Системи підготовки текстів. Текстовий редактор Word

Вікно редактора Word має кілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів (рис. 6.1).

Рис. 6.1

Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Word. У ньому виведено ім’я програми (в даному разі Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю, три — з правого. Ліва кнопка — це кнопка виклику меню управління. Дане меню є типовим для будь-якого вікна Word. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга — відновлює нормальний розмір вікна, третя — закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл — робота з файлами документів;

Правка — редагування документів;

Вид — перегляд документів;

Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об’єктів;

Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица — робота з таблицями;

Окно — робота з вікнами документів;

Справка— довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для активізації рядка меню слід натиснути клавішу Alt або F10. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватися клавішами горизонтального переміщення курсору. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу Enter. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

У підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу Enter). У назві пунктів меню та підменю є підкреслена літера. Це дає можливість відразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера меню — підкреслена літера підменю].

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю. При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана (рядку стану) роз’яснюється призначення.

Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).

У програмі Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті чи слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об’єкта.

Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши командуПравка/Отменить.

Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів — це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з’являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки. Певна кількість кнопок дублює відповідні команди меню. Однак користуватися кнопками панелі значно швидше і зручніше, Word забезпечує користувача кількома панелями інструментів.

Для вибору потрібної панелі слід скористатися командоюВид/Панель инструментов(рис. 6.2). При цьому на екрані з’явиться вікно діалогуПанели инструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванні Word виводить на екран панелі інструментівСтандартнаяіФорматирование. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментівРисование виводиться у процесі побудови малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Word способом.

Рис. 6.2

Під панелями інструментів розміщуються горизонтальна і вертикальна лінійки. На горизонтальній розміщені маркери відступу рядків, абзаців, позицій табуляції. Лінійки можна вилучити з екрана за допомогою команди Вид/Линейка, а потім за допомогою цієї самої команди повернути на екран.

Праворуч і знизу розміщені смуги вертикальної і горизонтальної прокрутки. Смуги мають маркери, які показують, в якому місці документа знаходиться в даний момент користувач. Перемістивши маркер на потрібну позицію смуг прокрутки, можна перейти в будь-яке місце документа.

У нижньому рядку вікна редактора Word виводиться рядок стану. Він містить інформацію щодо активного вікна:

Стр і — курсор знаходиться на і-й сторінці;

Разд b — курсор знаходиться у b-му розділі;

k/р — від початку документа до курсора — k сторінок, весь документ містить р сторінок;

На 5 см — відстань від курсора до верхньої межі сторінки становить 5 сантиметрів;

Ст t — курсор знаходиться в t-рядку поточної сторінки;

Кол W— курсор знаходиться в W-й колонці.

Вікна документів.Word є багатовіконним редактором. Всередині вікна редактора може існувати декілька вікон документів. Користувач може встановлювати розмір,положення кожного вікна традиційними для програми Word засобами. В кожному вікні може редагуватися свій текст.

Одне з вікон є активним. Активне вікно зображується на передньому плані і може закривати інші вікна. В активному вікні перебуває текстовий курсор (мерехтливий вертикальний штрих) і горизонтальна риска. Текстовий курсор вказує місце, куди можна вводити символи. Горизонтальна риска визначає кінець тексту.

Робота з вікнами здійснюється за допомогою менюОкна. Команди цього меню дають змогу відкрити нове вікно, міняти розташування вікон, зробити активним будь-яке вікно.

Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вво-
дити допоміжну інформацію. Так, для виконання командиФайл/ Открыть (рис. 6.3)необхідно вказати диск, каталог та ім’я файла. Для введення такої інформації використовуються вікна
діалогу.

Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, перемикачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється або за допомогою миші, або натискуванням клавіші Тав. Ім’я групи можна також виділити, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера в імені поля]. Переміщення всередині групи здійснюють за допомогою клавіш переміщення курсора.

Рис. 6.3

У разі введення допоміжної інформації у вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів зі списку, введення і редагування тексту в полях введення.

Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких у разі їх увімкнення з’являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.

Перемикачі (зображуються у вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з кількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола.

У рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, відкриваючи який-небудь файл, необхідно вказати його ім’я. Останнє можна вибрати зі списку імен файлів або набрати в рядку введення. Рядок введення можна редагувати.

Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, вибір шрифту). Поки маркер знаходиться всередині цього списку, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсора. Елемент списку виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші Enter). Особливою формою списку є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, спрямовану вниз. Для розкриття такого списку слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву кнопку миші, натиснути комбінацію клавіш [Alt + стрілка керування курсором]. Після розкриття списку і вибору елемента список знову закривається. Деякі однорядкові списки, елементом яких є число, мають справа дві стрілки, спрямовані вгору та вниз. Під час клацання мишею по стрілці, спрямованій вниз, значення елемента зменшується, а по стрілці, спрямованій вгору, — збільшується.

У правій частині або внизу вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка ОК (клавіша Enter) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду. КнопкаОтмена(клавіша Еsc) анулює всі зміни, діалог закінчується, відповідна команда не виконується.

Крім кнопкиОКіОтмена в цьому вікні, залежно від призначення конкретного вікна, можуть бути й інші кнопки управління діалогом. Чимало вікон діалогу має таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому разі діалог організовується за сторінками-вкладинками. Кожна вкладинка має у верхній частині вікна ім’я, для відкриття якого слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші.

Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. Вибираючи таке поле, розкриваємо наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.

Створення документів

Створюючи новий документ, слід подати командуФайл/Создать або натиснути відповідну кнопку панелі інструментівСтандартная. При цьому відкривається вікно діалогу Создание документа.

Створюючи документ, на вкладинці Общие у поліСоздать слід встановити опцію Документ.

Як правило, текстовий редактор використовують для підготовки типових документів. Word пропонує користувачу стандартні форми таких документів та інструменти для їх використання. Основними інструментами є шаблони, майстри.

Шаблон — це порожній бланк, у якому користувач заповнює потрібні поля і своєю інформацією. Шаблон може попередньо включати деякі заповнені поля, які є спільними для всіх документів даного типу.

Майстер базується на шаблонах, вони дають можливість ще більше спростити процес введення даних у документ. Якщо, заповнюючи шаблон, користувач самостійно переміщується по документу, розміщує в ньому інформацію, то за допомогою майстрів дані заносяться в процесі діалогу майстра з користувачем.

Після натиснення кнопки ОК вікна діалогуСоздать редактор відповідно до вибраного шаблону створить вікно документа з іменем Документ.

Переглянути шаблони, приєднані до активного документа, можна за допомогою командиФайл/Создать/Шаблоны.

Якщо користувача не задовольняють наявні шаблони та майстри, він може створити власний шаблон або змінити один з існуючих.

Для зміни шаблону слід відкрити файл шаблону (файли стандартних шаблонів мають розширення dоt., вони розміщуються в каталозі MS Office/Шаблоны), відредагувати його як звичайний документ і зберегти.

Для створення нового шаблону слід подати командуФайл/ Создать і вибратиНовый документ на вкладинці Общие вікна діалогуСоздание документа встановити опцію Шаблон. Після натиснення кнопкиОК на екран виведеться вікно шаблону. Від вікна документа воно відрізняється лише назвою рядка заголовка — Шаблон замість Документ.

Далі слід ввести необхідні дані (параметри форматування, текстові поля) і зберегти шаблон. Щоб зберегти документ як шаблон, слід подати команду Файл/Сохранить как, а потім у поліТип файла вибрати елемент Шаблон документа. Правила дотримання якісного стилю роботи вимагають для кожного документа (в тому числі і для шаблону) заповнення довідки, в яку включаються основні відомості про документ. Тому після збереження нового документа чи шаблону бажано виконати командуФайл/Свойства і заповнити потрібні рядки у вікні діалогу Свойства.

КомандаФормат/Библиотека стилей відкриває вікноБиблиотека стилей, в якому відображається список шаблонів. Ви-
бравши потрібний шаблон, можна побачити в поліОписание, який вигляд матиме документ, форматований цим шаблоном.

ПеремикачПросмотреть дає змогу виводити в полеОписание, крім документа, зразок шаблону чи приклад документа, заповнений з використанням і шаблону.

Збереження документів. Для збереження тексту документа в каталозі на магнітному диску слід виконати командуФайл/Со­хранить або натиснути відповідну кнопку панелі інструментівСтандартная. Якщо документ новий і команда виконується для нього вперше, то відкривається вікно діалогуСохранение документа.

У цьому вікні можна вказати дисковод, папку, ім’я і розширення, під яким документ буде збережений. За замовчуванням документам Word присвоюється розширення DОС. Після збереження тексту в заголовку вікна документа ім’яДокумент змінюється на ім’я, під яким збережено документ. У вікні діалогу є однорядковий списокТип файла.Він дає можливість інвертувати документ у формати, відмінні від Word (наприклад, формат MS DOS, формати інших текстових редакторів). Для цього слід розкрити список і обрати потрібний формат.

Якщо командаФайл/Сохранить виконується не вперше або документ завантажувався з магнітного диска, то за командоюФайл/Сохранитьдокумент записується на диск під старим іменем без діалогу з користувачем. Якщо ж потрібно зберегти файл під новим іменем, в іншій папці чи з іншим форматом, то потрібно виконати команду Файл/Сохранить как. При цьому відкривається вікно діалогу Сохранение документа, й усі дії користувача аналогічні діям у разі збереження нового документа.

Будь-який документ можна автоматично записувати на диск через певний інтервал часу. Для цього слід встановити режим автоматичного збереження, виконавши командуСервис/Пара­метры і вибравши вкладникуСохранение, — на екрані з’явиться відповідне вікно діалогу. В цьому вікні основний інтерес являють три опції:

1)Всегда создавать резервную копию. У разі встановлення цієї опції Word завжди зберігатиме останню версію документа, а також його попередню резервну копію з тим самим іменем, що й основний документ, але з розширенням ВАК;

2)Разрешить быстрое сохранение. У цьому режимі зберігаються тільки зміни в документі;

3) Автосохранение каждые ... мин. Word зберігатиме редагований документ через зазначені інтервали без команд користувача.