Розгляд справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)


Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі при придбанні, замовленні або використанні продукції, що реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), заподіяної дефектною або фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової і моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Крім цього Цивільний кодекс України закріплює, що продавець, виробник товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних й інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них (ч. 1 ст. 1209 ЦКУ). Слід зазначити, що відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи знаходився потер­пілий з ними в договірних відносинах.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продукцією або продукцією неналежної якості, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачена більш висока міра відповідальності, а при наявності такої норми - у встановленому нею обсязі. Крім того, виробник (виконавець) буде нести відповідальність і за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, устаткування, приладів, інструментів, пристосувань або інших засобів, необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг, незалежно від рівня його наукових і технічних знань. Однак виробник (виконавець, продавець) може звіль­нятися від відповідальності в таких випадках:

1) шкода заподіяна з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил. Тут мова йде про спеціальні правила використання, збереження і транспортування продукції, що належним чином були зафіксовані і доведені до відома споживачів;

2) шкода виникла внаслідок непереборної сили;

3) виробник (виконавець, продавець) не вводив продукцію в обіг;

4) дефект у продукції виник внаслідок дотримання виробником вимог законодавства або виконання обов'язкових для нього розпоряджень органів державної влади.

Право вимоги відшкодування заподіяної шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем і зберігається протягом вста­новленого терміну служби (терміну придатності), а якщо такий не встановлений - протягом 10 років з дати введення в обіг такої продукції виробником.

Згідно зі ст. 1210 Цивільного кодексу України шкода, запо­діяна внаслідок недоліків товарів, підлягає відшкодуванню, на вибір потерпілого, продавцем або виробником товару. Шкода, заподіяна внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем. Вона може виражатися у псуванні або знищенні майна потерпілого, у витратах на відновлення здоров'я, втраті заробітку (доходу) у зв'язку зі зниженням (утратою) працездатності. Якщо ж майнові втрати виникли в потерпілого як наслідок порушення його особистих немайнових благ, зокрема таких, як життя і здоров'я, то можна говорити про нанесення йому моральної шкоди, що також підлягає компенсації.

Порушення, що надають змогу звернутися з позовом до суду про відшкодування шкоди можуть бути наступними:

а) реалізація продавцем (виробником, виконавцем) товару (виконаної роботи, зробленої послуги) неналежної якості;

б) порушенням безпеки наданих товарів (робіт, послуг);

в) ненаданням необхідної, доступної і достовірної інформації про якість товарів (робіт, послуг).

Специфіка справ про захист прав споживачів полягає в тому, що шкода відшкодовується незалежно від вини продавця (виробника) товару або виконавця роботи (послуги).

На відміну від відшкодування майнової шкоди споживач зобов'язаний довести вину продавця (виробника, виконавця) у заподіянні йому моральної шкоди.

Необхідними доказами в суді у справах про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів будуть:

- документ, що підтверджує покупку товару у відповідному торговельному місці;

- висновок експерта (проведення експертизи не покладається на споживача, але за бажанням він може її зробити);

- висновок майстерні гарантійного обслуговування про встановлені несправності;

- претензія споживача відповідачеві із зазначеними вимогами;

- відповідь на претензію;

- докази, що підтверджують збитки споживача від використання товару неналежної якості.

Для підтвердження фактів у справах про захист прав споживачів при виконанні робіт (наданні послуг), сторонам необхідно представити наступні докази:

- документ, що підтверджує виконання зазначеної роботи (зробленої послуги) виконавцем. Подібним доказом можуть служити договір про надання послуг, виконання роботи; квитанція; транспортна накладна;

- належно оформлений акт про обсяг виконаної роботи із зазначеною в договорі датою закінчення виконання роботи (надання послуги). Цей акт необхідний при доведенні порушення виконавцем термінів виконання роботи. Для встановлення дати початку і закінчення виконання роботи подається акт про початок роботи й акт про завершення виконання роботи;

- висновок експертизи про недоліки виконаної роботи;

- претензія до виконавця роботи;

- відповідь на претензію виконавця;

- докази, що підтверджують збитки споживача внаслідок порушення терміну виконання роботи або недоліку виконаної роботи.

При розгляді справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт або послуг у першу чергу будуть використовуватися письмові докази. Так, Закон України «Про захист прав споживачів» говорить, що вимоги споживача розглядаються по пред'явленні споживачем квитанції, товарного або касового чека або іншого письмового документа, а по товарах, на які встановлені гарантійні терміни - технічного паспорту. У випадку втрати споживачем технічного паспорту його відновлення здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п. 11 ст. 8).

Даний Закон висуває вимоги до продавця, зобов'язуючи його до безумовної видачі документа, що засвідчує факт покупки в нього споживачем товару. Ця обставина дає можливість споживачу довести, що неякісний товар придбаний у конкретного продавця, у конкретний час, за конкретну ціну. Зазначені положення одержали своє закріплення й у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р.

Аналіз судової практики з розгляду справ про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) показує, що дуже часто споживачі самі винні в заподіянні собі шкоди. У зв'язку з цим у процесі доказування необхідно установити прямий зв'язок між фактичними збитками та тим, хто їх спричинив, що можливо при уточненні наступних фактів:

1) джерело заподіяння шкоди, що може визначити тільки відповідна експертиза;

2) факт заподіяння шкоди саме відповідачем;

3) наявність недоліків у придбаних товарах або наданих по слугах.



Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2193;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.008 сек.