Методичні підходи до аналізу даних

Визначення реальної місткості ринку:

1 спосіб

Для визначення реальної місткості ринку країни (М_р) може бути використана формула:

М_р = В + З_ал – Е – Е_н + І + І_н ± З_ап

В – обсяги виробництва даного товару в країні;

З_ал – залишки товарних запасів на складах підприємств-виробників;

Е – експорт;

Е_н – непрямий експорт (товар експортується у складі інших товарів);

І – імпорт;

І_н – непрямий імпорт;

З_ап – зменшення (+) або збільшення (–) запасів товарів.

2 спосіб

Визначення місткості ринку на основі індексу дослідницької панелі:

де та – залишки продукції на складах кожного магазину відповідно на
початок та кінець періоду, що досліджується;

П_i – обсяг продажу за даний період;

К_м – кількість магазинів, що вийшли до панелі;

Т – період, що досліджується, місяці;

К_заг. – загальна кількість магазинів, що торгують даною продукцією.

Перший множник (середній обсяг продаж одного магазину, що вийшов до панелі) є основною динамічною характеристикою панелі, її індексом (І_п). Звідси попередня формула може мати такий вигляд:

3 спосіб

Визначення місткості ринку на основі додавання первинних (П_п), повторних (П_пов) та додаткових продаж (П_д):

М_р = П_п + П_пов + П_д

де первинні продажі – купівля товарів споживачами вперше,

повторні – купівля товарів замість використаних,

додаткові – купівля товарів додатково до наявних у споживача.

4 спосіб

Визначення місткості ринку на основі частоти купівель та стандартних норм витрачання товарів розраховується за формулою:

,

де – загальна чисельність потенційних покупців і-ої групи на місяць;

– доля реальних покупців серед загальної чисельності потенційних покупців;

С – обсяг споживання товару при одному зверненні до нього;

Т – частота звернення до товару (споживання товару) в місяць.

Визначення потенційної місткості ринку

1 спосіб

Розрахунок потенційної місткості ринку (М_р) може бути здійснений за формулою:

М_р = n_i q_i p_i,

де n_i – кількість споживачів і-тої групи;

q_i – середня кількість закупівель продукту одним споживачем;

p_i – середня ціна продукту;

і – група споживачів.

2 спосіб

Розрахунок місткості регіонального ринку на основі індексу купівельної спроможності(М_р) визначається за формулою:

М_р = Е · І_к.с.,

І_к.с = А₁ · Д_д + А₂ · Д_р.т. + А₃ · Д_н,

де Е – загальна місткість національного ринку;

І_к.с – індекс купівельної спроможності регіонального ринку;

А₁, А₂, А₃ – коефіцієнти, що визначаються дослідно-статистичним шляхом на основі інформації про купівлю споживчих товарів у даному регіоні;

Д_д, Д_р.т, Д_н – долі наявного доходу, роздрібного товарообороту і населення регіону відповідно в наявному доході, роздрібному товарообороті та чисельності населення національного ринку.

3 спосіб

Визначення місткості ринку на основі норм споживання здійснюється за формулою:

М_р = Н · Ч_заг,

де Н – річні норми споживання на одного жителя;

Ч_заг – загальна чисельність населення.

Сегментація ринку

Однією з основних проблем сегментування є вибір сегментаційної ознаки. Для цього можуть бути використані два підходи.

Перший підхід: сегментаційна ознака задається апріорно, коли немає причини вагатися в значимості використовуваної змінної (наприклад, при сегментуванні ринку автомобілів використовуються вік і рівень доходів споживачів, при сегментуванні ринку пива – прихильність до тієї чи іншої марки). Цей підхід використовується найчастіше.

Другий підхід: сегментаційна ознака задається апостеріорно. Тут спочатку за допомогою кластерного аналізу сукупність розподіляють на однорідні групи щодо вимог до товарів, а потім визначають, яка саме сегментаційна ознака може бути покладена в основу. Після визначення відповідних ознак проводять безпосереднє сегментування шляхом опитування потенційних споживачів та встановлення їх характеристик і особливостей поведінки, аналізу зібраної інформації.

Для вибору цільових сегментів підприємства використовуються такі критерії:

– величина сегмента (місткість його) та перспективи її збільшення;

– стан конкурентного середовища в сегменті;

– вартість закріплення в сегменті;

– сумісність потреб сегмента з цілями і можливостями підприємства;

– платоспроможність споживачів сегмента.

При виборі цільових ринків підприємство може обрати:

1) один сегмент;

2) вибіркову спеціалізацію (декілька сегментів – декілька товарів декільком групам споживачів);

3) товарну спеціалізацію (один товар декільком сегментам);

4) ринкову спеціалізацію (декілька товарів одній групі споживачів);

5) повне охоплення ринку (недиференційований маркетинг).

Кінцевий етап процесу сегментування – трансформування одержаних результатів у маркетингову стратегію і тактику підприємства.