Поняття про роздрібну торгівлю в РГ, особливості діяльності
Для розширення послуг РГ в житлових районах міст розміщують підприємства по відпуску готової продукції на дім. Вони призначені для приготування і реалізації на дім обідньої продукції, кулінарних і кондитерських виробів, напівфабрикатів. Підприємство може приймати попередні замовлення на цю продукцію. У асортименті підприємства - вибір холодних страв, перших, других і солодких страв. Обслуговування здійснюється роздавальником.
Підприємство має складські приміщення для зберігання продуктів, виробниче приміщення, торговельний зал, в якому можуть розміщатися декілька чотиримісних столів (3-4) для вжитку їжі на місці, але головне його завдання - відпускати продукцію додому.
Підприємства РГ можуть також працювати як підприємства роздрібної торгівлі. До них відносяться магазини кулінарії, дрібнороздрібна мережа (кіоски, торгівля розносна). При реалізації кулінарної продукції через дрібнороздрібну мережу повинні також дотримуватися всі правила, що забезпечують безпеку продукції. Кожна партія кулінарної продукції повинна супроводитися посвідченням про якість з вказівкою підприємства-виготівника, нормативного документа, по якому вироблена продукція, терміну зберігання, маси, ціни однієї штуки (кілограма) виробу. Терміни зберігання, вказані в посвідченні, є термінами придатності кулінарної продукції і включають час перебування продукції на підприємстві-виготівнику (з моменту закінчення виробничого процесу), час транспортування, зберігання і реалізації. Через дрібнороздрібну мережу можуть реалізовуватися і купувальні товари, але при цьому необхідно пам'ятати, що торгівля товарами, термін зберігання яких витік, заборонена.
Магазини кулінарії- підприємства, кулінарні і кондитерські вироби, що реалізовують населенню, напівфабрикати, проводять прийом попередніх замовлень на напівфабрикати і борошняні кондитерські вироби. Торгівельний зал магазина організовують на 2, 3, 5 і 8 робочих місць. Магазин свого виробництва не має і є філією інших підприємств ресторанного господарства (комбінату живлення, ресторану, їдальні).
У магазині найчастіше організовують три відділи:
•відділ напівфабрикатів (м'ясних, рибних, овочевих, круп'яних), натуральних крупнокускових, порційних, мелкопорционных (гуляш, азу), рубаних (біфштекси, котлет, фарш);
•відділ готової кулінарної продукції: салати, вінегрети; запіканки овочеві і круп'яні; печінковий паштет; відварені, смажені м'ясні, рибні і з птиці кулінарні вироби; розсипчасті каші (гречана) і др.;
•кондитерський відділ реалізує борошняні кондитерські вироби з різних видів тесту (торти, тістечка, пиріжки, булочки і ін.) і купувальні кондитерські вироби - цукерки, шоколад, печиво, вафлі і ін.
При магазині кулінарії, якщо дозволяє площа торгівельного залу, організовується кафетерій; для споживання продукції на місці ставлять декілька високих столів.
1.5. Принципи розміщення закладів ресторанного господарства.
Суб’єкти торговельної діяльності повинні отримати дозвіл органу місцевого самоврядування на розміщення закладів РГ на території, підпорядкованій цьому органу.
Органи місцевого самоврядування видають суб’єкту торговельної діяльності окремий дозвіл на розміщення кожного закладу РГ, через який здійснюється діяльность.
Термін дії дозволу на розміщення торговельного закладу РГ визначається органом місцевого самоврядування на підставі письмової заяви суб’єкта торговельної діяльності.
Регулювання розміщення закладів РГ на території населених пунктів забезпечується шляхом реалізації таких заходів:
- вивчення контингенту споживачів;
- розробки перспективних планів розвитку і розміщення закладів РГ за їхспеціалізацією як невід’ємної складової генеральних та місцевих планів-схем забудови відповідних територій;
- врахування потреби у створенні відповідних торговельних об’єктів при виділенні земельних ділянок та наданні суб’єктам торговельної діяльності незалежно від форм власності дозволу на їх будівництво;
Для регулювання розміщення торговельних об’єктів використовується інформаційна база Державного реєстру закладів РГ.
Розробка планів розвитку і розміщення закладів РГ грунтується на відповідній нормативній базі, яка передбачає:
- визначення потреби в торговельних об’єктах відповідної спеціалізації;
- обгрунтування нормативів обслуговування споживачів;
- визначення норм територіальної доступності торговельнихоб’єктів.
Раціональне розміщення мережі підприємств ресторанного господарства передбачає створення найбільших зручностей населенню при організації ресторанного господарства за місцем роботи, навчання, відпочинку і під час пересувань, а також забезпечення високої ефективності роботи самого підприємства. В умовах конкуренції розташування підприємства ресторанного господарства має велике значення, тому необхідно враховувати наступні чинники: чисельність населення міста (району); розташування виробничих підприємств, адміністративних, соціально-культурних і учбових закладів; наявність підприємств роздрібної мережі; купівельну здатність населення і попит на продукцію ресторанного господарства; прийняті нормативи розміщення мережі підприємств ресторанного господарства.
Сучасні міста характеризуються високою концентрацією населення, щільністю житлової забудови, наявністю в більшості випадків чітко позначених чотирьох основних зон - промисловою, житлово-адміністративною, комунально-складською і відпочинку.
У промисловій зонірозміщуються фабрики, заводи і інші виробничі об'єкти. Характерним для цієї зони є розміщення при виробничих підприємствах їдалень, магазинів кулінарії. Норматив в робітниках їдалень - 250 посадочних місць на тих, що 1000 працюють.
Житлово-адміністративна зона включає житлові масиви, адміністративні, суспільні установи і учбові заклади.Тут розміщуютьсястудентські, шкільні, загальнодоступні їдальні, кафе, ресторани, бари, закусочні, підприємства для відпуску продукції додому, магазини кулінарії.
Для правильної організації живлення повинні дотримуватися нормативи посадочних місць:
- шкільних їдалень - 250 місць на 1000 учнів;
- студентських їдалень - 180 місць на 1000 студентів.
У комунально-складськійзоні розміщуються всілякі склади, бази, холодильники, підприємства харчової промисловості. У ній розташовуються фабрики- заготівки, комбінати напівфабрикатів, спеціалізовані цехи по виробленню напівфабрикатівдля постачання своєю продукцією інших підприємств ресторанного господарства і роздрібної мережі.
Зони відпочинкупередбачають наявність парків, садів, спортивних комплексів, видовищних підприємств, пляжів. Тут може бути створена невелика кількість постійно що діють підприємстві ресторанного господарства із зимовими і літніми залами, але значну частину займають підприємства літнього типа (сезонні), які мають збірно-розбірну конструкцію. Основними типами підприємств є всілякі закусочні, кафе, ресторани, бари.
Важливе значення має наявність пішохідної і транспортної системи: там, де перетинаються великі потоки, розміщують більші і в більшій кількості ресторани, бари, кафе, закусочні, їдальні.
Залежно від кількості населення міста розділяються на малих - до 50 тис. чоловік, середніх - від 50 і до 100 тис., великих - від 100 і до 250 тис., великих - від 250 тис. до 500 тис.; найбільші - від 500 тис., мегаполіси - понад 1 млн.чоловік.
Із зростанням чисельності міст зростає і норматив чисельності посадочних місць на підприємствах живлення з розрахунку на кожну тисячу чоловік міського населення. Так, наприклад, якщо середній норматив місць в мережі загальнодоступних підприємств ресторанного господарства складає 28 місць на 1000 чоловік для малих міст, то для крупних міст він зростає - від 36 до 50 місць па 1000 чоловік.
Раціональне розміщення мережі ресторанного господарства передбачає облік приїжджих, яких в крупних містах значно більше, чим в малих. Як показує досвід, в крупних містах кожен четверто-п'ятий, відвідуючий підприємства ресторанного господарства, - приїжджий.
На раціональне розміщення підприємств помітний вплив надає повсякденний і періодичний попит населення. Для повсякденного попиту необхідні їдальні, підприємства по відпуску продукції додому, магазини кулінарії. Такі підприємства рекомендують розташовувати в місцях великої щільності населення радіусом 500 м один від одного, в містах з низькою щільністю населення - радіусом 800 м.
Продукцією періодичного попиту споживачів забезпечують головним чином закусочні і кафе як загального типа, так і спеціалізовані, ресторани, бари. Радіус обслуговування споживачів такими підприємствами - 800 м, а для крупних ресторанів - 1,0-1.5 км.
Необхідно також враховувати зразкове співвідношення (у відсотках) між типами підприємств ресторанного господарства для міста: більш всього закусочних і кафе - 40 %, ресторанів - 25-30, збільшується кількість барів - 20-25, зменшується кількість загальнодоступних їдалень - 5-10%.
При плануванні відкриття нових підприємств ресторанного господарства будь-якої організаційно-правової форми необхідно враховувати всі чинники раціонального розміщення підприємств, аби надалі підприємство ефективно працювало, мало попит і стало рентабельним.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2534;