Особливості обліку грошових коштів в касі і на рахунках в банках. Інвентаризація коштів в касі

Для прийому, зберігання та витрати готівки підприємство має касу [5]. Ведення касових операцій регулюється постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (зі змінами, внесеними відповідно до Постанов Національного банку № 277 від 10.08.2005 р. і № 454 від 13.12.2006 р.) [17].

Згідно з цим Положенням каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Доступ у приміщення каси особам, що не мають стосунку до її роботи, забороняється.

Розмір сум готівки в касі підприємства обмежений лімітом, що встановлюється підприємством самостійно за узгодженням з обслуговуючим банком. Понад установлений ліміт готівка може зберігатися в касі тільки в дні виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку.

Касир відповідно до діючого законодавства несе повну матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих ним цінностей. Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити його з Положенням про порядок ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. Касирові забороняється передоручати виконання дорученої йому роботи іншим особам.

Для обліку наявності та руху грошових коштів у касі підприємства застосовується синтетичний рахунок 30 "Каса", що має наступні субрахунки:

301 "Каса в національній валюті"

302 "Каса в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки "Операційна каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".

Ревізія каси проводиться за наказом керівника підприємства. Вона має проводитися раптово, призначеною комісією в присутності касира. При цьому повністю перевіряються готівка, грошові документи, цінні папери і бланки суворої звітності. За результатами перевірки комісією складається акт. У випадку виявлення ревізією нестачі або надлишку цінностей у касі в акті вказується сума нестачі або надлишку та обставини їхнього виникнення. Зберігання в касі коштів, що не належать підприємству, забороняється, і при їхньому виявленні вони вважаються надлишками.

Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

Для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків підприємства використовують рахунки в банках.

Порядок відкриття рахунків в установах банків регламентується Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземній валютах, затвердженій Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493 [17].

Поточний рахунок – рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору і вимог законодавства України.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів і форм власності, а також їх відособленим структурним підрозділам для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відповідно до діючого законодавства України.

Крім поточного рахунку може бути відкритий і поточний валютний рахунок для зберігання валютних коштів і проведення розрахунків з іноземними партнерами [5].

З поточного рахунку проводяться майже всі платежі підприємства: оплата постачальникам за сировину і матеріали, підрядникам за виконані роботи, погашення заборгованості бюджету, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, Пенсійному фонду, одержання грошей у касу для виплати заробітної плати, депонентів, на відрядні витрати, матеріальної допомоги тощо.

Видача грошей, а також безготівкові перерахування із цього рахунку банком здійснюється, як правило, на підставі наказу підприємства – власника поточного рахунку або з його згоди.

В особливих випадках банк робить примусове списання коштів з поточного рахунку за документами інших організацій. Наприклад, за інкасовими дорученнями податкових інспекцій перераховуються суми прострочених податків і зборів, за виконавчими листами судів тощо. Банк, крім того, може списати кошти з поточного рахунку підприємства без його наказу, за власною ініціативою. Це відсотки за користування позичками, суми за простроченими позичками, за виконані ним послуги.

У цей час законодавчо не встановлена черговість платежів якщо є претензії до поточного рахунку підприємства. Терміновість і важливість платежу визначається керівництвом підприємства.

Синтетичний облік операцій за рахунками у банках ведеться на рахунку першого порядку 31 "Рахунки в банках", що має субрахунки (рахунки другого порядку), у тому числі:

311 "Поточні рахунки в національній валюті"

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом даного рахунку записують залишок вільних коштів підприємства на початок місяця та надходження з різних джерел. За кредитом рахунку відображаються списані, перераховані суми постачальникам, бюджету, видані готівкою й інші витрати та платежі.

Основні бухгалтерські проводки з відображення операцій в касі та на рахунках у банку наведені в табл. 13.1.

Таблиця 13.1