Міжнародні нормативні акти та системи якості

Після закінчення Другої світової війни, у жовтні 1946 р., рішенням ООН була створена Міжнародна організація зі стандартизації (ISO). На засіданні генеральної асамблеї ООН був прийнятий статут ISO, що визначив статус організації, її структуру, функції основних органів і методи їхньої роботи.

У статуті ISO записано, що «метою організації є сприяння розвитку стандартизації у світовому масштабі для полегшення міжнародного товарообігу і взаємодопомоги, а також для розши­рення співробітництва в галузі інтелектуальної, наукової, техніч­ної й економічної діяльності».

Для досягнення цієї мети в повноваження ISO входить:

- застосовувати методи для полегшення гармонізації у світовому масштабі стандартів і пов'язаних з ним галузей;

- розробляти і публікувати міжнародні стандарти за умови, що в кожнім випадку стандарт буде схвалений, якщо за нього буде віддано дві третини голосів активних членів технічного комітету або підкомітету і проти - не більш чверті загального числа голосів;

- організовувати обмін інформацією про роботу своїх комітетів - членів і технічних комітетів;

- співпрацювати з іншими міжнародними організаціями, що зацікавлені в суміжних питаннях.

У ISO встановлено два види членства - комітети-члени і члени-кореспонденти. Комітетами-членами є національні організації по стандартизації.

Вищим органом ISO є генеральна асамблея.

У період між сесіями Генеральної асамблеї роботою організації керує Рада, очолює яку президент ISO. Для розгляду і підготовки рішень з питань, що цікавлять всю організацію в цілому, Рада створює постійні і тимчасові комітети.

На даному етапі працюють такі комітети:

SТАСO - Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації;

РLАСО - технічне бюро;

САSСO - Комітет з оцінки відповідності;

INFСО - Комітет з науково-технічної інформації;

DЕVСО - Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються;

СОРОLСО - Комітет із захисту інтересів споживачів;

RЕМСО - Комітет зі стандартних зразків.

В Україні діючими сертифікатами тільки спеціалізованого сертифікаційного товариства «ТUV Nord» (Німеччина) володіють 36 підприємств. Серед них - виробники промислової продукції завод ім. Ілліча, «Норд», Донецький металургійний завод, «Азовкабель». Одержання сертифіката підтверджує імідж підприємства як виробника високоякісної продукції і відкриває нові можливості на світових і вітчизняних ринках.

У закордонній практиці стандарти ISO серії 9000 знаходять все більше застосування при укладанні контрактів між фірмами як моделі для оцінки системи забезпечення якості продукції у постачальника. При цьому відповідність такої системи вимогам стандартів ISO розглядається як визначена гарантія того, що постачальник здатний виконати вимоги контракту і забезпечити стабільну якість продукції.

На основі досвіду створення національних стандартів на системи якості, прийнятих у передових промислових країнах: Великобританії (ВS 5750; СSА 290-85), США (АNSІ/АSQS 0903; МiL-Q-9858 А) й інших ІСО/ТК 176 «Забезпечення якості» у березні 1987 р. прийняла міжнародні стандарти серії 9000 за базові. У них сконцентрований міжнародний досвід з поліпшення якості продукції на підприємствах. У багатьох країнах (Австрія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Великобританія, Швеція, Швейцарія й ін.) дані стандарти прийняті в якості національних.

Комплекс міждержавних стандартів ISO серії 9000 з управління якістю продукції складається із шести стандартів, призначених для визначених цілей і поширення, що мають власну область, і сферу впливу. Принцип побудови структури стандартів даної серії укладається в органічному сполученні статусу обов'язковості та рекомендованості застосування елементів систем якості і самостійності підприємств у виборі методології внутрішнього управління в інтересах забезпечення заданих вимог.

Стандарт ISO 9000 визначає загальну ідеологію комплексу стандартів даної серії, встановлює керівні положення щодо їх вибору і застосуванню на системи якості, що можуть служити для внутрішнього використання на підприємстві при рішенні загальних завдань в області якості (ISO 9004) і для зовнішнього використання з питань забезпечення якості (ISO 9001, ISO 9003). Термінологічний стандарт ISO 8402 встановлює основні поняття і визначення, використовувані в даній серії.

Діяльність іспитових лабораторій, органів по сертифікації продукції, систем якості й атестації персоналу, а також товаровиробників при заяві про відповідність продукції в країнах-членах Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) і в країнах Європейської Асоціації вільної торгівлі регламентується європейськими стандартами ЕN серії 45000. Стандарти розроблені СЕН/СЕНЄЛЕК і являють собою організаційно-методичні документи, що враховують досвід роботи ISO і МЄК в області серти­фікації і суміжних видів діяльності.

Первинними критеріями, яким повинна відповідати іспитова лабораторія, є такі, як визначення її юридичного статусу, неупередженість, незалежність і недоторканність, а також технічна компетентність.

Загальні вимоги і критерії оцінки для акредитації або атестації іспитових лабораторій встановлені стандартом ЕN 45002.

Під акредитацією іспитових лабораторій розуміється офіційне визнання того, що іспитова лабораторія правочинна здійснювати конкретні іспити або конкретні типи іспитів.

Відповідність продукції вимогам стандартів підтверджується органом по сертифікації шляхом видачі сертифіката або знака відповідності або видачі ліцензії постачальнику.

Таким чином, прийняті в ЄЕС стандарти серії ЕN 45000 визначили кодекс правил до суб'єктів, що здійснюють сертифікацію продукції, сертифікацію систем якості й атестацію персоналу, установили вимоги до акредитації іспитових лабораторій, створили основу для міждержавного (регіонального) проведення робіт і їхнього взаємного визнання. Відповідно до умов Внутрішнього регламенту для країн-членів СЕН/СЕНЄЛЕК дані стандарти після їхнього затвердження набули статусу національних у цих країнах, без внесення до них яких-небудь змін.

Нормативні документи, що розробляються провідними міжнародними організаціями зі стандартизації (ІСО) й іншими міжнародними, регіональними і національними організаціями по стандартизації, встановлюють і удосконалюють важливі елементи механізму функціонування міжнародних систем метрології, стандартизації, управління якістю і сертифікації.

Україна з 1993 року є членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) і Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), з 1997 року Міжнародної організації із законодавчої мет­рології (ОLМL) і членом-кореспондентом Європейського комітету зі стандартизації (СЕN).