці (функція організації), контролюються (функція контролю) і за необхідності приймається рішення про уточнення деяких параметрів системи податкового обліку (функція регулювання).

Таким чином, можна зробити висновок, що функції корпоративного податкового менеджменту здійснюються в циклічній послідовності.

Функція планування системи податкового обліку. Планування є першою функцією корпоративного податкового менеджменту й містить у собі заходи щодо стратегічного (довгострокового) і поточного планування системи податкового обліку.

У процесі здійснення стратегічного (довгострокового) планування системи податкового обліку на основі аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації податковий менеджер застосовує такі дії:

– вибір оптимальної форми податкової політики підприємства;

– планування кадрового складу структури, яка здійснює податковий облік підприємства (далі податкового підрозділу);

– планування ресурсного забезпечення податкового підрозділу підприємства;

– планування методичного забезпечення податкового підрозділу (посадових інструкцій, графіка документообігу, стандартів податкового обліку підприємства тощо);

– планування раціональної схеми взаємодії податкового підрозділу з іншими підрозділами підприємства в процесі податкового обліку підприємства.

Найбільш важливою частиною в стратегічному плануванні в вибір форми реалізації податкової політики підприємства. Ухвалення цього рішення податковий менеджер здійснює на основі аналізу інформації бізнес-планів, бюджетів, організаційно-правової форми, структури, системи оподаткування підприємства (загальна, спрощена), цільових установок керівництва тощо.

Податковому менеджеру необхідно систематизувати всі фактори, які впливають на вибір податкової політики, і на основі їх аналізу прийняти раціональне рішення. Оскільки від форми реалізації податкової політики залежить склад всіх заходів щодо податкового обліку підприємства, правильний її вибір має суттєвий вплив на ефективність результатів корпоративного податкового менеджменту.

У процесі поточного планування системи податкового обліку на основі аналізу інформації, яка надходить із зовнішніх і внутрішніх джерел, податковий менеджер планує внесення необхідних змін до вибраної форми організації системи податкового обліку на підприємстві.

Особливе місце в забезпеченні процесу планування займає інформація, джерело якої – законодавча база, й дані, отримані в ході здійснення заходів з контролю системи податкового обліку.

Наприклад, якщо підприємство застосовує спрощену систему оподаткування, то на процес здійснення податкового обліку будуть впливати такі фактори:

– зміна встановлених законодавством обмежувальних критеріїв або умов перебування на спрощеній системі оподаткування;

– зміна фактичних або прогнозних значень показників, які обмежують перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, якщо на підприємстві збільшується встановлений законодавством граничний розмір виручки або чисельності працівників, у результаті чого воно не може залишатися на спрощеній системі оподаткування, податковому менеджеру необхідно розробити плани заходів щодо внесення змін в наявну систему податкового обліку підприємства. Аналогічні дії менеджеру необхідно здійснити й у випадку законодавчої зміни параметрів перебування на спрощеній системі оподаткування, якщо підприємство перестає їм відповідати.

Функція організації системи податкового обліку.У процесі здійснення функції організації системи податкового обліку податковий менеджер впроваджує на підприємстві заплановані заходи. Таким чином організація системи податкового обліку, по суті, полягає в практичному втіленні результатів планування системи податкового обліку підприємства й, зокрема, передбачає:

– створення податкового підрозділу підприємства.;

– ресурсне забезпечення податкового підрозділу;

– методичне забезпечення – складання внутрішніх документів, які регламентують порядок ведення податкового обліку на підприємстві (зокрема, посадових інструкцій, графіка внутрішнього документообігу, форм первинних документів податкового обліку й регістрів податкового обліку у випадках, Коли такі не встановлені законодавством).

Впровадження цих заходів проводиться з врахуванням дій з координації системи податкового обліку.

Функція контролю системи податкового обліку.Функція контролю полягає у зіставленні фактичних параметрів системи податкового обліку з установленими стандартами. Основною метою функції контролю є виявлення наявних недоліків системи податкового обліку підприємства з метою подальшої розробки заходів щодо її вдосконалення. За допомогою податкового контролю забезпечується зв’язок між теоретичними розробками в галузі стандартів системи податкового обліку й фактичними результатами.

Перелік та еталонні (припустимі) значення зафіксованих у стандартах показників встановлюються в індивідуальному порядку для кожного підприємства з врахуванням його фінансових можливостей, структури, мотивації керівництва тощо.

Наприклад, менеджер може прийняти рішення про використання у стандартах таких показників ефективності здійснення корпоративного податкового менеджменту, як:


1) показника величини податкового тягаря (ПТ), %:

П – загальна сума податкових платежів підприємства, грн.

ДВ – додана вартість, створена підприємством, грн.

ДВ = ЧП+О+П

ЧП – чистий прибуток підприємства, грн;

О – витрати на оплату праці, грн;

2) коефіцієнта використання податкових пільг (Кпп), %:

Пф – сума податкових пільг, які фактично використовуються підприємством, грн;

Пз – сума податкових пільг, встановлених законодавством для видів діяльності, що здійснюються підприємством, грн;

3) коефіцієнта ефективності діяльності служби реазації податкової політики підприємства (Кф):

Еп – економія податкових платежів завдяки заходам, розробленим службою реалізації податкової політики підприємства за певний період, грн;

Вс – витрати на утримання служби за цей період, грн.

У стандартах можуть бути використані також інші показники, які дозволяють оцінити ефективність функціонуючої на підприємстві системи податкового обліку.

У процесі реалізації контрольної функції податковий менеджер також здійснює заходи з аналізу та контролю:

– правильності заповнення первинних документів і регістрів податкового обліку;

– правильності заповнення і своєчасності надання податкової звітності до уповноважених органів;

– правильності розрахунку і своєчасності сплати податкових платежів до бюджету;

– ефективності системи документообігу на підприємстві;

– ефективності форми податкової політики на підприємстві і т.п.

Додатковим завданням, яке розглядається в межах реалізації функції контролю, є спостереження за реакцією органів контролю на порядок ведення податкового обліку на підприємстві й вживання оперативних заходів щодо оскарження неправомірних рішень органів контролю.

Особливе значення для побудови ефективної системи корпоративного податкового менеджменту має кваліфікація податкового менеджера, і зокрема рівень його знань у галузі податкового обліку щодо всіх форм реалізації податкової політики підприємства.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття „корпоративний податковий менеджмент”.

3. Дайте визначення поняття „податкова політика підприємства” і охарактеризуйте форми її реалізації.

4. Які фактори впливають на вибір форми реалізації податкової політики підприємства?

5. Які основні функції корпоративного податкового менеджменту?

6. Охарактеризуйте механізм реалізації функції планування системи податкового обліку підприємства.

7. Як реалізується на практиці функція організації системи податкового обліку підприємства?

8. Розкрийте механізм реалізації контрольної функції корпоративного податкового менеджменту.

9. Визначте основну мету корпоративного податкового менеджменту.

10. Виділіть об’єкти корпоративного податкового менеджменту.

11. Охарактеризуйте суб’єкти корпоративного податкового менеджменту.

12. Охарактеризуйте основні процеси, які забезпечують функціонування корпоративного податкового менеджменту.

13. Чим зумовлена необхідність існування корпоративного податкового менеджменту?

14. Охарактеризуйте фактори, які впливають на ефективність корпоративного податкового менеджменту.

ТЕМА 7. ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ
У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

7.1. Зміст поняття «податкове планування»

7.2. Принципи податкового планування

7.3. Етапи податкового планування

7.1. Зміст поняття «податкове планування»

По мірі зростання якісних і кількісних параметрів бізнесу він стає все більш складним організмом, який потребує досконалих форм управління фінансовими і податковими відносинами для обробки потоку інформації. Корпоративний податковий менеджмент якраз і сприяє збільшенню прибутковості бізнесу, оптимізації податкових зобов’язань. Пошук шляхів оптимізації податкових платежів є одним із напрямків податкового планування, який здійснюється в інтересах бізнесу.

Необхідність податкового планування закладена у самій суті податкового законодавства, яке передбачає конкретні податкові режими для різних ситуацій, допускає різноманітні методи для обчислення податкової бази і пропонує податкоплатникам різні податкові пільги.

Суть податкового планування – визнання права податкопатника застосовувати всі засоби, прийоми і способи, які дозволяються законодавством, з метою максимального зменшення своїх податкових зобов’язань.

По видах податкове планування поділяється на корпоративне (для суб’єктів підприємницької діяльності) і особисте (для фізичних осіб).

Головною метою корпоративного податкового планування є оптимізація податкових платежів шляхом використання всіх особливостей податкового законодавства.

Можливі різні моделі поведінки податкоплатинка. Тому прийнято розмежовувати такі поняття як обхід податку «tax avoidance», ухилення від сплати податків «tax evasion» і податкове планування «tax planning».


Обхід податків («tax avoidance») – ситуація, коли особа не є податкоплатником внаслідок різних причин. В теорії податкового права розрізняють два способи обходу сплати податків:

• законний;

• із застосуванням заборонених законом прийомів.

Ухилення від сплати податків («tax evasion») – це несвоєчасна сплата податків, ненадання документів, незаконне використання податкових пільг тощо. Всі ці дії призводять у кінцевому підсумку до незаконного зменшення податкових зобов’язань.

Податкове планування («tax planning») – законний спосіб обходу сплати податків за допомогою використання пільг і прийомів зменшення податкових зобов’язань, які дозволені законодавством.

Існує два концептуальні підходи щодо суті податкового планування:

Згідно з першим, податкове планування визначається як важливий етап здійснення політики управління прибутком підприємства, спрямований на визначення сум його податкових платежів у майбутньому періоді і розробку графіка їхньої сплати (податкового платіжного календаря).

Другий концептуальний підхід щодо суті податкового плануванняполягає в тому, що воно є основою формування податкової політики підприємства і передбачає вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і розміщення його активів із метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому.

В основі податкового планування лежить максимальне використання усіх передбачених законом пільг. Цієї концепції, яка полягає в оптимізації податкового навантаження через використання податкових пільг, дотримується більшість економістів.

Альтернативність податкового планування може бути зумовлена врахуванням таких можливостей:

• реєстрації та діяльності підприємств у вільних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах інших країн світу;

• використання спрощених систем оподаткування (єдиний податок для суб’єктів малого бізнесу, фіксований сільськогосподарський податок);

• реєстрації у формі юридичної особи чи суб’єкта підприємництва без створення юридичної особи;

• зміни напрямів діяльності, структури виробництва, видів продукції (робіт, послуг), які виготовляються, робіт і послуг, які виконуються та надаються підприємством;

• вибору оптимальної стратегії і тактики під час укладання господарських договорів (угод, контрактів);

• вибору форми оплати праці найманих працівників тощо.

Суть податкового планування полягає у виборі оптимальних варіантів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою досягнення мінімального рівня податкових зобов’язань, що виникають, а також забезпечення оптимізації податків та збільшення прибутковості.

Вважається, що за другого концептуального підходу мова йде справді про податкове планування (у західній термінології «tax planning»), тоді як за першого – тільки про планування податкових платежів.

Таким чином, під податковим плануванням розуміється цілеспрямована діяльність підприємства, яка орієнтована на максимальне використання всіх нюансів існуючого податкового законодавства з метою зменшення податкових платежів у бюджет. Ця діяльність податкоплатника направлена не на порушення податкового законодавства, а тільки на законне використання всіх існуючих пільг і особливостей податкового права на свою користь.

Метою податкового планування на підприємствах є вибір такого шляху, при якому можливим є накопичення грошових ресурсів, які вивільняються у ході такого планування.

 

7.2. Принципи податкового планування.

 

Ефективне податкове планування підприємства базується на наступних основних принципах:

1. Принцип законності передбачає суворе дотримання діючого податкового законодавства.

2. Принцип оптимальності передбачає пошук і використання найбільш ефективних господарських рішень, які забезпечують мінімізацію бази оподаткування.

3. Принцип цілеспрямованості передбачає цілеспрямований вплив на різні елементи бази оподаткування у залежності від груп податків за джерелами їх сплати.

4. Принцип оперативності передбачає оперативний облік змін у діючій податковій системі.

5. Принцип взаємодії передбачає, що здійснення податкового планування потребує високої кваліфікації виконавців і участі не тільки спеціалістів з податкового менеджменту, але і спеціалістів різних служб підприємства – планової, фінансової, бухгалтерської, юридичної, маркетингової і т. д

Податкове планування є невід’ємною частиною загальної підприємницької діяльності господарюючого суб’єкту.

7.3. Етапи податкового планування.

 

Податкове планування – процес творчий, який потребує індивідуального підходу, але у цьому процесі можна виділити ряд послідовних етапів, на основі яких базується фінансово-господарська діяльність підприємства. Ці етапи не потрібно розглядати як чітку і однозначну послідовність дій, які обов’язково гарантують зменшення податкових зобов’язань.

Якщо перші три етапи мають місце тільки один раз – до реєстрації підприємства, то 4-13 етапи відносяться до поточного податкового планування, які повинно органічно вписуватись у всю систему управління господарюючого суб’єкту.

1. Формування мети і завдань, визначення сфери виробництва і обігу, напрямків господарської діяльності підприємства.

Правильне і точне формулювання мети створення підприємства і завдань, які воно повинне вирішувати у процесі своєї фінансово-господарської діяльності, визначення сфери і напрямків вкладання капіталів дозволяє оптимізувати податкові платежі за рахунок вибору різних ставок і об’єктів оподаткування.

2. Врахування регіональних особливостей в оподаткуванні фінансово-господарської діяльності.

Цей етап податкового планування безпосередньо пов’язаний з регіональною диверсифікацією діяльності підприємства, що дозволяє використовувати податкові переваги окремих територій. Виділяють, як правило, три групи регіональних утворень з різними системами оподаткування:

• спеціальні (вільні) економічні зони своєї країни;

• офшорні території. Термін «офшор» означає, що засновники створюють свої підприємства за межами території країни, у якій вони проживають (є резидентами). Як правило, для цього вибираються території з дуже низьким рівнем оподаткування (а деколи і безподаткові території).

3. Вибір однієї з існуючих організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

На цьому етапі вирішується питання про вибір однієї з існуючих організаційно-правових форм юридичної особи або форми підприємництва без створення юридичної особи.

4. Регулювання бази оподаткування.

Регулювання бази оподаткування податків потребує вирішення двох взаємопов’язаних завдань: точного визначення можливого об’єкту оподаткування і здійснення контролю за цінами. При вирішенні першого завдання необхідно враховувати залежність бази оподаткування від виду діяльності. Знання і врахування у практичній діяльності всіх галузевих особливостей визначення бази оподаткування дозволить уникнути помилок при розрахунку сум податків, які підлягають сплаті у бюджет, і, відповідно, втрат від можливого застосування штрафних санкцій.

Контроль за цінами виходить за рамки податкового планування, але знання наслідків застосування тих чи інших цін необхідне податковому менеджеру на стадії прийняття рішень.

З позиції податкового менеджменту регулювання бази оподаткування по податку на прибуток є одним з найважливіших напрямків планування. При цьому увага податкового менеджера (консультанта) повинна бути звернена на врахування всіх факторів, які впливають на формування об’єкту оподаткування податком на прибуток, і зокрема прибутку, який визначається шляхом зменшення суми доходу звітного періоду на суму витрат податкоплатника.

5. Виявлення можливостей зменшення бази оподаткування за рахунок прямих податкових пільг.

У відповідності з метою їх надання і використання у процесі податкового планування, всі податкові пільги діляться на наступні групи:

- податкові пільги у вигляді зниження податкових ставок по окремих галузях і видах діяльності;

- податкові пільги у вигляді звільнення від сплати податків окремих категорій підприємств;

- податкові пільги у вигляді звільнення від сплати податку окремих видів господарських операцій і продукції, робіт і послуг;

- податкові пільги, які враховують регіональні відмінності у системах оподаткування.

6. Врахування непрямих податкових пільг наприклад, по податку на прибуток суть непрямої пільги полягає в тому, що на витрати необхідно списати якомога більшу суму, дозволену законодавством у вигляді застосування методів прискореної амортизації. Взагалі, вибір облікової політики підприємства відіграє особливу роль у податковому плануванні.

7. Аналіз всіх можливих форм угод (договорів).

Належним чином організоване податкове планування передбачає попереднє вивчення всіх господарських договорів, які планується заключити, на предмет їх потенційних податкових наслідків.

8. Оцінка ризику здійснення податкових правопорушень.

Для того, щоб уникнути податкових правопорушень, необхідним є детальне вивчення і знання основних положень Конституції України, податкового, цивільного, адміністративного і кримінального законодавства.

9. Приведення бухгалтерського обліку і звітності у відповідністьдіючих норм.

Належний стан всіх видів обліку на підприємстві дозволяє отримувати об’єктивну інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства. Помилки в оподаткуванні часто ведуть до великих фінансових втрат у тих суб’єктів підприємницької діяльності, облікові працівники яких ці помилки допустили.

10. Складання і контроль за виконанням податкового календаря.

Податковий календар призначений для контролю і прогнозування правильності обрахування термінів сплати у бюджет податкових платежів, а також недопущення при цьому помилок, які тягнуть за собою неминучі фінансові санкції.

Податковий платіжний календар є складовою частиною платіжного календаря підприємства і використовується у системі оперативного управління грошовими потоками по операційній діяльності підприємства.

Цей плановий документ розробляється по підприємству в цілому і містить, як правило, тільки один розділ – «графік податкових платежів». У складі податкового календаря відображаються всі види податків, зборів та обов’язкових платежів , які перераховуються підприємством у бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди. Календарною датою сплати вибирається, як правило, останній день встановлення терміну перерахування податкових платежів кожного виду. З позиції податкового планування цей крок є виправданим: якщо при терміні сплати податкового платежу 20-го числа місяця підприємство перераховує грошові кошти не 5-го числа кожного місяця, коли фактично обрахована сума податку, а точно 20-го числа, то це рівнозначно отриманню безпроцентного кредиту від бюджету на 15 днів.

11. Раціональне розміщення активів і прибутків підприємства.

На цьому етапі вирішуються питання про раціональне розміщення активів і прибутку підприємства, маючи на увазі не тільки очікувану дохідність інвестицій, але й податки, які сплачуються при отриманні цього доходу (наприклад, при виплаті дивідендів своїм засновникам підприємство повинно нарахувати і утримати податок на дивіденди у розмірі 21% (станом на 2012 р.) від нарахованої суми за рахунок цих виплат, незалежно від того, є воно платником податку на прибуток чи ні). У випадку ж реінвестиції дивідендів – тобто їх виплати у вигляді акцій (часток, паїв) за умови, що така виплата не змінює часток (пропорцій) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі цього підприємства, податок на дивіденди не застосовується.

12. Планування сум податкових платежів у майбутньому періоді.

У більшості випадків планові розрахунки загальної суми податкових платежів здійснюються по наступних основних видах податків і зборів:

а) податок на прибуток;

б) податок на додану вартість;

в) акцизний податок;

г) нарахування на фонд оплати праці.

Планові розрахунки здійснюються у наступній послідовності: На першому етапі визначається сума податкових платежів від величини фонду оплати праці:

Пф – планова сума податкових платежів, розрахована по величині фонду оплати праці;

ФОП – сума фонду оплати праці, яка планується;

Зф – зведена ставка податкових платежів від величини фонду оплати праці.

На другому етапі визначається сума податкових платежів, які входять у ціну продукції, що реалізується.:

Пц – планова сума податкових платежів, які входять у ціну продукції; ВД – розмір валового доходу від реалізації продукції, який планується; Зц – зведена ставка податкових платежів, які входять у ціну продукції.

На третьому етапі визначається сума податку на прибуток:

 

Чп – сума чистого прибутку, який планується;

Сп – ставка податку на прибуток.

На четвертому етапі визначається загальна сума податкових платежів, які плануються:

Пз=Пф+Пц+Пп

 

П3 – загальна сума податкових платежів підприємства, які плануються.

13. Оцінка ефективності податкового планування підприємства.

Система оцінки ефективності податкового планування підприємства містить дві групи показників:

• показники для оцінки податкового навантаження;

• показники для оцінки ефективності податкового планування.

До групи показників, які дозволяють оцінити податкове навантаження на підприємство, віднесено:

1. Суму податків, зборів та обов’язкових платежів, які сплачуються підприємством.

2. Структуру (частку) податків та окремих їх видів у собівартості продукції, в ціні виробника та в ціні реалізації.

3. Показник чистого прибутку підприємства.

4. Коефіцієнт ефективності оподаткування [Ке] показує величину чистого прибутку на одиницю податкових витрат:

 

Пч – чистий прибуток;

Пз – загальна сума податкових зобов’язань.

 

5. Показники рівня оподаткування включають:

• показник агрегованого оподаткування одиниці продукції (Ао) характеризує середню по підприємству величину податків у розрахунку на одиницю продукції:

 

Ов – обсяг виробництва у натуральному вираженні.

• для підприємств, які виробляють неоднорідну продукцію, показник агрегованого оподаткування визначається на одиницю її вартості:

Ц – ціна (ринкова)

•показник агреговано-диференційованого оподаткування одиниці продукції конкретного (і-того) виду (tі):

• показник загального рівня оподаткування підприємства відносно фінансових результатів його діяльності (агрегована ставка):

Co – ставка агрегованого оподаткування, %.

Показник агрегованого оподаткування Co найбільш повно характеризує реальний рівень фіскального навантаження у визначених податкових умовах, а також розподіл прибутку між державою і підприємством. При збільшенні Co зменшується прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства, і навпаки, при зменшенні Co цей прибуток збільшується;

П – показник прибутку до оподаткування, тобто П = Пч + Пз.

 

6. Коефіцієнт податкомісткості реалізованої продукції (Кп). Його обчислюють за формулою:

П – сума податкових платежів підприємства за певний період, грн; Ор – обсяг реалізації продукції за цей період, грн.

 

7. Коефіцієнт оподаткування доходів (Код):

Пц – сума податків, що їх включають до ціни продукції і сплачують з доходів підприємства за певний період, грн;

Дв – сума доходу підприємства за цей період, грн

 

8. Коефіцієнт оподаткування витрат (Ков):

Пс – сума податків, що їх відносять на витрати виробництва (обігу), тобто зараховують до собівартості продукції (товарів, робіт чи послуг) за певний період, грн;

В – сума витрат виробництва чи обігу підприємства за цей період, грн.

До групи показників оцінки ефективності податкового планування відносять:

1. Абсолютне зменшення податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний час – місяць, квартал, рік (ΔПа):

ΔПа=П1-П0

П0, П1, – загальна сума податків, що їх сплачує підприємство відповідно в базовому та звітному (чи плановому) періоді, грн.

 

2. Відносне зменшення податкових платежів, що їх сплачує підприємство за певний час (ΔПв):

Оро, Ор, – обсяг реалізації відповідно в базовому та звітному (чи плановому) періоді.

На відміну від ΔПа, ΔПв дозволяє врахувати вплив на зміну податкових платежів підприємства зміни обсягів реалізації продукції, адже більшість податків змінюється пропорційно до обсягу реалізації тих чи інших показників.

 

3. Коефіцієнт використання пільг при оподаткуванні операційної діяльності [Кп] дозволяє визначити, у якій мірі (як ефективно) підприємство використовує передбачені законодавством податкові пільги:

загальна сума податкових пільг, які використовуються підприємством згідно з чинним законодавством упродовж певного часу.

 

4. Коефіцієнт ефективності податкового планування на підприємстві [Кеп]:

En1, – економія податкових платежів завдяки податковому плануванню у певному періоді, грн.;

По – сума податкових платежів у базовому періоді, грн.

 

Здійснення податкового планування здебільшого не вимагає додаткових витрат, бо виконуються працівниками структурних підрозділів. Якщо для вирішення цих завдань на підприємстві створюється спеціальна служба (наприклад, відділ податкового планування), ефективність її діяльності можна обчислити за формулою:

Еф – ефективність діяльності служби податкового планування підприємства;

Еп – економія податкових платежів внаслідок заходів, реалізованих службою за певний період, грн.;

Вс – витрати на утримання служби за цей період, грн.

 

Оцінка ефективності системи податкового менеджменту на підприємстві здійснюється на основі порівняння вищенаведених показників з їх базисними значеннями. Як базисні можуть бути використані значення показників альтеративних проектів виробничої програми (наприклад, показники прибутковості), теоретично обґрунтовані – оптимальні або критичні – значення показників (наприклад, максимально допустимий рівень податкових пільг, який визначений на основі законодавчих норм), значення показників підприємств-конкурентів та інші.

Результати податкового планування необхідно оцінювати не тільки сумами економії податків і отриманих вигод, але і з точки зору зменшення можливого збитку і витрат, які б були неминучі при веденні господарської діяльності без врахування існуючих особливостей оподаткування.

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення податкового планування на підприємстві.

2. Планування податкових платежів і податкове планування є ідентичними поняттями чи ні?

3. Охарактеризуйте основні принципи, на яких базується ефективність податкового планування.

4. Визначте джерела сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) підприємства.


5. Охарактеризуйте основні напрямки оптимізації податків, джерелом сплати яких є виручка від продажу продукції.

6. Визначне основні шляхи оптимізації податків, джерелом сплати яких є прибуток підприємства.

7. Назвіть основні етапи податкового планування на підприємстві.

8. Яке значення, з позиції податкового планування, має податковий календар?

9. Охарактеризуйте показники для оцінки рівня податкового навантаження на підприємство.

10.Охарактеризуйте показники для оцінки ефективності податкового планування на підприємстві.

ТЕМА 8: МІЖНАРОДНЕ ПОДАТКОВЕ ПЛАНУВАННЯ

8.1. Зміст поняття «міжнародного податкового планування»

8.2. Форми і методи податкового планування

8.3. Взаємозв’язок і взаємозалежність податкового права і податкового планування

8.4. Види міжнародного податкового планування

Самостійно: Основи міжнародного податкового інвестування

8.1. Основи міжнародного податкового планування

 

Суть податкового планування полягає у загальноприйнятому праві податкоплатника використати всі способи, які дозволяються законом, шляхи і методи для максимального зменшення податкових зобов’язань. За межами цих легальних напрямків податкового планування розташована сфера незаконного ухилення від сплати податків, тобто зловживання і різного роду махінації, які розглядаються законодавством як податкові злочини. Межі такого ухилення від сплати податків досить невизначені і відрізняються по країнах: так, якщо у деяких країнах певні зловживання вважаються злочинами, то в інших вони можуть кваліфікуватись як практика, яка хоча і не схвалюється, але допускається законом.


Великі компанії як з метою легального податкового планування, так і нелегального ухилення від податків утримують спеціальні служби, які укомплектовані висококваліфікованими податковими експертами і юристами. Крім того, при прийнятті важливих рішень вони широко використовують послуги приватних консультантів, банків та інших фінансових установ, спеціалізованих юридичних і бухгалтерських компаній, аудиторських фірм і т. д.

Міжнародне податкове планування можна трактувати як вибір між різними варіантами і методами здійснення фінансово-господарської діяльності і розміщення активів, направлених на досягнення якнайнижчого рівня податкових зобов’язань, які при цьому виникають. Очевидно, що в ідеалі таке планування повинно бути якомога перспективнішим, особливо стосовно вибору об’єктів капіталовкладень.

Внаслідок цього, податкове планування повинно базуватись не тільки на вивченні текстів діючих податкових законів і інструкцій, але і загальної позиції, яку займають податкові органи різних країн з тих чи інших питань, проектів законів по податках, податкових реформ, що готуються, а також на аналізі загальних напрямків податкової політики, яка проводиться урядом країни.

Процес податкового планування можна розділити на 4 стадії:

Перша стадіяце вирішення питання про найбільш вигідне (з позиції оподаткування) місце перебування самої компанії, її керівних органів, основних виробничих і комерційних підрозділів і т. д.

Друга стадіявключає питання вибору юридичної форми і структури компанії із врахуванням характеру і мети її діяльності.

Третя ста<





Дата добавления: 2020-10-14; просмотров: 212; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.142 сек.