Мова програмування. Поняття програми

<123 4 5 6 7 >

З формальної точки зору мова програмування (МП) – це набір вихідних символів (алфавіт) разом із системою правил утворення з цих символів формальних конструкцій (синтаксис) та системою правил їх тлумачення (інтерпретації) (семантика), за допомогою яких описуються алгоритми.

Алфавіт, синтаксис та семантика — це три основні складові частини будь-якої МП. До алфавіту МП, як правило, входять літери латинського алфавіту, арабські цифри, знаки арифметичних операцій, розділові знаки, спеціальні символи. Із символів алфавіту будують послідовності, які називають словами (лексемами). Кожне слово у МП має своє змістове призначення. Правила синтаксису пояснюють, як потрібно будувати ті чи інші мовні повідомлення для опису всіх понять мови, здійснення описів та запису вказівок. Правила семантики пояснюють, яке призначення має кожен опис та які дії повинна виконати обчислювальна машина під час виконання кожної із вказівок. Вказівки на виконання конкретних дій називають ще командами або операторамимови.

Текст алгоритму, записаний засобами конкретної мови програмування, називають програмою.

Усі слова або ж лексеми, поділяють на

§ службові (зарезервовані або ж ключові) слова;

§ стандартні ідентифікатори;

§ ідентифікатори користувача;

§ знаки операцій;

§ літерали;

§ розділові знаки.

Службові слова мають наперед визначене призначення і використовуються для формування структури програми, здійснення описів, позначення операцій, формування керуючих конструкцій (вказівок). Наприклад, службовими словами для мови С# є: abstract, do, in, protected, as, public, try, base, else, interface, readonly, typeof, enum, internal, ref, break, event, is, return, byte, explicit, lock, unchecked, case, extern, sealed, unsafe, catch, namespace, finally, new, sizeof, using, checked, fixed, alloc, virtual, class, const, for, operator, volatile, continue, foreach, out, struct, while, goto, override, switch, default, if, params, this, delegate, implicit, private, throw.

Імена (позначення) для програмних об'єктів (типів даних, констант, змінних, функцій і т. п.) формують у вигляді ідентифікаторів. Ідентифікатор— це послідовність латинських літер, цифр і знака підкреслення, яка розпочинається з латинської літери. У мові С# максимальна довжина ідентифікатора є необмеженою.

Стандартні ідентифікатори використовуються як імена для стандартних (передбачених авторами мови програмування) типів даних, констант, підпрограм (зокрема, стандартних математичних функцій). Приклад: int, long, double, char, bool та ін.

Ідентифікатори користувача є іменами тих програмних об'єктів (констант, змінних, функцій тощо), які створює сам користувач. Службові слова та ідентифікатори користувача не повинні збігатися.

Коментар – невиконувана частина тексту програми, що ігнорується компілятором і служить для вставки деяких поміток у програмі тільки для програміста. Коментарі бувають однорядковими та багаторядковими. Однорядковий коментар починається з символів «//» і закінчується у кінці рядка. Тобто всі символи до кінця рядка вважаються коментарем.

Приклад:

// Це однорядковий коментар

Багаторядковий коментар починається з символів «/*» і закінчується символами «*/».

Приклад:

/* Це

багаторядковий

коментар */

Літерал – це явно вказане значення декого типу. Розрізняють такі типи літералів:

Тип літерала Опис Приклади

цілочисловий у десятковій системі числення – звичне нам ціле число 125, -89, 108;

у вісімковій системі числення – починається з 0 023, 075, 0416;

у шістнадцятковій системі числення – починається з 0х або 0Х 0х4А, 0х6FE2, 0xABC

дійсного типу у форматі з фіксованою крапкою – у записі числа є крапка, що розділяє цілу і дробову частини 25.69, 2.0, 145.058

у форматі з плаваючою крапкою – у записі використано символ «е» або «Е», що розділяє мантису від порядку 3.5е5, 3е12, 678е2

символьний заданий у явному вигляді – символ записується у одинарних лапках ‘Z’, ‘a’, ‘E’

прості ескейп-послідовності – службові символи починаються з символу «\» \n - перехід на новий рядок, \t - горизонтальна табуляція, \’ - апостроф, і т.д.

ескейп-послідовності Unicode – символи «\u», за якими вказують код символу з чотирьох цифр у шістнадцятковій системі числення ‘\u0123’, ‘\u3А58’

рядковий дослівний – починається із символу «@», за яким у подвійних лапках вказується рядок символів (при цьому ескейп-послідовності сприймаються як символи) @”Я люблю \t С#”

регулярний – у подвійних лапках вказується рядок символів (ескейп-послідовності обробляються) ”Я люблю \t С#”

логічний може приймати два значення true, false

порожньої адреси (нульовий літерал) використовується у випадку, коли покажчик не містить жодної адреси null

Розділові знаки служать для відокремлення однієї лексеми від іншої. Ними є пробіл, табуляція, символ нового рядка, символ «;» та коментарі.

<123 4 5 6 7 >

Дата добавления: 2022-02-05; просмотров: 341;

Мова програмування. Поняття програми

Публикации по технике и механике

Публикации по биологии

Публикации по информатике

Публикации по строительству

Публикации по физике

Публикации по химии

Публикации по электронике

Публикации по искусству

Публикации по истории

Публикации по медицине

Публикации по педагогике

Тип літерала	Опис	Приклади
цілочисловий	у десятковій системі числення – звичне нам ціле число	125, -89, 108;
у вісімковій системі числення – починається з 0	023, 075, 0416;
у шістнадцятковій системі числення – починається з 0х або 0Х	0х4А, 0х6FE2, 0xABC
дійсного типу	у форматі з фіксованою крапкою – у записі числа є крапка, що розділяє цілу і дробову частини	25.69, 2.0, 145.058
у форматі з плаваючою крапкою – у записі використано символ «е» або «Е», що розділяє мантису від порядку	3.5е5, 3е12, 678е2
символьний	заданий у явному вигляді – символ записується у одинарних лапках	‘Z’, ‘a’, ‘E’
прості ескейп-послідовності – службові символи починаються з символу «\»	\n - перехід на новий рядок, \t - горизонтальна табуляція, \’ - апостроф, і т.д.
ескейп-послідовності Unicode – символи «\u», за якими вказують код символу з чотирьох цифр у шістнадцятковій системі числення	‘\u0123’, ‘\u3А58’
рядковий	дослівний – починається із символу «@», за яким у подвійних лапках вказується рядок символів (при цьому ескейп-послідовності сприймаються як символи)	@”Я люблю \t С#”
регулярний – у подвійних лапках вказується рядок символів (ескейп-послідовності обробляються)	”Я люблю \t С#”
логічний	може приймати два значення	true, false
порожньої адреси (нульовий літерал)	використовується у випадку, коли покажчик не містить жодної адреси	null