Лекція 2. Тема: Новітні інформаційні технології та їх класифікація

План

1. Структура інформаційних систем

2. Класифікація інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень

3. Види управлінських інформаційних систем

2.1. Структура інформаційних систем

Комп'ютерні ІС належать до класу складних систем, які містять багато різноманітних елементів, що взаємодіють між собою. Тому при створенні комп'ютерних ІС потрібно визначити їх структуру.

Загалом під структурою комп'ютерних ІС розуміють характеристику внутрішнього стану системи, опис постійних зв'язків між її елементами.

При описуванні ІС використовують кілька видів структур, які вирізняються типами елементів та зв'язків між ними, зокрема функціональними, технічними, організаційними, документальио-алгоритмічпими, програмами та інформаційними структурами.

Функціональна структура - це структура, елементами якої є підсистеми, а зв'язки між елементами - потоки інформації.

Технічна структура - це структура, елементами якої є обладнання комплексу технічних засобів (КТЗ) ІС, а зв'язки між елементами відображають інформаційний обмін.

Під організаційною розуміють структуру, елементами якої є колективи людей і окремі виконавці, а зв'язки між елементами - інфор­маційні, субпідрядності та взаємодії.

Документальна структура - це структура, елементами якої є неподіль­ні складові й документи ІС, а зв'язки між елементами - взаємодії, вхідності та субпідрядності.

Елементами алгоритмічної структури є алгоритми, а зв'язки між алгоритмами реалізуються за допомогою інформаційних масивів.

У програмній структурі зв'язки між елементами також реалізуються у вигляді інформаційних масивів, а елементами структури є програмний модуль.

Інформаційна структура - це структура, елементами якої є форми існування і подання інформації в системі, а зв'язки між ними - операції перетворення інформації в систему.

Поняття системи, накладаючись на реальну дійсність, окреслює якусь частину, що дозволяє вивчати властивості тієї частини й подавати її у вигляді інформаційних та інших моделей. Використовуючи системний підхід, можна сказати, що Е1С, як і всяка інша система, складається з елементів (АБВ-підсистем), що знаходяться в певних відносинах один з одним. Множина цих відношень разом з елементами утворюють структуру системи. О і же, ЕІС - це частина реальної дійсності, зображена у вигляді множини елементів і відношень між ними. Ознаки структуризації системи, тобто декомпозиції на складові частини, задаються людьми

відповідно до здорового глузду і залежно від поставлених завдань. Загальним поділом на підсистеми ЕІС є виділення забезпечувальної та функціональної частин.

Інформація так само необхідна управлінському апарату, як об'єкту управління - сировина і ресурси. Забезпечувальна частина ЕІС складається з інформаційного, технічного, програмного, організаційного, правового, ергономічного та інших видів забезпечення. Вона формується внаслідок систематизації первинних даних, якими є конкретні фінансово-господарські факти, стан або процеси і мають власний матеріальний носій (бухгалтерські документи, магнітні носії тощо).

Будь-яка система управління має справу з двома видами інформації: зовнішньою і внутрішньою.

Для зовнішньої інформації характерна наближеність, неточність, суперечливість. В основному вона стосується стану ринку і конкурентів, прогнозів відсоткових ставок і цін тощо. За своєю суттю така інформація має імовірнісний характер і тому обробляти її стандартними програмними засобами складно. Це зумовило створення особливих інформаційних систем, що одержали назву експертних.

Внутрішня інформація виникає в самій системі управління і відоб­ражає в різні часові інтервали розвитку об'єкта управління його фінансово-господарський стан і директиви цін на випадок відхилень від установлених параметрів. Як правило, ці дані вимірюються, і в управлін­ських документах фіксується точна інформація.

Технічні засоби є основою побудови ЕІС Потужність цих засобів значною мірою визначає склад завдань управління. До технічних засобів ІС належать засоби передачі, нагромадження і оброблення інформації. Усі технічні засоби ІС, які використовувані в країні, становлять поняття „національні інформаційні ресурси", які поряд з матеріальними та енергетичними ресурсами необхідно включати в оцінку економічної потужності країни. Оцінки національних інформаційних ресурсів ще потребують свого уточнення, але за вхідні можна взяти, наприклад, оцінки інформаційної продуктивності та ефективності всіх засобів передачі й переробки інформації в країні, віднесені до кількості населення.

Інформаційні ресурси необхідно виробляти. У зв'язку з цим виникло поняття „промисловість оброблення даних" (ГІОД), тобто це вся сфера проектування, виробництва і промислової експлуатації інформаційних ресурсів.

2.2. Класифікація інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень

З великої різноманітності ЕОМ виділяються три основні класи: великі, міні- і мікро-ЕОМ. Назва „ЕОМ" уже не зовсім точно відображає суть процесів, що відбуваються в ЕОМ. В ЕОМ останніх поколінь переважна кількість виконуваних дій пов'язана з пошуком, сортуванням і розміщенням даних у пам'яті, редагуванням і перетворенням текстів програм і документів, забезпеченням передач повідомлень і даних у діалоговому режимі роботи користувача з ЕОМ. Власне обчислювальні операції виконуються на ЕОМ дуже швидко й займають у загальному балансі машинного часу 15-20 %. Отже, під час еволюції обчислювальні машини фактично стали інформаційними системами, які за традицією, що встановилася, продовжують називати ЕОМ.

Велика ЕОМ - це комплекс значної кількості стойок різних пристроїв, що включає зовнішню пам'ять на дисках і стрічках загальним об'ємом у кілька сотень Мбайт, внутрішня розрядність представлення даних 32 - 64 біти, вартість - від декількох сотень тисяч до декількох мільйонів гривень. Як підклас великих ЕОМ можна виділити середні, порівняно невеликої вартості, але програмно та апаратно сумісних з великими ЕОМ. Серед класу великих ЕОМ виділяють ще підклас супер-ЕОМ, яких зараз є лише близько 1000 машин у світі. Таким ЕОМ користуються в основному для керування польотами космічних кораблів, дослідження навколоземного простору тощо.

Міні - ЕОМ разом із зовнішньою пам'яттю на стрічках і мало­габаритних дисках об'ємом до десятків Мбайт розміщуються в одній або кількох стойках і оперують з даними розрядністю 16-32 біти. Загальна вартість Міні-ЕОМ - від кількох десятків до сотень тисяч гривень.

Мікро - ЕОМ, як правило, виконана у вигляді компактного настіль­ного приладу. Процесор і оперативна пам'ять розміщені в корпусі дисплею, зовнішня - на міні-диску або касетному магнітофоні, об'єм пам'яті - від декількох сот Кбайт до кількох Мбайт, розрядність представлення даних 8-16 біт. Вартість мікро-ЕОМ - від декількох тисяч до десятків тисяч гривень.

Наприкінці 70-х - початку 80-х років XX ст. розпочався в період масового вико-ристання простих настільних мікро-ЕОМ, які реалізують режим персональних обчислень. Це персональні комп'ютери (ПК). Персо­нальним комп'ютером, або персональною ЕОМ, називається діалогова систе­ма індивідуального використання, яка реалізується на базі мікропроце­сорних засобів, малогабаритних зовнішніх запам'ятовувальних пристроїв і пристроїв реєстрації даних, що забезпечує доступ до усіх ресурсів ЕОМ через розвинуту систему програмування мови високого рівня. Серед ПК виділяють три основні групи:

побутові персональні комп'ютери (ПБПК);

професійні персональні комп'ютери (ППК);

- персональна обчислювальна системи (ПОС). Призначені для авто­
матизації експериментальних досліджень у наукових і галузевих лабораторіях,
коли групи приладів і макетів безпосередньо підключаються до індивіду­
альної ПОС дослідника і забезпечують автоматичне збирання і оброблення
даних у реальному часі за індивідуальними алгоритмами.

За функціональним призначенням ППК поділяють на шість груп:

ППК системи освіти, які включають автоматизовані робочі місця (АРМ) учнів і робочі місця викладачів, об'єднані в локальні мережі;

ППК для оброблення текстів, що спрощують редагування і нагро­мадження утворювальних документів на безпаперових носіях;

ППК сфери ділової графіки, які використовують для підготовки, форму­вання і тиражування різних документів, а саме - графіків, діаграм, таблиць тощо;

ППК для автоматизації управлінської діяльності - праці планових і бухгалтерських працівників;

ППК інженерної графіки для автоматизації основних етапів проекту­вання і розробки технічної документації;

6) ППК для автоматизації наукових досліджень, що мають усі риси
обчислювальних систем і які дають змогу Прискорити проведення експери­
ментів і досліджень на макетах і стендах. Класифікація ЕОМ показана на рис. 2.1.

Програмне забезпечення (ПЗ) - сукупність програм системи обробленню! даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Розрізняють загальне і прикладне ПЗ. До загального ПЗ належать операційні системи, системи програмування, сервісні програми. Крім операційних систем, для функціонування будь-якої ЕІС необхідні:

тестові і діагностичні програми;

програмні засоби телекомунікації;

програмні засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу і дій.

Рис. 2.1. Класифікація ЕОМ

Організаційне забезпечення. ЕІС включає в себе власний апарат управління, який забезпечує функціонування всіх її підсистем як єдиного цілого. Такий структурний підрозділ повинен виконувати:

збирання первинної інформації про об'єкт управління і навколишнє середовище на основі використання документів, застосування допоміжних засобів або засобів автоматичної реєстрації даних;

передачу інформації кур'єром або ЇЇ розсилку за допомогою локаль­них, регіональних чи інших мереж;

зберігання і підтримку в працездатному стані' інформації в цент­ральній базі даних або розподіленої по вузлах мережі;

оброблення інформації на основі централізованої або розподіленої
технологій.

Головні функції персоналу ЕІС полягають у розробленні:

юридичних і правових норм для роботи управлінського апарату в умовах комп'ютеризації;

документації, що регулює порядок обміну інформацією з іншими комп'ютерними системами, правила виходу із нестандартних ситуацій;

методичної документації для підготовки управлінських працівників в умовах комп'ютеризації тощо. Як правило, персонал ЕІС складається з працівників відділу розробок, впровадження і супроводження нових програм, і відділу експлуатації.

Правове забезпечення ЕІС Воно являє собою сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх мету, завдання, структуру, функції і правовий статус ЕІС. Правове забезпечення ЕІС здійснює правове регулювання розробки ЕІС і взаємо-відносини розробника і замовника.

Ергономічне забезпечення - це створення таких умов для праців­ників ЕІС, що в подальшому забезпечить підвищену продуктивність праці.

Система підтримки прийняття рішень, до якої належать ІС нового покоління. У класичному розумінні СППР є інформаційна система, що має такі компоненти: інтерфейс користувача, СКБД, систему управління базами моделей (СУБМ), систему управління повідомленнями (СУП), причому підсистема СУП галузі.

СППР (DSS) - це інтерактивні інформаційні системи, які допома-гають менеджерам приймати напівструктуровані рішення.

Рішення - це обгрунтований вибір альтернатив. Процес прийняття рішень відбувається так:

- визначення альтернативи;

- робиться вибір відповідно до деяких критеріїв.

Напівструктуровані рішення - їх не можна легко автоматизувати.

DSS не приймають рішень, а лише допомагають його прийняти.

Рішення приймає менеджер. Інтерактивні: менеджер приймає рішення на підставі послідовності взаємодій з DSS. Розглянемо типи DSS на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Типи СППР (DSS)

DDSS. Інформаційні системи, що допомагають у прийнятті рішень шляхом здобуття цінних відомостей з великих обсягів даних з використанням різних засобів аналізу даних.

Приклад DDSS. Фірма Office Depot: 928 магазинів канцелярських товарів у 9 країнах, має 1,2 млн. клієнтів, виконує 12 млн. замовлень на рік та 74 млн. замовлених позицій на рік. Осмислення всіх цих даних для цієї фірми є важливим і впливає на прибуток.

Сфери застосування DDSS: скрізь, де ділові рішення диктуються аналізом даних:

фінанси;

охорона здоров'я;

промисловість споживчих товарів.

MDSS - це інформаційні системи на основі оптимізації, розроблені з метою прийняття рішень. Тобто, це система програмного забезпечення, що грунтується на задачі оптимізації за багатьма критеріями для прийняття рішень. Розроблено „Facet Decision Systems" (Канада) для Southern California Edison.

Приклад MDSS. Управлінська DSS річкового басейну Hidrobasin (вартість 1 млн дол.). Така система Біг Крік діє в центральній Сьєррі-Неваді ' (США). Обслуговує шість основних резервуарів, гідроелектростанції. Система вирішує, як ефективно управляти водними ресурсами, щоб виробити достатньо електроенергії, вирішити проблеми довкілля (наприклад, зберегти рибу), вирішити проблеми населення, пов'язані з рекреаційними вигодами.

Сфери застосування MDS:

управління операціями;

проблеми розподілу ресурсів;

проблеми планування;

транспортування;

моделі грошових потоків в електронних таблицях;

бухгалтерський облік;

моделі балансів.

KDSS. Відомі як експертні системи DSS. Надають рекомендації, що грунтуються на змісті їхньої бази знань, що містить інформацію про вузьке застосування (наприклад, комп'ютерна конфігурація, розвідка корисних копалин тощо). Ці дані отримуються від спеціаліста відповідної галузі з підприємстві.

Приклади KDSS - визначає відповідну конфігурацію комп'ютерної системи.

Сфера застосування KDSS:

скрізь, де можна застосувати набуті знання;

медицина;

завдання конфігурування - комп'ютери, виробниче обладнання;

фінанси.

Вузьке місце KDSS - проблема здобуття знань.

Комунікативні (CDSS) Деякі рішення краще приймати групою людей, тобто колективно складається короткий список альтернатив, оціню­ється кожна з них і вибирається одна.

Прикладами CDSS є електронні системи зустрічної (диспетчерської) інформації, що виробила компанія Lotus Notes (і що знаходиться в програм­ному продукті SCORE, який застосовується в компанії „Крайслер"), щоб допомогти користувачам знаходити причини надмірних витрат ресурсів при виробництві продукції і усунути їх. Користувачами можуть бути не тільки керівник підприємства, а й керівники виробничих підрозділів та головні спеціалісти, які зайняті виробництвом товарної продукції.

Менеджери Крайслер за допомогою CDSS також вивчають звіти за внесеними пропозиціями, які на 70 % були ухвалені.

Сфери застосування CDSS:

дистанційне навчання;

дистанційне передавання даних;

телеконференції;

деякі ланки управління постачанням.

Наведена концепція розвитку ІС значною мірою не відбиває всієї гами застосувань ІС. Більше того, зазначена галузь інтелектуальної діяльності людей настільки динамічна та прогресивна, що нові ідеї та відкриття впроваджуються в реальне виробництво так швидко, що будь-який прогноз стосовно розвитку інформаційної технології може відстати від реальних звершень, зокрема й проектів розвитку інформаційних систем. Наприклад, останнім часом у розробці ІС застосовують елементи штучного інтелекту - неіїромережі, де відтворюється процес оброблення інформації живими організмами.

2.3. Види управлінських інформаційних систем

Стосовно систем управління ознакою структуризації можуть бути функції, ієрархія управління; до них належать:

рівень управління (вищий, середній, оперативний);

вид керованого ресурсу (основні фонди, матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні ресурси);

- сфера застосування (банківські інформаційні системи, статистичні,
податкові, бухгалтерська, фондового ринку, страхові тощо);

- функції управління і період управління.

Вибір ознак декомпозиції ЕІС залежить від специфіки об'єкта управління і цілей її створення.

Трансформація цілей управління у функції, а функції - в підсистеми ЕІС дозволяє проводити подальшу декомпозицію. Якщо підсистеми реалізують деякі окремі функції управління, то кожну з них можна поділяти на детальні підфункції або, як їх ще називають, задачі (чи комплекси задач).

Під завданням управління розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів формування вихідних документів (повідомлень), що мають певне функціональне призначення для управління підприємством і його підрозділами.

Як уже зазначалося, в економіці виділяють різні інформаційні системи, однією з яких є інформаційна система промислових підприємств і організацій. Прийнято виділяти такі підсистеми:

управління технічною підготовкою виробництва;

техніко-економічне планування;

оперативне управління основним виробництвом;

управління матеріально-технічним постачанням;

бухгалтерський облік;

управління реалізацією і збутом продукції;

управління якістю продукції;

управління кадрами;

управління фінансами;

управління допоміжним виробництвом.

Виконавчі ІС або ІС для керівників (Execntive Information System-EIS) -це спеціалізовані СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструментальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень у межах певної організації. Зокрема, ВЇС допомагають керівникам розробляти більш точне і актуальне цілісне зображення операцій своєї організації, а також конкурентів, постачальників та споживачів (замовників). (Є такі BIC-EIS-EpiC фірми ЕріС Software, Executive Decision корпорації IBM тощо.)

Експертні системи - це інформаційні системи, що грунтуються на знан-нях. Таким системам кілька років тому приділяли винятково серйозну увагу, були великі сподівання на використання експертних систем в організацій-ному управлінні.

кспертні системи мають суттєві недоліки, що обмежують їх у використанні в організаційному управлінні. Такі системи працюють лише у вузько визначених проблемних доменах і розуміння ними середовища, в якому їх використовують, є певною мірою поверховим. Вони не володіють властивістю „здорового глузду", не можуть навчатися тощо. Сучасна концеп­ція використання експертних систем зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних програм СППР і ВІС, допомагаючи людині-професіоналу або керівникові вивчати проблему, але робити одно­бічний вибір чи вирішувати проблему самостійно такі системи не повинні.

Інформаційні системи в менеджменті (адміністративні інформацій­ні системи), більше відомі під застарілою назвою „автоматизовані системи організаційного управління - АСУ", уже близько 20 років успішно застосовують у різних галузях економіки. За цей час їх еволюція пройшла кілька етапів, починаючи від простих систем оброблення даних до інтегрованих систем, що побудовані на сучасній апаратній та програмній базі. Перспективні типи ІС побудовані на клієнт-серверній архітектурі. їх поділяють на дві основні групи: інтегровані та вузькоспеціалізовані системи.

До першого типу належать корпоративні інформаційні системи (КІС), які інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом. Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції: 1) складання та аналіз консолідованого балансу й аналітичних звітів; 2) управління фінансами й персоналом, собівартістю та торговельними операціями тощо. їх характерна особливість - здатність працювати в територіально розподілених структурах. В Україні найбільшого поширення набули такі корпоративні ІС: R/3 компанії SAPAG, система „Галактика" однойменної корпорації, „BAAN-4" американсько-голландської компанії BAAN SCALA шведської компанії BESTLUTS MODELLER AB, пакет бізнес-прикладних програм ORACLE APPLICATION американської корпорації ORACLE, ІС АВД українсько-російської фірми „ИНЗК".

Клас ІС другого типу досить широкий. До них можна зарахувати: ІС для автоматизації банківської діяльності; ІС в статистиці; ІС для фінансового і бухгалтерського обліку (наприклад ІС, SONET); ІС в маркетингу тощо. Кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціональних можливостей їх розширюється.

Контрольні питання

Які особливості структури економічної інформаційної системи?

Перелічіть основні види структури інформаційної системи.

Назвіть основні класи ЕОМ.

Що означають програмні агенти?

Що означає система підтримки прийняття рішень?

Що розуміють під завданням управління?

Які корпоративні ІС найбільше поширені в Україні?