Види економічного аналізу

В основі класифікації видів економічного аналізу лежать функції управління економікою, оскільки економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної з цих функцій.

Розвинена ринкова економіка породжує потребу в диференціації аналізу на внутрішній – управлінський – і зовнішній – фінансовий – аналіз.

Внутрішній управлінський аналіз – складова частина управ­лін­ського обліку, тобто інформаційно-аналітичного забезпечення керів­ництва підприємства.

Зовнішній фінансовий аналіз – складова частина фінансового обліку, що обслуговує зовнішніх користувачів інформацією про підприємство, яке виступає самостійним суб'єктом економічного аналізу за даними, як правило, публічної фінансової звітності.

Функції управління поділяються на загальні, або головні, що відображають зміст самого процесу управління, і специфічні, які відображають різні об'єкти управління. Загальні і специфічні функції управління взаємозалежні: загальні не можуть здійснюватися самі по собі, без додатка до якого-небудь об'єкта управління, а будь-яка специфічна функція управління яким-небудь об'єктом може бути здійснена тільки за допомогою загальних функцій.

Головні функції економічного управління (основні функції еконо­мічної діяльності) полягають у:

інформаційному забезпеченні управління (збір, обробка, упоряд­кування інформації про економічні явища і процеси);

аналізі ходу і результатів економічної діяльності, оцінюванні її успішності та можливостей удосконалювання на підставі науково обґрун­тованих критеріїв;

плануванні (прогнозуванні, перспективному й поточному плануванні економічної системи);

організації управління (організації ефективного функціонування тих чи інших елементів господарського механізму з метою оптимізації використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів економічної системи);

контролю за ходом виконання бізнес-планів і управлінських рішень.

Перші дві функції відображають технологічні етапи управління і зводяться до інформаційного й аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень. Саме прийняття рішень здійснюється у вигляді функцій управління, що відображають тимчасові етапи управління: планування, організації управління і контролю. Отже, економічний аналіз є такою функцією управління, яка є присутньою у всіх інших за­гальних і специфічних функціях управління.

За змістом процесу управління виділяють: перспективний (попе­ред­ній) аналіз; ретроспективний (наступний); оперативний аналіз. Така класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відображають тимчасові етапи управління:

- етап попереднього управління (функція планування);

- етап оперативного управління (функція організації управління);

- заключний етап управління (функція контролю).

Усі три види аналі­зу присутні в процесах управління господар­сь­ки­ми об'єктами.

В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифі­ку­єть­ся за різними ознаками.

За галузевою ознакою, що ґрунтується на суспільному поділі пра­­ці, аналіз поділяється на галузевий, методика якого враховує специ­­­фі­ку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господар­с­т­ва, будівництва, транспорту, торгівлі та ін.), і міжгалузевий, котрий є теоретич­­ною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галу­зях національної економіки, чи, іншими словами, теорією аналізу господар­ської діяльності.

Об'єктивна необхідність галузевого економічного аналізу обумов­лена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспіль­но­го виробництва з огляду на різний характер праці має свої особли­вості, свою специфіку і, як наслідок, характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлена потре­­­бою розробки методики економічного аналізу з урахуванням особли­востей та умов кожної галузі економіки.

Одночасно слід враховувати, що всі галузі суспільного виробницт­ва тісно пов'язані між собою. Серед них є багато окремих взаємопов'я­за­них галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликає необхід­ність розробки міжгалузевого аналізу (теорії економічного аналізу). Теорія економічного аналізу розкриває найбільш загальні методоло­гіч­ні риси й особливості цієї науки, узагальнює передовий досвід економіч­ного аналізу в різних галузях економіки, збагачує його зміст в цілому і в галузях – зокрема. Володіння загальними теоретичними знан­нями з економічного аналізу є необхідною умовою грамотної, кваліфіко­­­­ваної розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.

За ознакою часу економічний аналіз підрозділяється на поперед­ній (перспективний) і наступний (ретроспективний, історичний).

Попередній (прогнозний) аналіз проводиться до здійснення гос­по­дар­сь­­ких операцій. Він необхідний для обґрунтування управ­лін­ських рішень плано­вих завдань, а також для прогнозування май­бутнього й оцінки очікува­ного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснен­ня господарських актів. Він використовується для контролю за виконан­ням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки резуль­та­тів діяльності підприємств.

Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспектив­ний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу.

У свою чергу, від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає зміст і вимагає попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.

Ретроспективний аналіз, у свою чергу, поділяється на опера­тивний і підсумковий (результативний). Оперативний (ситуацій­ний) ана­ліз проводиться відразу після здійснення господарських опера­­цій чи зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду та ін.). Мета його – оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські про­це­си. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. У цих умовах оперативний (ситуацій­ний) аналіз набуває особливого значення.

Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність у тому, що діяльність підприєм­ст­­ва за відповідний період вивчається комплексно і всебічно за звітними дани­ми. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємст­ва стосовно використання наявних можливостей.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, але і комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності виробництва.

За просторовою ознакою можна виділити аналізи внутрішньо­господарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структур­них підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результа­­ти діяльності двох або більше підприємств. Це дозволяє виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства.

Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об'єкта­ми управління. Господарська діяльність (керована система) скла­даєть­ся з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, орга­ні­зації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяль­ності тощо. Аспект аналізу за бажанням керуючого органу може бути зміщений у бік будь-яких підсистем господарської діяльності. У зв'язку з цим виділяють:

техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємст­ва (головного інженера, головного технолога тощо). Його змістом є вивчення взаємодії технічних та економічних процесів і встановлення їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства;

фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи). Основна увага приділяється фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного й позикового капіталу, виявлен­ню резервів збільшення суми прибутку, росту рентабельності, поліпшен­ня фінансового стану і платоспроможності підприємства;

управлінський аналіз проводять усі служби підприємства з метою надання керівництву інформації, необхідної для планування, контролю і прийнят­тя оптимальних управлінських рішень, розробка стратегії і такти­ки з питань фінансової політики, маркетингової діяльності, удоскона­лен­­ня техніки, технології й організації виробництва. Цей аналіз носить оперативний характер, результати його є комерційною таємницею;

соціально-економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи) вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їхній вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності;

економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосову­ється для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управлін­ня: підприємства, галузі, регіону;

економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього сере­до­­­вища, економічні служби підприємства) досліджує взаємодію еко­логіч­них і економічних процесів, пов'язаних зі збереженням та поліп­шен­ням навколишнього середовища і витратами на екологію;

маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства чи об'єднан­ня) застосовується для вивчення зовнішнього середовища фун­кціонуван­ня підприємства, ринків сировини і збуту готової продук­ції, її конкуренто­спроможності, попиту та пропозиції, комерційного ри­зику, формуван­ня цінової політики, розробки тактики і стратегії марке­­тингової діяльності.

За методикою вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, еко­номіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вар­­тіс­­ним і т. ін.

При порівняльному аналізі звичайно обмежуються порівнянням звітних показників про результати господарської діяльності з показни­ками плану поточного року, даними минулих років, передових підпри­ємств.

Факторний аналіз спрямований на виявлення інтенсивності впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний аналіз є способом установлення характеру пору­шень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи росту валової продукції випереджають темпи росту товарної про­дукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного ви­­роб­ництва. Якщо темпи росту валової продукції вище темпів рос­ту про­дуктивності праці, то це ознака невиконання плану захо­дів щодо меха­нізації й автоматизації виробництва, поліпшення організації праці і на цій основі скорочення чисельності працю­ючих. Знання оз­на­ки дозволяє швидко і досить точно установити ха­рак­тер пору­шень, не здій­снюючи безпосередніх вимірів, тобто без дій, що вима­гають додат­кового часу і засобів.

Маржинальний аналіз – це метод оцінки й обґрунтування ефек­тив­ності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-на­слідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості, прибутку і поділу витрат на постійні та змінні.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант розв’язання економічної задачі, виявля­ються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.

Детермінований аналіз застосовується для дослідження функціо­нальних взаємозв'язків між факторними і результативними показни­ками.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний та ін.). Використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності під­приємств.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою метод виявлен­ня резервів. Він базується на функціях, що виконує об'єкт, і зорієнто­ва­ний на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях жит­тєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, вироб­ництво, експлуатація й утилізація). Його основне призначення полягає в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотріб­них вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо.

За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутрішній і зовніш­­­­ній аналіз. Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підпри­ємст­ві у випадку нестатків оперативного, короткострокового і довго­­строко­вого управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на підставі фінансової і ста­тистич­ної звітності органа­ми господарського управління, банками, фі­нансовими органами, акціоне­ра­ми, інвесторами.

За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз поділяється на суціль­ний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчен­­­­­ня всіх без винятку об'єктів, а при вибірковому – за результатами обстежен­ня тільки частини об'єктів.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематич­ним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному – тільки окремі її сторони, що представ­ляють у певний момент найбільший інтерес, наприклад, питання використан­ня матеріальних ресурсів, виробничої потужності підпри­ємст­ва, зниження собівартості продукції тощо.

Кожна з названих форм економічного аналізу своєрідна за змістом, організацією й методикою його проведення.






Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 6312; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.033 сек.