Методи комплексної оцінки ефективності господарської діяльності підприємства

 

Основним елементом процедури КФА фінансового стану суб'єкта господарювання виступає модель обробки вхідної інфор­маційної бази. Вона являє собою обґрунтований відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури КФА органічний синтез математичних, статистичних та аналітич­них методів проведення дослідження, обґрунтування результа­тів та їх інтерпретації. Загалом пропоновану процедуру організації та проведення КФВ (рис. 13.2) можна розподілити на такі етапи.

Розглянемо визначені етапи процедури КФА більш докладно, зваживши, що їх сутнісне наповнення може відрізнятися залежно від завдань КФА та потреб замовників такого дослідження, вико­нуючи при цьому аналогічні функції.

На першому етапі замовник КФА забезпечує постановку ці­льової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Аде­кватна постановка цільової функції КФА має сформувати чітке розуміння мети комплексного дослідження в окремо взятому ви­падку, відповідність процедури КФА вимогам замовників такого аналізу, а також специфіці конкретного об'єкта дослідження. Отже, до виконавців дослідження підприємства доводиться ці­льова функція комплексного фінансового аналізу, яка передбачає формалізацію таких елементів:

• об'єкта дослідження та його специфіки (зокрема, економіч­ної та правової формалізації об'єкта дослідження, його галузе­вої приналежності, форми власності, величини, ринкового по­ложення і рівня монополізації галузі та іншої суттєвої ринкової інформації);

 

1. Постановка цільової функції
2. Формування та реалізація обробки вхідної фінансової інформації
3. Формування та реалізація алгоритму обробки фінансової інформації
  4. Інтерпретація результатів КФА та формування висновків
5. Формування сценаріїв розвитку економічного потенціалу підприємства

 

Рис. 13.2. Процедура організації та проведення комплексного фінансового аналізу (КФА) об'єкта дослідження

 

• інформаційної бази та її часових лагів (насамперед, фінансо­ва звітність за порівнянні часові проміжки, джерела додаткової інформації та форма її подання тощо);

• мети й завдань проведення дослідження (зокрема, ідентифі­кації ділової надій­ності, оцінки кредитоспроможності, оцінки ймовірності банкрутства, визначення рівня достатку акціонерів тощо);

• сукупності напрямів дослідження параметрів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єкта дослідження, які є складовими елементами узагальнюючого інтегрального показника (ефективності підприємницької діяльності, резуль­тативності фінансового менеджменту, ризикованості діяльнос­ті, довго- та короткострокових перспектив платоспроможності, ефективності управління підприємством - об'єктом дослі­дження тощо);

• форми подання кінцевої (вихідної) інформації (визначення абсолютної величини інтегрального показника, формування порів­няльної таблиці тощо);

• методики формування (у разі потреби) рекомендацій і про­позиції провадження заходів, необхідність яких випливає з дослі­дження результатів КФА щодо формування, збереження та / або модифікації очікуваного тренду розвитку об'єкта дослідження у коротко- та довгостроковій перспективі.

На відміну від першого етапу, який полягає у формуванні ме­тодологічної основи моделі обробки вхідної інформаційної бази в рамках КФА, на другому етапіпередбачено обґрунтування про­цедур первинної обробки, узагальнення і консолідації вхідної фі­нансової інформації та особливостей їх реалізації. Практична ре­алізація такої первинної обробки фінансової інформації має відповідати критеріям оперативності формування та постачання придатної для подальшої математичної обробки фінансової інфор­мації.

Отже, для забезпечення виконання завдань, які ставляться на другому етапі моделі, що розглядається, реалізується така сукуп­ність інтеграцій:

• групування джерел фінансової інформації відповідно до визначених напрямів дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності об'єкта дослідження та формування об'єктів (центрів) спостереження (зокрема, плато­спромож­ність, ділова активність, фінансові результати, майно підпри­ємства, грошові потоки підприємства, формування ринкової вартості тощо);

• формування згідно із специфікою цільової функції сукупності фінансових показників та коефіцієнтів як форми узагальнення згрупованих даних відповідно до визначених об'єктів (центрів) спостереження;

• обґрунтування вибору форм та методів обробки вхідної інфо­рмації відповідно до визначеної сукупності, показників та потреб процедури формування та надання кінцевих результатів КФА.

Третій етап моделі передбачає забезпечення технічної реа­лізації методичних засад, визначених на першому етапі, на ос­нові обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження.

На сьогодні інструментарій, що може бути використаний ви­конавцем комплексного аналізу для здійснення обробки вхідної фінансової інформації можна об'єднати у такі групи:

• ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів;

• розрахунок інтегрального показника фінансово-економіч­ного потенціалу об'єкта дослідження (суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу чи групи підприємств);

• порівняння розрахункових показників та індикаторів по об'єкту дослідження з еталонними величинами;

• визначення синтетичних індикаторів, що характеризують фі­нансово-економічний потенціал об'єкта дослідження відповідно до запитів цільової аудиторії споживачів КФА.

Отримання формалізованих даних математичного, статистич­ного та аналітичного узагальнення вхідної фінансової інформації щодо підприємства -- об'єкта дослідження не завершує проце­дури комплексного фінансового аналізу, оскільки вона потребує відповідної інтерпретації та пояснення, що і здійснюється на четвертому етапі моделі обробки вхідної інформаційної бази. Інітерпретація результатів обробки фінансової інформації має здійсню­ватися на основі сталої однозначної системи критеріїв та орієн­тирів, що відповідають напрямам здійснення КФА та запитам і вимогам замовників такого дослідження.

При цьому формулювання висновків щодо об'єкта досліджен­ня на основі проведених розрахунків не тільки дає змогу дати за­мовникам КФА відповіді на поставлені ними питання, а виступає основою прогнозування зміни фінансово-економічного потенціа­лу об'єкта дослідження у коротко- та довгостроковому періодах. Отже, органічним доповненням до попереднього етапу комплекс­ного аналізу виступає процес формування сценаріїв майбутнього тренду формування, підтримання та модифікації фінансово-економічного потенціалу об'єкта дослідження, що має місце на останньому – п'ятому етапі.

Загалом для з'ясування специфіки управління КФА на етапі обробки вхідної інформаційної бази, інтерпретації результатів такої обробки та формування трендів подальшого розвитку об'єкта дослідження доцільно ознайомитись із деякими методи­ками організації та проведення КФА. У цьому розділі ми доклад­но висвітлимо такі варіанти організації КФА, як:

1) ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів;

2) розрахунок інтеграль­ного показника,

3) порівняння розрахункових показників із ета­лонними величинами.

РАНЖУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ

Особливості практичної реалізації обробки вхідної інформа­ційної бази на основі формування ранжованого ряду фінансових показників і коефіцієнтів можна представити на основі такого алгоритму (рис. 13.3).

Визначено напрями дослідження:

• майновий стан А;

• ліквідність та платоспроможність L;

• рентабельність R;

• акціонерний капітал Q.

Визначено інтервали для ранжування розрахункових значень кожного із цільових показників. Слід зауважити, що межі інтер­валів ранжування залежать від специфіки об'єкта дослідження і можуть вільно варіювати відповідно до цілей та завдань КФА, які ставляться замовниками такого дослідження. При цьому основою для обґрунтування встановлення тих чи інших меж інтервалів може слугувати досвід попередніх комплексних досліджень, нор­мативно-правові вимоги, індикативні показни­ки, розроблені віт­чизняними та зарубіжними практиками та науковцями тощо.

КФА: алгоритм ранжування фінансових показників
Визначення напрямів дослідження
Формування сукупності цільових показників
Визначення розрахункових значень цільових показників  
Визначення інтервалів для ранжування  
Порівняння розрахункових значень цільових показників з їх критичними значеннями  
Визначення рангу кожного інтервалу
Визначення рангу цільових показників  
Визначення сукупного та приведеного рангів підприємства  

 

 


Рис. 13.3. Процедура КФА на основі ранжування фінансових показників та коефіцієнтів

 

Зведемо показники та інтервали їх значень то табл. 13.1.

 

Таблиця 13.1

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РАНГУ ФІНАНСОВИХ

ПОКАЗНИКІВ І КОЕФІЦІЄНТІВ

Код рядка Цільові показники Код показ­ника Розраху­нкове значення Інтервали для ранжування та порядок їх рангу Ранг цільового показника
-3
1. Валюта балансу, млн. грн. А1 14,1 <10 10; 14,9 15; 20 >20
2. Знос основних засобів, % А2 55,1 >50 34; 50 25; 33 <25 -3
3. Оновлення основних засобів, % А3 9,6 <1 1; 4,9 5; 10 >10
4. Майновий стан р. 1+2+3             -2
5. Абсолютна ліквідність, % L1 <3 3; 8,9 9; 20 >20
6. Поточна ліквідність L2 1,05 <1 1; 1,24 1,25; 2 >2
7. Фінансова незалежність, % L3 0,61 <0,1 0,1; 0,39 0,4; 0,6 >0,6
Код рядка Цільові показники Код показ­ника Розраху­нкове значення Інтервали для ранжування та порядок їх рангу Ранг цільового показника
-3
8. Ліквідність та плато­спромож­ність р. 5+6+7            
9. Рентабельність діяльності, % R1 18,2 <5 5; 14 15; 25 >25
10. Рентабельність власного капіталу, % R2 38,9 <15 15; 24 25; 49 >50
11. Рентабельність р. 9+10            
12. Дивідендний вихід, % Q1 <10 10; 19 20; 50 >50
13. Цінність акції Q2 0,68 <0,5 0,5; 0,99 1; 2 >2
14. Акціонерний капітал р. 12+13            
15. Сукупний ранг підприємства Р.4+8+11+14            

 

Визначення рангу кожного інтервалу – порядок рангу того чи іншого інтервалу має враховувати поточне ринкове положення об'єкта дослідження, цільове його значення, а також специфіку фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження у корот­ко- та довгостроковому періодах:

 

Рівень інтервалу Ранг цільового показника Інтервали сукупного рангу підприємства
Незадовільний -3 [-30; -6]
Нормальний [-5; 5]
Достатній [6; 19]
Високий [20; 30]

 

Формою надання кінцевої інформації визначено:

– порядок рангу кожного фінансового показника чи коефіцієнта;

– розрахунок сукупного рангу підприємства.

Абсолютне значення приведеного рангу підприємства, об'єкта дослідження розраховують за формулою:

 

, (13.1)

де α – коефіцієнти ваги напрямів дослідження;

β – коефіцієн­ти ваги цільових показників за окремими напрямами.

 

Якщо припустити рівнозначність всіх показників, то приведений ранг підприємства, що досліджується, станови­тиме 0,542, що вміщується у проміжок від 0 до 1. Отже, фінансо­во-економічний потенціал підприємства, що досліджу­єть­ся, може бути ідентифікований як такий, що вищий від нормального, але нижчий від достатнього рівня відповідно до визначених на почат­ку комплексного фінансового аналізу критеріїв. Крім того, за да­ними аналізу можна визначити, що основним напрямом подаль­шого розвитку економічного потенціалу підприємства, як видно із табл. 1, має стати поліпшення майнового стану підприємст­ва, що досліджується (негативний вплив на ранг підприємства -«2», а також окремих цільових показників – поточна ліквідність та цінність акцій.

Звичайно, для цілей комплексного фінансового аналізу від­повідно до запитів замовників дослідження розглянутий алго­ритм ранжування фінансових показників та коефіцієнтів може бути ускладнений через заміну та/або введення додаткових на­прямів дослідження, розширення системи цільових показників, зміни ваги фінансових показників та коефіцієнтів у структурі загального рангу підприємства.

Специфіка розглянутого алгоритму дає змогу рекомендувати його для застосування у вирішенні специфічних завдань, постав­лених перед виконавцями та користувачами комплексного фінан­сового аналізу, а саме:

• деталізоване простеження ситуації щодо окремих фінансо­вих індикаторів, які використовуються при дослідженні;

• формування потенційних напрямів впливу на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, що дослі­джується, з метою реалізації його фінансово-економічного по­тенціалу;

• ідентифікація слабких місць підприємства, які проявляються у формі незадовільного рівня значень цільових показників, ще виступають індикаторами по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.

 

РОЗРАХУНОК КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА

Від попередньої моделі обробки вхідної інформаційної бази значно відрізняється алгоритм оцінки фінансового стану підпри­ємства – об'єкта аналізу на основі визначення абсолютної величини розрахункового значення інтегрованого показника, у чому можна переконатися, розглянувши поданий нижче один із мож­ливих варіантів такого алгоритму (рис. 13.4).

 

КФА: Алгоритм розрахунку інтегрованого показника
Визначення напрямів дослідження
Визначення ваги цільових показників
Формування сукупності цільових показників
Визначення форми розрахунку інтегрованого показника
Зведення інформації
Визначення розрахункових значень цільових показників
Розрахунок абсолютного значення комплексного показника

 

 


Рис. 13.4. Процедура КФА на основі розрахунку комплексного показника

 

Основними елементами наведеного алгоритму є:

1. формування сукупності цільових показників.

2. визначення форми розрахунку інтегрованого показника:

• варіант А – зважування на основі відносної ваги цільового показника. Для варіанта А вага (w) першої групи показників до­рівнює 40 %, другої, третьої та четвертої - по 20 %, для напря­мів дослідження вага (w) цільових показників ліквідності стано­вить 34 %, інші напрями дослідження є рівнозначними;

• варіант Б – визначення середнього значення цільових показ­ників. Для варіанта Б середнє значення визначається як середня геометрична проста.

3. визначення оптимальних значень цільових показників з урахуванням галузевої приналежності, нормативно-правових вимог, цілей та вимог аналізу та власників бізнесу;

4. нормалізації показників шляхом:

- віднесення розрахункового значення показника до його оптимального рівня (якщо показник прямий)

- віднесення оптимального рівня показника до його фактичного розміру (якщо показник обернений)

5. визначення абсолютного значення інтегрованого показника за наступни­ми варіантами:

Варіант А

(13.2)

 

де wij – вага окремого цільового показника, що розраховується відповідно до визначення ваги напрямів дослідження та груп цільових показників;

pij – нормоване значення окремого показника певного напряму дослідження.

Варіант Б

(13.3)

де n – кількість напрямів дослідження (н-д, рентабельність, ліквідність, ділова активність, фінансова стійкість n=4);

m – кількість груп цільових показників (в кожній групі по 4 показники m=4);

pij – нормоване значення окремого показника певного напряму дослідження

 

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показ­ника як форми організації та проведення КФА можна рекоменду­вати в разі:

• визначення факту виконання пріоритетних напрямів забез­печення фінансової стійкості підприємства;

• однозначної кількісної оцінки (одне числове значення) еко­номічного потенціалу підприємства – об'єкта дослідження з ме­тою використання у подальших розрахунках;

• оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показ­ників) у випадку використання замість матриці оптимальних зна­чень цільових показників матрицю планових величин цільо­вих показників.

Ще одну методику визначення узагальнюючого показника фінансового стану підприємств запропонували А.Д. ШереметтаР.С. Сайфулін, яка полягає в виконанні наступних дій:

1. для кожного і-го показника фіксується його найкраще значення aijнк серед значень, отриманих різними підприємствами. Обмежень щодо кількості аналізо­ваних показників і підприємств немає;

2. визначається ступінь відхилень показника конкретного підприємства від найкращого значення для групи підприємств:

; (13.4)

 

3. визначається рейтингова оцінка Rj для кожного підприємства. При цьому можна використовувати різні формули, спільне в яких – поняття середньо­квадратичного відхилення:

 

(13.5)

(13.6)

 

де k1, k2, … kn – вагові коефіцієнти і-го показника, які задає експерт;

 

4. підприємства ранжуються відповідно до рейтингової оцінки, при цьому рахування відбувається в порядку від меншої оцінки до більшої.

 






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2258; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.085 сек.