Сертифікація і стандартизація у сфері туристичної діяльності

Модуль 2. Процеси виробництва туристичного продукту

Тема 4. Тур, як основний продукт туроператора

Класифікація турів

Основним продуктом споживання ринку туристичних послуг є тур.

Тур - це комплекс туристичних благ, послуг та товарів, представлений у вигляді програми, складеної з урахуванням індивідуальних побажань, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування (Таблиця 1). Залежно від комплекса послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Моти­вація подорожі та її комфортність визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур («інклюзив-тур») передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур («пекидж-тур») формується туристичною фірмою, вклю­чає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Таблиця 1

Класифікація турів

Розробка туру

Тур є ринковим продуктом туристичних підприємств, фор­мою, яку набуває споживання послуг, матеріальних і нема­теріальних благ, заходом, який реалізує мету подорожування і в той же час є результатом діяльності турфірми, джерелом її прибутку. Складовими туру є маршрут, програма та комплекс послуг по життєзабезпеченню туриста, в межах яких ре­алізується на відповідному якісному рівні мета подорожуван­ня. Маршрут і програма забезпечують мету подорожування, а міроприємства з життєзабезпечення туриста під час подорожу­вання - безпеку та комфортність при реалізації цієї мети.

Тури, які розробляються туроператорами, повинні відпові­дати таким принципам:

· безпека (всіх складових і на всіх етапах проходження туру);

· комфортність (задоволення життєвих потреб у проживанні, харчуванні, транспортуванні та інших послугах на рівні по-можливості не нижчому за рівень у постійному місці про­живання), тобто забезпечення якісного обслуговування під час подорожування;

· достатність послуг, що пропонуються для задоволення по­треб туриста під час подорожі, для реалізації мети подорожі;

· категоріальна відповідність (всі складові тура повинні відповідати заявленому класу обслуговування);

· конкурентоздатність (забезпечення прибутковості в діяль­ності турфірми)

Вибір форми турпродукту визначається метою та видом по­дорожі. Відповідно тури поділяють на рухомі, що передбача­ють інтенсивне пересування з максимально можливим охоп­ленням об'єктів показу та стаціонарні, що передбачають більш спокійний відпочинок з обмеженими виїздами. За цим кри­терієм тур може формуватися у формі маршрутно-транспорт­ного чи маршрутно-стаціонарного (Рис. 3).

Рис. 3. Схема маршрутно-стаціонарного туру.

Здебільшого маршрутно-стаціонарну форму мають рекре­аційні тури з метою відпочинку в певному місці або курортно-лікувальні тури, коли рухомість обмежена режимом лікування. Вибір схеми маршрутно-транспортного туру передбачає ди­намічні форми проведення дозвілля і більше підходить для пізнавальних, молодіжних програм.

Розробці туру передують два моменти:

1) маркетингові дослідження ринку, визначення споживчих сегментів та виділення цільового ринку;

2) оцінка власних можливостей з освоєння обраного цільового ринку.

Розробки турів повинні бути варіативними, включати можливості вибору елементів програми, засобів розміщення та транспортування з урахуван­ням індивідуальних побажань туриста, до того ж такий підхід збільшує конкурентноздатність продукції.

Розробка туру грунтується на банку даних, який охоплює інформацію відповідно до цільової установки і стосується на­явних ресурсів, матеріально-технічної бази та інфраструктури. Ресурси поділяються на види:

1) природні блага (клімат, акваторії морів та прісноводних во­дойм, ліси, гори),

2) об'єкти показу (природні: національні парки, заказники, пам'ятки природи; культурно-історичні - архітектурні, архе­ологічні, пов'язані з видатними подіями, життям та творчістю видатних людей, садово-паркові, садибні, зам­кові та культові комплекси тощо; етнічні - національні та фольклорні свята, історичні села, заклади харчування з національною кухнею тощо),

3) об'єкти дозвілля - музеї, театри та інші заклади культури, за­клади шоу-бізнесу, виставки,,поточні події культурного жит­тя (концерти видатних митців та колективів, фестивалі то­що); та класи відповідно до їх атрактивності (пам'ятки всесвітньої спадщини, регіонального значення, національні святині, визначні місця).

Матеріально-технічна база характеризується категорією підприємств, що надають послуги гостинності певного класу (тип закладів розміщення та їх категорія за євростандартом, ціни номерного фонду). Інфраструктурне забезпечення вклю­чає характеристику сполучень (наявність транспортного зв'яз­ку, в тому числі прямих лінійних рейсів, їх взаємозамінність, інтенсивність руху), транспортних засобів (тип і відповідна йо­му комфортність та швидкість пересування, місткість), інфор­мацію про вартість проїзду та транспортні компанії.

Обов'язковим елементом інформаційного забезпечення розробки туру повинна бути карта території, оскільки розробка маршруту є результатом картографічного моделювання, яке спирається на оцінку території: й туристично-географічне положення, протяжність, конфігурацію, систему розселення і транс­порту, що склалися, адміністративно-територіальний поділ.