Енергетична та інформаційна потужність суспільства

Сила цивілізації - в енергії, яку вона приборкала, а ключ до приборкання енергії - в знаннях суспільства, в його «інформаційній потужності», тобто в його можливостях здобувати, зберігати, обробляти і використовувати інформацію. При браку інформації доступ до того чи іншого виду енергії закритий, що гальмує прогрес. Для прогресу необхідна «певна» швидкість росту пізнання. Пізнання визначається станом науки. Зростання науки може загальмувати, перш за все, брак кадрів. За гальмуванням науки настає і спад зростання технології, а, значить, у результаті - регрес. Виникає ситуація «мегабітової бомби»- «інформаційного бар’єру». Це - переломний момент у розвитку будь-якої цивілізації. Тут можливі три результати: «програш», «нічия» і «виграш».

Виграш можливий тільки після проходження інформаційного бар’єру, тобто забезпечення скільки завгодно високого темпу зростання науки, зняття блокади «пропускної спроможності» науки. Поки що невідомо, як виглядатимуть «підсилювачі інтелекту». Одна з таких можливостей «еволюціонувати» саму наукову інформацію - вирощувати молекули -«теорієносці».

«Вирощування інформації» - одна з найромантичніших ідей науки нашого часу, що почалася з введення атомізму в біологію і встановлення дискретності спадкової інформації (генетика Григора Менделя). Шлях цей не пройдений до кінця, скоріше, наука перебуває десь в самому його початку. Висловлюються припущення про те, що молекули білка і нуклеїнових кислот служать носіями пам’яті!

При розгляді питань, пов’язаних із поняттям інформації автор дотримується думки про те, що інформація, будучи матеріальним явищем, не є ні матерією, ні енергією і в загальному випадку породжується з хаосу, якщо між деякими подіями виникає той чи інший зв’язок: детермінований або імовірнісний.

Такий генезис ідеї про вирощування інформації. Якщо складні молекули можуть зберігати інформацію, то, мабуть, «створивши» еволюцію таких молекул, можна інформацію здобувати.

Проте якщо цей шлях і буде реалізований, то, мабуть, «середовищем», в якому протікатиме така еволюція, послужить якась «біологічна освіта», а не чан з живильним розчином. Спробувавши відмовитися від мозку, ми знову прийшли б до якогось варіанту мозку! Цей шлях варто розглядати саме тому, що він дозволяє радикально подолати «інформаційний бар’єр». Пройшовши бар’єр, цивілізація знайде свободу вибору. Розум доведе свою перевагу над природою, коли він навчиться реалізовувати те, що для неї неможливе.

Людина зараз веде дійсно стратегічну «гру» «Цивілізація - Природа». Лише опанувавши інформаційним процесом величезної ефективності, він відкриє собі шлях до перемоги в цій «грі». Для цієї мети вже зараз розробляються різного роду підсилювачі мислення і інтелекту, створюються системи штучного інтелекту і інші засоби. Цей процес почався з концепції абстрактного обчислювального пристрою, який потім отримав назву машини Тюрінга (Тюрінг А.М. Про обчислюванні числа. - 1936).