СИСТЕМНІ ЗВ'ЯЗКИ У ФРАЗЕОЛОГІЇ

У фразеології, як і в лексиці, спостерігаються системні зв'язки, тобто фразеологічна одиниця може вживатися в кількох значеннях, вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні відношення.

Конституенти ФСГ відзначаються також своєрідним виявом багатозначності. Порівняно з лексичною полісемією фраземна багатозначність — менш частотне явище, кількісно фразео-семантичні варіанти (ФСВ) полісемічної фраземи значно поступаються перед ЛСВ багатозначного слова. Пор.: переучувати — 1) «учити кого-н. заново, по-іншому», 2) «учити що-н. ще раз, повторно»; 3) «учити більше, ніж слід»; 4) «учити всіх або багатьох»; 5) «вивчати все або багато чого-н.»; ловити на слові — 1) «примушувати когось виконати обіцяне, сказане»; 2) «знаходити протиріччя у словах співбесідника»; пролити кроз — 1) «загинути за кого-н., за що-н.»; 2) «страчувати, карати на смерть»; дев'ятийвал— 1) «грізна, незборима сила»; 2) «найвищий вияв чогось». Смислова єдність ФСВ не настільки міцна, щоб вони не могли належати до різних ФСГ. Це відбивається певним чином і на їх граматичних властивостях. Так, фразема пролити (лити) кров у ФСВ «гинути, страждати» керує знахідним відмінком (пролити кров за що), а ФСВ «піддавати смерті, страчувати» — родовим відмінком (проливати кров чию, кого).

Як же розвивається багатозначність ФО? На базі вільного словосполучення внаслідок його переносного вживання виникає первинно-образне значення ФО. Наступне ж значення народжується вже на основі повторного переосмислення значення першої ФО, це значення є вторинно-образним.

Прикладом може бути вислів віддати кінці. Пряме нефразеологічне значення – “відв’язати канат, коли судно відшвартовується”. Переносне, первинно-образне (перше фразеологічне) – іти чи від’їжджати звідкись (щодо людей). Наступне фразеологічне значення – вторинно-образне: іти з життя, помирати.

Отже, на відміну від слів, багатозначність фразеологізмів обмежена і має свої специфічні особливості, які обумовлюються ступенем семантичної цілісності, структурно-семантичною залежністю окремих компонентів стійких словосполучень. Наприклад, крутити голову може означати: 1) захоплювати кого-небудь, закохувати і 2) збивати з пантелику, говорити неправду: «Чи захоче Тоня із ним дружити?.. Адже їй одне задоволення — крутити голови хлопцям...» (О. Гончар); «Мені теж довго голову крутиш з пасікою» (М. Стельмах). Критерієм розрізнення значення фразеологізму є словесне і фразеологічне оточення, в якому значення фразеологізму конкретизується.

Варіантність лексемного складу фразем —яскравий вияв динаміки одиниць лексичного і фразеологічного рівнів у синхронії, їх функціонально-семантичного взаємовпливу, внаслідок чого відбувається комунікативно зумовлене вдосконалення фразеологічної підсистеми і її розвиток [Алефіренко]. Лексичні варіанти фразем: 1) Марку Трохимовичу, не дрейфте, держіть хвіст бубликомі (М. С); Тримай тільки хвіст морковкою (Б); 3) Звитяга! Держіть хвіст трубою, братове ковалі, електрозварники і клепальники! (М. Р.); взяти (схопити) бога за бороду, десятої клепки (олії, масла, лою) в голові не вистачає і сьома (десята) вода на киселі, зарубати на носі (на лобі). При цьому критерії фразеологічної варіантності, як правило, передбачають обов'язкове збереження їх основного лексемного складу.

Фразеологічними варіантами слід вважати такі різновиди фразем, які, характеризуючись відносною тотожністю фразеологічного значення й етимологічного образу, відрізняються окремими компонентами плану вираження, що надають їм певних експресивно-стилістичних відтінків. Таке розуміння фразеологічної варіантності дає змогу чіткіше розмежувати у сфері фразеології варіантні і синонімічні утворення (пор.: диба (дибки, цапа, цапки) стати і перелічити ребра — перелічити зуби).

Отже, фразеологічні синоніми треба відрізняти від фразеологічних варіантів. Під фразеологічними варіантами розуміються різновиди фразеологічних одиниць, які с тотожними за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями, але частково відрізняються лексичним складом або порядком слів: стенати (знизувати) плечима; взяти гору (верх); брати (взяти, вбрати, забрати) в шори; кров пити (смоктати); тоді, як мертвий оживе (з гробу підніметься); в одну дудку грати і під одну дудку грати та ін.

Синонімічними називаються фразеологічні утворення, які, виражаючи одне й те ж поняття, характеризуються спорідненістю фразеологічних значень, але відрізняються етимологічними образами й експресивно-емоційними властивостями.

На відміну від варіантних фразем, фразеологічні синоніми мають не тотожні, а близькі фразеологічні значення, які містять у собі спільний нейтральний еквівалент — ідеограму. Крім того, синонімічні фраземи можуть мати різні структурні моделі і не відзначаються обов'язковою спільністю лексичних компонентів.

Характер опозицій схожості і протиставлення в лексиці і фраземіці різний. Так, синоніміка фразем — членів однієї й тієї ж ФСГ — порівняно з лексичними синонімами має ряд специфічних ознак.

У синонімічному ряді слів можна виділити домінанту, від якої «відходять» інші члени синонімічного ряду. Наприклад: наполегливий — настійний, завзятий, настійливий, напосідливий; збудувати — змурувати, спорудити, поставити, укласти, вишикувати, спланувати. Домінанту фразеологічних синонімів визначити неможливо, оскільки всі члени синонімічного ряду фразем відзначаються однаковим характером відношень до відповідної понятійної сфери. Пор.: драти, (дерти, лупити) дві (три) шкури, вижимати соки (піт), висисати кров —«безжалісно, нещадно експлуатувати»; ламати шапку, крутити хвостом, гнути спину (перед ким-н.), витися в'юном, облизувати п'яти, заглядати в очі, ходити на задніх лапах — «принижуватися, догоджаючи комусь»; носити воду решетом, переливати з пустого в порожне, товкти воду в ступі — «безцільно, безрезультатно працювати».

Синонімія у фразеології тісно пов'язана з багатозначністю, яка є однією з причин появи фразеологічних синонімів. В ролі домінанти тут виступає окреме слово або вільне словосполучення, бо кожний фразеологізм має вже в собі заряд експресії. Семантичні відмінності між членами синонімічного ряду можна легко виявити.

Багаточленні синонімічні ряди утворюють прислів'я та приказки. Наприклад, із значенням «діти схожі на батька»: який батько, такі його й діти, яке дерево, такі його квіти; яка хата, такий тин, який батько, такий син; які мамка й татко, таке й дитятко; яка мама, така сама; яке дерево, такий клин; яке коріння, таке й насіння; яке зіллячко, таке і сім ячко; яка щепа, така яблуня; яка яблунька, такі й яблучка та ін.

Можливе використання синонімічного ряду в художньому чи публіцистичному творі. Так, у М. Стельмаха: «На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього, а мати сказала, що в оглашеного. Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулися, мати посварилась на мене кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим І журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мозку росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п 'яти і на в’язах стирчала макітра...»

Отже, фразеологічні синоніми — це ряд фразеологічних висловів, які, виражаючи одне і те ж поняття, відрізняються один від одного експресивно-змістовими відтінками або тим, що належать до різних функціональних типів мовлення. Напр.: старанно працювати — засукавши рукава (інтенсивно), не покладаючирук (невтомно), у поті чола (тяжко заробляючи).

Омонімія у фразеології менш поширена, ніж полісемія, адже більшість фразеологічних одиниць в українській мові однозначна. Сама суть фразеологізму полягає в тому, щоб мінімальною кількістю слів відтворити глибину явища, факту. Фразеологічні вислови (прислів'я, приказки, крилаті слова, порівняння) переважно однозначні: біла ворона; як дві краплі води; хто високо літає, той низько сяде. Тому значення фразеологічних одиниць може змінюватися тільки під впливом контексту. Саме мовне оточення дає можливість виявити у фразеологізмі землі під ногами не чути кілька значень, наприклад: 1) втікати, 2) бігти, 3) у розпачі йти, 4) бути молодим, бадьорим.

Дистрибутивні властивості фразем особливо важливо враховувати при відмежуванні їх від омонімічних словосполучень: піймати на гачок (кого) — «викрити когось» і піймати на гачок (кого, що) (рибу); права рука — «надійний помічник» і права рука (одна з частин людського тіла); покласти голову (за кого, що) — «загинути» і покласти голову (на що) (на подушку); ловити окунів — «дрімати» і ловити окунів (у чому, де) (на рибалці).

Фразеологізація аналітичних термінів веде до утворення так званої терміно-фразеологічної омонімії: питома вага (фіз.) — питома вага (ФО), абсолютний нуль (мат.) — абсолютний нуль (ФО), грати першу скрипку (муз.) — грати першу скрипку (ФО), зустріти в штики (військ.)—зустріти в штики (ФО), звести до спільного знаменника (мат.) — звести до спільного знаменника (ФО).

У мовленні фраземи термінологічного походження вживаються в іншому, порівняно із своїм генетичним джерелом, фразеологічному контексті. Наприклад, термін посадити на мілину сполучається з іменниками-неістотами (корабель, човен, катер), а омонімічна фразема — з іменниками-істотами (посадити на мілину кого). Для багатьох фразем термінологічного походження характерна редукція морфологічних парадигм компонентів: відсутність видового корелянта (кинути якір, грати першу скрипку), фіксація компонентів фраземи в одній часовій формі (каші не звариш) або одній відмінковій формі (високої проби, на мертвій точці) та ін.

Отже, під фразеологічними омонімами розуміють такі фразеологічні одиниці, які повністю збігаються за компонентним складом, але не мають нічого спільного у значенні. Фразеологічна омонімія вивчена ще недостатньо в сучасному мовознавстві. Дослідники зазначають, що омонімічних фразеологізмів у порівнянні з лексичними значно менше. Виникнення омонімів обумовлюється різними способами фразеологізації того самого вільного словосполучення. Так виникли фразеологічні омоніми пускати півня, що означає “підпалити щось…”, а також може мати значення “писнути, співаючи чи говорячи”; дати волю рукам – “побити когось”, дати волю рукам – “обнімати кого-небудь”.

Антонімічні відношення у ФСГ поділяються на два типи: 1) фраземи, які протиставляються за семантичною темою, тобто за архісемою, і 2) фраземи, які протиставляються за диференціальними семами. Пор.: 1) жити (зажити) душа в душу — «дружно» і жити як кішка з собакою— «в постійних чварах»; надівати маску (машкару, личину) — «намагатися приховати своє справжнє обличчя» і зняти (маску, машкару, личину) — «виявити свою суть, своє справжнє обличчя»; 2) розкрити (розтулити) рота — «заговорити» і у рот води набрати — «замовкнути»; язиком чесати — «багато говорити» і ні пари з уст — «зовсім не говорити, мовчати».

Іноді фразеологізми настільки розходяться за своїми значеннями, що стають антитезою один до одного: метати (кидати) очима блискавки означає 1) сердитись, гарячкувати і 2) кокетувати. До антонімічності може привести заміна одного з компонентів, який утворює центр фразеологізму: зіп'ястися (стати) на ноги і з ніг звалитись (упасти); (зникнути) як крізь землю провадитись і (з'явитися) як із землі виринути.

У фразеологізмах-антонімах зіставляються протилежні якості чи властивості: хоч сядь та й плач, хоч стоя реви; чуже бачить і під лісом, а свого не бачить і під носом. Вказується на трудність дії (на стіну дертися; лікті гризти; потилицю чухати) або реальну неможливість її (побачиш, як свої вуха; відбудеться тоді, як рак свисне; як мертвий оживе та ін.). Іноді поєднуються антонімічні слова за допомогою сурядних сполучників: або пан або пропав; ні в тин ні в ворота; ні богу свічка ні чорту кочерга. Деякі фразеологізми будуються на протиставленні, що підсилюється запереченням однієї з властивостей: не все те золото, що блищить; не хвалися язиком, а хвалися ділом; не хвали день до вечора; не кричи, а ліпше навчи.

Лекція № 3