Класифікація і угрупування основних засобів

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням, ознакою приналежності, технічною придатністю.

За функціональним призначенням розрізняють:

1) виробничі – основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та оснащення, робочі машини та оснащення тощо), які діють у сфері матеріального виробництва;

2) невиробничі– основні засоби, які не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва та призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працюючих (будови, споруди, оснащення, машини, апарати тощо), які використовуються в невиробничій сфері. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби не створюють безпосереднього впливу на обсяг виробництва, зростання продуктивності праці, постійне збільшення цих засобів нерозривно пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства та підвищенням матеріального та культурного рівня їхнього життя, що, в остаточному підсумку, позначається на результатах діяльності підприємства.

Основні виробничі засоби поділяються на дві частини: активну та пасивну.

До активної частини основних засобів відносять ті засоби, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі (машини та устаткування). До пасивної ж частини основних засобів відносять ті засоби, які забезпечують нормальне функціонування виробничого процесу (будівлі, споруди). У середньому по виробництву активна частина основних засобів складає 60 %, а пасивна – 40 % від усього складу основних засобів. Найважливішими факторами, що впливають на структуру основних виробничих засобів є: характер продукції, що випускається, обсяг випуску продукції, рівень автоматизації та механізації, рівень спеціалізації та кооперування, кліматичні та географічні умови розташування підприємств.

За галузевою ознакою основні засоби поділяють на: промислового, сільськогосподарського, будівельного призначення, транспорту, зв'язку та ін. Більша частина основних засобів належать до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана із процесом виробництва продукції. Наявність інших, крім основного, видів господарської діяльності спричиняє необхідність обліку основних засобів, які перебувають на балансі підприємства, але належать до інших галузей господарства.

За використанням основні засоби розподіляються на:

діючі(всі основні засоби, які використовуються в господарській діяльності);

недіючі (ті, які не використовуються в даний період у зв'язку з їхньою тимчасовою консервацією);

ті, які перебувають у запасі (різне устаткування, що перебуває в резерві та призначене для заміни об'єктів основні засоби, які вибули або ремонтуються).

Залежно від приналежності розрізняють:

власні основні засоби (засоби, що належать даному підприємству, відображаються в балансі та враховуються на рахунку "Основні засоби");

орендовані основні засоби (засоби, що не належать даному підприємству, відображаються на забалансовому рахунку "Орендовані основні засоби" і перебувають на балансі орендодавця). Таким чином, виключається можливість подвійного обліку таких засобів.

За технічною придатністю устаткування поділяється на:

1) придатне устаткування;

2) устаткування, що вимагає капітального ремонту;

3) устаткування, яке потрібно ліквідувати.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби підрозділяються на наступні класифікаційні групи [7]:

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки, споруди та передавальні пристрої;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти, прилади, інвентар (меблі);

тварини;

багаторічні насадження;

інші основні засоби.

У податковому обліку основні фонди розподіляються на чотири групи:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі будинки, в яких живуть люди, та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 – будь–які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 – електронно–обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стильникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Облік основних фондів першої групи ведеться за групою в цілому та за кожним об'єктом окремо, а другої, третьої і четвертої – тільки за групою.

У податковому обліку основні фонди виробничого та невиробничого призначення враховуються окремо.