Типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення та єдності; фразеологічні сполучення; фразеологізовані сполучення слів


 

У сучасному мовознавстві відомі кілька типів класифікацій фразеологізмів, які прийнятні й для української фразеології. Класифікаційних схем фразеологізмів існує декілька, причому у кількох із них розрізняється від двох до чотирьох типів. Окремі класифікації містять велику кількість типів та підтипів, використання яких на практиці досить складне.

За семантичною злитістю компонентів розрізняють: а) фразеологічні зрощення, б) фразеологічні єдності, в) фразеологічні сполучення (класифікація В.В. Виноградова). До них додаються ще фразеологічні вислови (за класифікацією М. М. Шанського).

Фразеологічними зрощеннями називаються такі стійкі сполучення слів, які складають неподільну цілісність і значення яких у сучасній мові зовсім не можна пов'язати з тими словами, що входять до даного виразу. Напр.: дати гарбуза, бити байдики, скакати в гречку, у чорта на болоті, в цьому він собаку з'їв і ін. Отже, з погляду сучасної мови значення фразеологічних зрощень нічим не вмотивоване. Так, вираз дати гарбуза означає «відмову дівчини тому, хто до неї сватається», хоч такий зміст зовсім не випливає з лексичного значення слів, які входять до цього виразу. Вислів скакати в гречку означає «зрадити дружині», з'їв собаку — «досвідчений у якійсь справі» і т. д. Вловити якийсь безпосередній зв'язок між значенням наведених висловів і словами, які до них входять, також не можна.

В залежності від того, чим викликана або чим зумовлена неподільність фразеологічних зрощень, В. В. Виноградов визначає чотири типи їх:

а) фразеологічні зрощення, в складі яких є не вживані у сучасній мові вимерлі слова, вже незрозумілі для того, хто говорить, як напр.: байдики бити, теревені правити, на всі заставки;

б) фразеологічні зрощення, в складі яких є граматичні архаїзми, тому вони неподільні з синтаксичного погляду: бути притчею во язицех;

в) фразеологічні зрощення, неподільні лексично, які виражають емоції: ось тобі на! чого доброго;

г) фразеологічні зрощення, які становлять таку змістову єдність, значення частин якої байдуже для розуміння цілого: як пити дати, сісти в калошу, загнати на слизьке, у нього грошей кури не клюють.

Фразеологічними єдностями називаються такі стійкі і неподільні мовні вислови, загальне значення яких зв'язане з тими словами, що входять до їх складу, тобто воно більшою чи меншою мірою вмотивоване значенням складових частин кожного вислову: пошитися в дурні, ні пари з уст, п'ятами накивати, пальці знати, ні світ ні зоря і под. Так, вираз ні пари з уст означає «мовчати», «не говорити», його значення зв'язане із значенням іменників уста і пара, бо коли з уст не виходить пара, то вони стулені, тобто перебувають у такому стані, як це потрібно, щоб людина мовчала, не говорила. Вислів пальці знати означає невмілу роботу, яка робилася невправними руками, отже, його загальний зміст зв'язаний із значенням слів пальці і т. д. Багато фразеологічних єдностей в своїй основі є образними виразами, і їх загальне значення мотивується образним значенням слів, які до них входять, як напр.: тримати камінь за пазухою, кров з молоком, молоти язиком, танцювати під чиюсь дудку і ін.

Каламбурні вирази, досить поширені в сучасній українській мові, за своїм змістом також становлять собою фразеологічні єдності, як напр.: Воно б дуже добре, та нікуди не годиться. Балакала, говорила — сім мішків гречаного Гаврила. На городі бузина, а в Києві дядько.

У фразеологічних єдностях не можна без порушення їх цілісності замінювати одну складову частину іншою, але один подібний фразеологічний зворот легко може бути замінений іншим синонімічним висловом або й окремим словом. Наприклад, мовні звороти тримати язик за зубами і ні пари з уст є синонімічними фразеологічними єдностями й можуть при певних умовах замінюватися один одним, а обидва вони своїм змістом дорівнюють лексичному значенню слова мовчати. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності, як і фразеологічні зрощення, «потенціальними еквівалентами слів».

Фразеологічні сполучення — це такі стійкі мовні звороти, які характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово в фразеологічному сполученні становить його ядро, а решта від нього залежить, його характеризує. Центральне слово фразеологічно обумовлене й не може бути замінене іншим; ті ж слова, які його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставлення, напр.: порушити питання, порушити справу; взяти участь у чому-небудь; взяти до уваги, взяти в шори.

Найпоширенішими фразеологічними сполученнями в сучасній українській мові виступають такі групи слів:

а) словосполучення, що складаються з іменника та узгодженого з ним прикметника чи дієприкметника: добрі бажання, добрі наміри (Кажуть, що весь поміст в пекло з добрих намірів зложився — Л.Укр.);

б) словосполучення, що складаються з двох іменників, причому один з них може мати при собі узгоджений прикметник: справа честі, храм науки, плід непорозуміння, діло табак; людина великого серця, чуття єдиної родини;

в) словосполучення, що складаються з дієслова та іменника з прийменником чи без нього: розв'язати справу, звільнити з роботи, спустити з очей, добитися перемоги, покласти голову;

г) словосполучення, що складаються з дієслова та прислівника: розбити вщент, закінчити вчасно.

Поділ стійких фразеологічних одиниць на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення, запропонований В.В.Виноградовим, поширився в сучасній лінгвістичній науці. Однак названі фразеологічні типи не охоплюють прислів'їв, приказок та багатьох крилатих виразів, які, безперечно, належать до фразеології мови.

Фразеологічні вислови (фразеологізовані сполучення слів) — це стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці. До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу (речення). Це прислів'я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: дівка не без щастя, козак не без долі; на словах медок, а на серці льодок; величається, як заєць хвостом; бідний, як церковна миша; мовчання — знак згоди; шукайте — / знайдете! Фразеологічні вислови номінативного типу — це мовні кліше, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, звітно-виборна кампанія, охорона здоров'я, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото, ядерна безпека, охорона навколишнього середовища та ін.

 



Дата добавления: 2020-10-14; просмотров: 1186;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.009 сек.