Значення та зміст курсу теорії механізмів і машин
Машинобудування - основна галузь сучасної промислово розвинутої країни - визначає рівень розвитку продуктивних сил суспільства, становить фундамент технічного прогресу всіх галузей народного господарства. У свою чергу, прогрес машинобудування визначається досконалістю машин, які створюються. Тому від інженера вимагаються глибокі теоретичні знання і досвід,, вміння не тільки керувати складною технікою, успішно її використовувати, але й забезпечувати її швидкий прогрес. Сучасний інженер повинен досконало знати будову і принцип роботи машин, з якими пов'язана його діяльність, володіти основними методами їх розрахунку та конструювання. Ці знання базуються на досягненнях багатьох фундаментальних і прикладних наук, важливе місце серед яких посідає теорія механізмів і машин.
Теорія механізмів і машин (ТММ) - наука про загальні методи дослідження властивостей механізмів і машин та проектування їхніх схем
У ТММ обґрунтовується вибір оптимальних параметрів машин і механізмів, визначаються методи їхнього раціонального проектування. Якість машин і механізмів, які створюються, значною мірою визначається повнотою розробки і використання методів ТММ. Чим повніше будуть враховані при побудові механізмів і машин кінематичні і динамічні властивості окремих механізмів, критерії продуктивності, надійності, тим досконалішими будуть конструкції машин.
Дуже часто збільшення надійності і довговічності машин зв'язується в першу чергу з переходом на нові високоякісні матеріали, удосконаленням технології обробки деталей, використанням різних засобів, що сприяють зменшенню зношування. Проте, основні якості нової машини або механізму закладаються саме на першій стадії їхнього проектування, коли тільки вибирають структурну (принципову) схему й головні кінематичні параметри. Тому доцільніше боротися з першопричинами шкідливих явищ, чим з їхніми наслідками. Краще усунути великі навантаження, чим вибирати особливо міцні матеріали, здатні ці перевантаження витримати. Раціональним добором структури і параметрів механізмів або машин можна не тільки підвищити їхню надійність і довговічність, але й значно зменшити габаритні розміри і масу. Досягнуті при цьому результати часто не зв'язані з додатковими матеріальними витратами, для їхнього конструкторів у галузі теорії механізмів і машин.
Поява нових машин вимагає розробки нових теоретичних положень про їхню механіку. Наука про машини не розвиватиметься, якщо її апарат не буде відповідати реальним потребам промисловості і техніки, як не може бути прогресу і в машинобудуванні без розвитку методів ТММ. Тому ТММ є одною з основних загальноінженерних дисциплін, що забезпечує необхідну теоретичну підготовку інженерних кадрів.
Знання ТММ необхідні не тільки інженерам-конструкторам, які безпосередньо займаються проектуванням машин, але й інженерам, які займаються їхнім виготовленням і експлуатацією. Вони повинні добре знати основні механізми, принципи їхньої роботи, найважливіші кінематичні та динамічні властивості. У процесі експлуатації машини завжди можуть виникнути неполадки. Усунути їх, а в деяких випадках дати завдання на проектування нової машини чи вдосконалення існуючої може тільки інженер, який добре знає властивості механізмів, їхню будову і взаємодію у машині.
Базою ТММ є математика, фізика, хімія, теоретична механіка, електротехніка, електроніка та сучасні комп'ютерні технології.
Задача курсу ТММ полягає в тому, щоб підготувати студентів до слухання курсів деталей машин, технології машинобудування, курсів з експлуатації, розрахунку і конструювання тих чи інших спеціальних машин залежно від їхньої майбутньої спеціальності.
Курс ТММ можна поділити на дві частини: теорію механізмів і теорію машин. Найбільш розвинута перша частина, в якій вивчається будова, кінематика і динаміка механізмів та методи їхнього проектування.
Проблеми теорії механізмів можна поділити на дві групи: перша присвячена аналізу, тобто дослідженню існуючих механізмів; друга - синтезу, тобто проектуванню нових механізмів, які б виконували задані умови.
Рух механізмів залежить від їхньої будови і сил, що діють на них. Тому при викладанні теорії механізмів зручно проблеми аналізу механізмів, у свою чергу, розбити на три частини:
1) структурний аналіз;
2) кінематичний аналіз;
3) динамічний аналіз.
Структурний аналізмає на меті вивчення теорії будови механізмів, їхнє видозмінення та класифікацію. При кінематичному аналізі досліджується рух тіл, які утворюють механізми, з геометричної точки зору, тобто без врахування сил, що викликають рух цих тіл. Задача динамічного аналізумеханізмів - вивчення методів визначення сил, що діють на тіла, які утворюють механізм, і встановлення взаємозв'язків між рухом цих тіл, силами, що на них діють, і масами, які ці тіла мають.
Задача синтезумеханізмів полягає в розробці методів проектування механізмів наперед вибраної структури за заданими кінематичними і динамічними умовами. Проте поділ проблем теорії механізмів на аналіз і синтез має чисто методичне значення, тому що в практиці проектування (синтезу) механізмів приходиться дуже часто використовувати аналіз механізмів, який дозволяє виявити найбільш вдалий (оптимальний) варіант розв'язку задачі синтезу.
У теорії машинрозглядаються загальні методи проектування схем машин як сукупності окремих механізмів, питання автоматичного керування і регулювання машин. Обидві частини теорії механізмів і машин нерозривно зв'язані між собою, тому що механізми складають, як правило, основу будь-якої машини.
Дата добавления: 2016-06-15; просмотров: 1902;