Види економічного аналізу
В основі класифікації видів економічного аналізу лежать функції управління економікою, оскільки економічний аналіз є необхідним елементом виконання кожної з цих функцій.
Розвинена ринкова економіка породжує потребу в диференціації аналізу на внутрішній – управлінський – і зовнішній – фінансовий – аналіз.
Внутрішній управлінський аналіз – складова частина управлінського обліку, тобто інформаційно-аналітичного забезпечення керівництва підприємства.
Зовнішній фінансовий аналіз – складова частина фінансового обліку, що обслуговує зовнішніх користувачів інформацією про підприємство, яке виступає самостійним суб'єктом економічного аналізу за даними, як правило, публічної фінансової звітності.
Функції управління поділяються на загальні, або головні, що відображають зміст самого процесу управління, і специфічні, які відображають різні об'єкти управління. Загальні і специфічні функції управління взаємозалежні: загальні не можуть здійснюватися самі по собі, без додатка до якого-небудь об'єкта управління, а будь-яка специфічна функція управління яким-небудь об'єктом може бути здійснена тільки за допомогою загальних функцій.
Головні функції економічного управління (основні функції економічної діяльності) полягають у:
інформаційному забезпеченні управління (збір, обробка, упорядкування інформації про економічні явища і процеси);
аналізі ходу і результатів економічної діяльності, оцінюванні її успішності та можливостей удосконалювання на підставі науково обґрунтованих критеріїв;
плануванні (прогнозуванні, перспективному й поточному плануванні економічної системи);
організації управління (організації ефективного функціонування тих чи інших елементів господарського механізму з метою оптимізації використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів економічної системи);
контролю за ходом виконання бізнес-планів і управлінських рішень.
Перші дві функції відображають технологічні етапи управління і зводяться до інформаційного й аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень. Саме прийняття рішень здійснюється у вигляді функцій управління, що відображають тимчасові етапи управління: планування, організації управління і контролю. Отже, економічний аналіз є такою функцією управління, яка є присутньою у всіх інших загальних і специфічних функціях управління.
За змістом процесу управління виділяють: перспективний (попередній) аналіз; ретроспективний (наступний); оперативний аналіз. Така класифікація економічного аналізу відповідає змісту основних функцій, що відображають тимчасові етапи управління:
- етап попереднього управління (функція планування);
- етап оперативного управління (функція організації управління);
- заключний етап управління (функція контролю).
Усі три види аналізу присутні в процесах управління господарськими об'єктами.
В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікується за різними ознаками.
За галузевою ознакою, що ґрунтується на суспільному поділі праці, аналіз поділяється на галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі та ін.), і міжгалузевий, котрий є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки, чи, іншими словами, теорією аналізу господарської діяльності.
Об'єктивна необхідність галузевого економічного аналізу обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва з огляду на різний характер праці має свої особливості, свою специфіку і, як наслідок, характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей обумовлена потребою розробки методики економічного аналізу з урахуванням особливостей та умов кожної галузі економіки.
Одночасно слід враховувати, що всі галузі суспільного виробництва тісно пов'язані між собою. Серед них є багато окремих взаємопов'язаних галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликає необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії економічного аналізу). Теорія економічного аналізу розкриває найбільш загальні методологічні риси й особливості цієї науки, узагальнює передовий досвід економічного аналізу в різних галузях економіки, збагачує його зміст в цілому і в галузях – зокрема. Володіння загальними теоретичними знаннями з економічного аналізу є необхідною умовою грамотної, кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.
За ознакою часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний, історичний).
Попередній (прогнозний) аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обґрунтування управлінських рішень планових завдань, а також для прогнозування майбутнього й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.
Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.
Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід, що має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу.
У свою чергу, від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступний аналіз виконання плану взагалі втрачає зміст і вимагає попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.
Ретроспективний аналіз, у свою чергу, поділяється на оперативний і підсумковий (результативний). Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій чи зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду та ін.). Мета його – оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. У цих умовах оперативний (ситуаційний) аналіз набуває особливого значення.
Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність у тому, що діяльність підприємства за відповідний період вивчається комплексно і всебічно за звітними даними. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства стосовно використання наявних можливостей.
Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, але і комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності виробництва.
За просторовою ознакою можна виділити аналізи внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств. Це дозволяє виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства.
Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об'єктами управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності тощо. Аспект аналізу за бажанням керуючого органу може бути зміщений у бік будь-яких підсистем господарської діяльності. У зв'язку з цим виділяють:
техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства (головного інженера, головного технолога тощо). Його змістом є вивчення взаємодії технічних та економічних процесів і встановлення їхнього впливу на економічні результати діяльності підприємства;
фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи). Основна увага приділяється фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного й позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутку, росту рентабельності, поліпшення фінансового стану і платоспроможності підприємства;
управлінський аналіз проводять усі служби підприємства з метою надання керівництву інформації, необхідної для планування, контролю і прийняття оптимальних управлінських рішень, розробка стратегії і тактики з питань фінансової політики, маркетингової діяльності, удосконалення техніки, технології й організації виробництва. Цей аналіз носить оперативний характер, результати його є комерційною таємницею;
соціально-економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи) вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їхній вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності;
економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону;
економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища, економічні служби підприємства) досліджує взаємодію екологічних і економічних процесів, пов'язаних зі збереженням та поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію;
маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства чи об'єднання) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.
За методикою вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т. ін.
При порівняльному аналізі звичайно обмежуються порівнянням звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років, передових підприємств.
Факторний аналіз спрямований на виявлення інтенсивності впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.
Діагностичний аналіз є способом установлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи росту валової продукції випереджають темпи росту товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи росту валової продукції вище темпів росту продуктивності праці, то це ознака невиконання плану заходів щодо механізації й автоматизації виробництва, поліпшення організації праці і на цій основі скорочення чисельності працюючих. Знання ознаки дозволяє швидко і досить точно установити характер порушень, не здійснюючи безпосередніх вимірів, тобто без дій, що вимагають додаткового часу і засобів.
Маржинальний аналіз – це метод оцінки й обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості, прибутку і поділу витрат на постійні та змінні.
За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант розв’язання економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів.
Детермінований аналіз застосовується для дослідження функціональних взаємозв'язків між факторними і результативними показниками.
Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний та ін.). Використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою метод виявлення резервів. Він базується на функціях, що виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація й утилізація). Його основне призначення полягає в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо.
За суб'єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві у випадку нестатків оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами.
За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз поділяється на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення всіх без винятку об'єктів, а при вибірковому – за результатами обстеження тільки частини об'єктів.
За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному – тільки окремі її сторони, що представляють у певний момент найбільший інтерес, наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції тощо.
Кожна з названих форм економічного аналізу своєрідна за змістом, організацією й методикою його проведення.
Дата добавления: 2016-07-27; просмотров: 6706;