Реформування відносин власності в Україні

Українська економіка будувалася практично цілком на державній формі власності. Тому її корінне реформування вимагало формування різноманітних форм власності і господарювання.

Роздержавлення– це сукупність заходів, що усувають право держави на управління економікою. Це передача прав власності і господарського управління підприємством і трудовим колективом. Особлива роль належить процесам реформування, якісній трансформації монопольно-державної власності. Світовий досвід свідчить, що роздержавлення – це загальноекономічний процес, який відбувається з метою підвищення конкурентоспроможності, мобільності, гнучкості, ефективності, самостійності державних підприємств і виникнення недержавних форм власності і суб’єктів господарювання. Але роздержавлення не повинне цілком усувати державу з економічного життя, тому що сучасне виробництво не може існувати, а тим більше успішно розвиватися, без державного регулювання. Світова практика яскраво демонструє активну роль держави в найбільш розвинутих країнах.

Однієї з форм роздержавлення є приватизація, яка означає процес передачі державної власності в приватну власність окремих громадян і юридичних осіб. Приватизована може бути будь-як державна власність: як дрібні і середні підприємства, так і великі промислові комплекси. В результаті їх власниками стають приватні особи, трудові колективи, АТ, банки т.ін. При цьому приватизація може здійснюватися на різних умовах. Це може бути безкоштовна передача власності, викуп її на пільгових умовах, аукціон і т. ін.

В Україні з 1992 р до липня 2004 р змінено форму власності 94031 об’єкта, з яких 25471 – об’єкти державної форми власності та 68560 – комунальної. Кошти, одержані від продажу майна державних підприємств, перераховуються до державної скарбниці та використовуються для вирішення економічних проблем і задоволення соціальних потреб суспільства. Процеси роздержавлення і приватизації в Україні привели до глибокої ринкової трансформації економічної структури країни, в якій на початок 2004 р. частка державних підприємств і організацій державної власності становила тільки 4,4%. Зміна форми власності супроводжуються запровадженням нових організаційно-правових форм господарювання в Україні. На початок 2004 р. переважали ТОВ і налічували 281105, приватних підприємств було 229335, АТ – 34662.

Формування різноманітних форм власності в Україні в майбутньому приведе до трансформації перехідної економіки в змішану економіку стабільного соціально-орієнтованого суспільства.

Основні поняття

Власність, привласнення, володіння, користування, розпорядження, суб’єкт власності, об’єкт власності, трудова власність, приватна власність, державна власність, суспільна власність, комунальна власність, право власності, роздержавлення, приватизація.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Власність як економічна та юридична категорія.

2. Структура власності та її історичні типи, види і форми.

3. Тенденції у розвитку відносин власності на сучасному етапі.

4. Реформування відносин власності в Україні.

Практикум

Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь

1. Яке з визначень точніше передає сутність власності в економічному розумінні:

а) загальна умова виробництва, вияв волі певного класу і правове оформлення цієї волі;

б) відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання;

в) відносини між людьми з приводу володіння, користування, розпорядження;

г) відносини між людьми з приводу володіння, користування, розпорядження, відчуження, управління.

2. Значення власності для економіки полягає в тому, що вона:

а) забезпечує взаємодію між економікою та юриспруденцією;

б) суспільний спосіб поєднання робочої сили із засобами виробництва;

в) забезпечує приблизно рівний розподіл національного доходу серед домогосподарств;

г) забезпечує неухильне економічне зростання.

3. Законодавство України передбачає існування на території нашої держави таких форм власності:

а) тільки державної; в) приватної, державної, комунальної;

б) приватної і державної; г) приватної, державної, колективної.

4. Який спосіб закріплення прав власності за суб’єктами можна вважати в сучасних умовах основним?

а) силу; c) релігійні установки;

в) звичаї, традиції; д) юридичні норми.

5. Об’єктами власності в Україні є:

а) засоби виробництва, будинки, споруди, робоча сила;

б) земля, ліси, водні об’єкти, гроші;

в) культурні, історичні цінності, інтелектуальна власність, цінні папери;

г) всі відповіді вірні.

6. Чітке визначення прав власності важливе тому, що воно сприяє:

а) інвестуванню та економічному зростанню; б) всі відповіді вірні;

в) розповсюдженню літературних та музичних творів; г) обміну;

7. Процес привласнення корисного ефекту від споживання блага відображає категорія:

а) користування; б) володіння; в) управління; г) розпорядження.

8. Людина, яка взяла автомобіль напрокат, є:

а) користувачем; в) володарем;

б) розпорядником; г) правильно вказане в п. а, в.

9. Приватизація – це:

а) перехід об’єкта у власність місцевих органів влади;

б) передача майна в оренду з правом наступного викупу;

в) відчуження державної власності на користь приватних осіб;

г) розподіл частини державної власності серед юридичних осіб.

10. Оренда підприємства обов’язково спричиняє:

а) зміну його власника; в) зміни в технології виробництва;

б) зміну користувача; г) правильно вказане в п. а, б, в.

Вправа 2. Виконайте завдання.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581 с.

2. Основи економічної теорії: політекономіний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н.Климко. – 4-те вид., переробл. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с.

3. Основы экономической теории: Учеб.для вузов / Под ред. С.В.Мочерного. – К., 2000. – 607с.

Тема5. форми організації суспільного виробництва