Огляд навчальних програм
Програмування у курсі інформатики
Інформатика на сьогоднішній день є одним із засобів формування не тільки освітнього, а й розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості. У процесі вивчення інформатики основні завдання вивчення основ алгоритмізації є виявлення та розвиток в учнів логічних здібностей, підготовки їх до участі в інтелектуальних змаганнях та наукових дискусіях, формування в них стійкого інтересу до алгоритмізації і пов’язаної з нею професійної діяльності, підготовки до навчання у вищих навчальних закладах.
Вивчення теми ставить за мету:
― розвиток логічного, аналітичного мислення та основних видів розумової діяльності: уміння використовувати індукцію, дедукцію, аналіз, синтез, робити висновки, узагальнення;
― формування теоретичної бази знань учнів щодо процесів перетворення, передавання та використання інформації, розкриття значення інформаційних процесів у формуванні сучасної системно-інформаційної картини світу, розкриття ролі інформаційних технологій в розвитку сучасного суспільства;
― розвиток уміння розв’язувати змістовні задачі різного рівня складності, користуючись відомими теоретичними положеннями, математичним апаратом, літературою та комп’ютерною технікою;
― розуміння того, що при розв’язуванні задач за допомогою комп’ютера первинним є розробка алгоритму поставленої задачі, а мова програмування – це лише інструмент для його реалізації;
― доведення вивчення алгоритмізації до творчого рівня;
― бачення учнями можливостей використання набутих знань у їх майбутній професії;
― iнтеграцiю інформатики з іншими предметами, що викладаються в навчальних закладах.
До теоретичної бази знань відносяться:
― основи алгоритмізації та програмування;
― постановка задач і побудова відповідних інформаційних (зокрема, математичних) моделей, загальні принципи розв’язування задач за допомогою комп'ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення.
Допрактичних навичок відносяться:
― навички аналізу відомих методів побудови алгоритмів та визначення найоптимальніших з них для розв’язування конкретної задачі;
― навички тестування складених алгоритмів;
― навички роботи з інтегрованим середовищем візуального програмування;
― навички техніки програмування.
Огляд навчальних програм
Структура навчальної програми
Основи програмування є частиною курсу шкільної інформатики [?????]. Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану (табл. 1).
Таблиця 1
Клас | Кількість годин на тиждень | Загальна кількість годин |
5 клас | ||
6 клас | ||
7 клас | ||
8 клас | ||
9 клас | ||
Усього |
Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти курс «Інформатика» вибудовується за такими змістовими лініями:
● інформація, інформаційні процеси, системи, технології;
● комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;
● телекомунікаційні технології;
● інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об’єктів;
● моделювання, алгоритмізація та програмування.
З метою дотримання принципів науковості і доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.
● Перший рівень (5–7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу. На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їх практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми і програми».
● Другий рівень (8 – 9 класи) – формування предметних та ключових ІКТ-компетентностей (табл. 3). На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні, програмні засоби та середовища.
Розподіл навчального часу на вивчення розділів програми
Зміст навчання інформатики структуровано за розділами із визначенням кількості годин на їх вивчення (табл. 4). Такий розподіл змісту й навчального часу є орієнтовним. Учителі й автори підручників можуть коригувати послідовність вивчення тем залежно від методичної концепції та конкретних навчальних ситуацій, від рівня підготовки учнів і сформованості в них предметних ІКТ-компетентностей.
Таблиця 4
№ з/с | Змістові лінії | Класи та кількість годин | ||||||
5 клас | 6 клас | 7 клас | 8 клас | 9 клас | Усього | |||
Інформація, інформаційні процеси, системи, технології. Комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних. | ||||||||
Технології створення та опрацювання інформаційних об’єктів | ||||||||
2.1. | Створення та опрацювання текстових документів | |||||||
2.2. | Створення та опрацювання зображень | |||||||
2.3. | Створення та опрацювання мультимедійних об’єктів | |||||||
2.4. | Створення та опрацювання комп’ютерних презентацій | |||||||
2.5 | Створення та опрацювання електронних таблиць | |||||||
Телекомунікаційні технології | ||||||||
Моделювання, алгоритмізація та програмування | ||||||||
Виконання індивідуальних і групових навчальних проектів | ||||||||
Резерв, повторення та узагальнення | ||||||||
Усього |
Розглянемо розподіл годин з вивчення основ алгоритмізації і програмування у шкільному курсі інформатики.
Клас
Алгоритми і програми. (12 год) Середовище описання і виконання алгоритмів. Лінійні алгоритми. Алгоритмічна структура розгалуження. Алгоритми з повтореннями. Цикли з умовою та цикли з лічильником. | Учень (учениця) наводить приклади та пояснює поняття: - алгоритм; - виконавець алгоритму; - середовище виконання алгоритмів; - система команд виконавця алгоритмів; описує: - основні елементи середовища виконання алгоритмів; визначає: - тип алгоритму для розв’язування поставленої задачі; - тип циклу для розв’язування поставленої задачі на алгоритм із повторенням; наводить приклади: - виконавців алгоритму; називає: - основні команди, з яких складаються алгоритми в певному середовищі виконання; розрізняє: - лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями і повтореннями; - цикли з умовою і цикли з лічильником; уміє: - складати лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженнями та повтореннями для розв’язування поставленої задачі; - записувати та запускати на виконання алгоритми в середовищі виконання алгоритмів; - перевіряти відповідність результату виконання алгоритму поставленій задачі; - коригувати алгоритм за необхідності. |
Проектна діяльність. (4 год) Постановка завдання, планування та виконання проекту. Публічна презентація проекту. | Учень (учениця) має уявлення про: ● проектну діяльність, ● поняття проекту, ● етапи здійснення проектної діяльності, ● джерела відомостей; обґрунтовує: ● вибір теми проекту; уміє: ● складати план проекту; ● дотримуватися створеного плану; ● добирати відомості для проекту; ● визначати й використовувати програмні середовища та інформаційні технології для реалізації проекту; ● підготувати комп’ютерну презентацію проекту; ● презентувати проект; оцінює: ● результати власного проекту; ● результати інших проектів. |
Клас
Алгоритми і програми (12 год) І.Подійно-орієнтоване програмування Програмний об’єкт. Властивості об’єкта. Змінювання значень властивостей об’єкта в програмі Створення та редагування програмних об’єктів. Поняття події. Види подій. Опрацювання події. ІІ. Вкладені алгоритмічні структури Вкладені алгоритмічні структури, повторення та розгалуження. | Учень (учениця) має уявлення: ● про опрацювання події; описує: ● поняття програмного об’єкта, його властивості та значення властивостей; ● поняття події; ● поняття вкладених алгоритмічних структур; наводить приклади: ● програмних об’єктів; ● властивостей конкретних програмних об’єктів; ● значень властивостей програмних об’єктів; ● подій, пов’язаних із програмними об’єктами ; розрізняє: ● поняття властивості об’єкта та значення властивості об’єкта; ● типи задач, розв’язування яких вимагає використання алгоритмічних структур розгалуження та/або повторення; ● типи задач, розв’язування яких вимагає використання вкладених алгоритмічних структур; ● події, які забезпечують запуск на виконання певної послідовності команд; уміє: ● розкладати задачу на підзадачі та розв’язувати їх (здійснювати декомпозицію задачі); ● створювати та редагувати програмні об’єкти; ● змінювати значення властивостей об’єктів, у тому числі програмно; ● перевіряти результат виконання програми на відповідність умові задачі; використовує: ● події, опрацювання подій для створення програми; ● вкладені алгоритмічні структури повторення та розгалуження для розв’язування задач. |
Проектна діяльність (5 год) Виконання навчальних проектів у малих групах із дослідження об’єктів предметної галузі навчального курсу «Інформатика». | Учень (учениця) описує: ● поняття проекту; має уявлення: ● про значущість шкільних проектів; ● про ефективний розподіл праці під час виконання проекту в малих групах; знає та дотримується: ● етапів створення проекту; наводить приклади та пояснює: ● вибір тем проектів; ● етапи розроблення проектів; ● використання розробленого проекту в повсякденному житті та навчальній діяльності; обґрунтовує: ● власний вибір теми проекту; уміє: ● шукати необхідні відомості, використовуючи різні джерела; ● аналізувати та систематизувати знайдені відомості; ● презентувати результати проектної діяльності; ● співпрацювати і виконувати певні ролі в групі під час виконання проекту; ● оцінювати результати власної проектної діяльності та результати проектної діяльності інших учнів. |
Клас
Алгоритми і програми (12 год) Поняття моделі. Види моделей. Інформаційні моделі. Поняття констант і змінних. Присвоювання значень змінним. Створення програм із розгалуженням і повторенням з використанням змінних. Створення інформаційних моделей та їх застосування до розв’язування задач. Створення ігрових проектів. | Учень (учениця) пояснює: ● поняття моделі; ● поняття комп’ютерної моделі; ● етапи створення комп’ютерних моделей; розрізняє: ● види моделей; ● константи і змінні; розуміє: ● мету моделювання та призначення конкретних моделей, зокрема створюваних власноруч; наводить приклади: ● моделей, зокрема інформаційних; описує: ● процес розв’язування задачі з використанням комп’ютерної моделі; уміє: ● використовувати константи і змінні для розв’язування задач; ● надавати значення змінним та змінювати їх, у тому числі програмним шляхом; ● використовувати в конструкціях розгалуження та повторення умови зі змінними; ● створювати та застосовувати інформаційні моделі різних типів із використанням змінних. |
Проектна діяльність (5 год) Створення та використання комп’ютерних моделей. Організація колективної роботи над документами в Інтернеті. | Учень (учениця) пояснює: ● поняття проекту у взаємозв’язку із суспільно-корисною діяльністю; має уявлення: ● про значущість шкільних проектів; ● про ефективність правильного розподілу праці під час виконання проекту в малих групах; наводить приклади та пояснює: ● використання розробленого проекту в повсякденному житті та в навчальній діяльності; уміє: ● організовувати проектну діяльність у групах, використовуючи засоби колективної роботи над документами в Інтернеті;проектувати та створювати нескладні комп’ютерні моделі; ● аналізувати та систематизувати знайдені відомості; ● оцінювати результати власної проектної діяльності та результати проектної діяльності інших учнів. |
Клас
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення та актуалізація вивченого в 7 класі (2 год) | |
Алгоритми і програми. (24 год) І. Основи програмування Мова програмування. Середовище програмування. Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів. Створення програми. Її виконання та налагодження. Основні компоненти програми для ОС з графічним інтерфейсом. Змінні і константи. Типізація констант і змінних. Символьний та числові типи даних. Введення і виведення даних. Вікна повідомлень, їх використання. Передавання значень між вікном повідомлення і змінними. Поняття елемента управління. Події, пов’язані з елементами управління, обробники цих подій. Властивості і методи елементів управління. Редагування коду обробника події. Вирази. Умовний оператор. Реалізація алгоритмів із розгалуженнями засобами мови програмування. Оператори циклу. Вкладені цикли. Реалізація алгоритмів із повтореннями засобами мови програмування. ІІ. Графіка Створення зображень з графічних примітивів. Графічне відображення даних. Відтворення малюнків із файлів. | Учень (учениця) пояснює: ● поняття мови програмування; ● поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів; ● поняття елемента управління; ● структуру програми; обґрунтовує: ● обрані для розв’язування задачі типи даних; розрізняє: ● типи даних; називає: ● назви окремих частин і розділів програми; ● арифметичні операції; ● стандартні підпрограми, необхідні для запису арифметичних виразів та введення-виведення даних; ● команди надання значень, введення та виведення даних; ● оператори надання значень, введення та виведення даних; визначає: ● типи даних, необхідних для розв’язування поставленої задачі; ● типи констант і змінних, що використовуються в програмі; розуміє та пояснює: ● призначення середовища програмування; ● методи побудови графічних зображень; наводить приклади: ● мов програмування; ● різних типів даних; ● простих та вкладених розгалужень; ● повторень із передумовою, з післяумовою, з параметром; ● виконання повторень з передумовою, з післяумовою, з параметром; ● вкладених циклів; описує: ● процес розв’язування задачі; розпізнає: ● скорочену й повну форму операторів розгалуження та вибору; ● послідовні та вкладені розгалуження; ● циклічні алгоритми з передумовою, з післяумовою, з параметром; визначає: ● доцільність вибору певних алгоритмічних структур для розв’язування задачі; використовує: ● послуги середовища програмування для створення та налагодження програм, зокрема, з використанням операторів розгалуження та циклів; уміє: ● створювати програмні проекти в середовищі програмування; ● використовувати послідовні та вкладені алгоритмічні конструкції в коді програм; ● створювати код процедур опрацювання подій, пов’язаних із елементами управління; ● ініціалізувати та використовувати засоби побудови графічних зображень; ● відтворювати зображення, що зберігаються у файлах; ● використовувати засоби налагодження програм для їх покрокового виконання, перевірки значень змінних та виправлення помилок; оцінює: ● відповідність результатів виконання програми поставленій задачі. |
Проектна діяльність. (8 год) | Учень (учениця) виконує навчальний проект, де передбачається: ● визначення проблеми, теми та завдань проекту; ● розподіл ролей та планування колективної діяльності; ● добір засобів опрацювання даних; ● добір засобів подання результатів навчального проекту; ● розробка стратегії пошуку інформаційних матеріалів; ● пошук інформаційних матеріалів та їх аналіз; ● створення та опрацювання інформаційної моделі; ● аналіз результатів; ● підготовка матеріалів; ● використання офісних веб-програм та інтернет-середовищ для публікації результатів своєї роботи ● захист проекту. |
Клас
Правила поведінки в комп’ютерному класі. Повторення вивченого у 8 класі. (2 год) | |
Алгоритми і програми. (18 год) І. Масиви. Поняття одновимірного масиву. Введення й виведення значень елементів масивів. Алгоритми опрацювання табличних величин: знаходження підсумкових величин, зокрема для елементів, що задовольняють задані умови, а також пошук у масиві за певними критеріями. Алгоритми впорядкування елементів масиву. ІІ. Рух об’єктів. Використання таймера, рух, моделювання гри. | Учень (учениця) пояснює: ● організацію даних у вигляді масивів; ● принципи опрацювання табличних даних; ● призначення та спосіб дії програмного таймера; описує: ● алгоритми впорядкування заданого масиву; ● алгоритми знаходження підсумкових величин, зокрема для елементів, що задовольняють задані умови, а також пошуку в масиві за певними критеріями; розпізнає: ● клас задач, що розв’язуються з використанням табличних величин; пояснює: ● поняття масиву, елемента масиву, індексу та значення елемента; уміє: ● оголошувати змінні табличного типу; ● створювати програми для введення й виведення елементів масивів; ● програмувати пошук заданого, мінімального та максимального значення в масиві; ● програмувати обчислення суми, середнього арифметичного та кількості елементів масиву; ● програмувати опрацювання лише тих елементів масиву, що задовольняють певні умови; ● застосовувати алгоритми впорядкування для заданого масиву; ● використовувати програмний таймер для ініціювання подій у певні моменти часу; ● програмувати рух графічних об’єктів та здійснювати управління його швидкістю за допомогою таймера. |
Проектна діяльність. (10 год) Виконання колективного навчального проекту з дослідження предметної галузі навчального курсу «Інформатика» | Учень (учениця) виконує навчальний проект, де передбачається: ● визначення проблеми, теми та завдань проекту; ● розподіл ролей та планування колективної діяльності; ● добір засобів опрацювання даних; ● добір засобів подання результатів навчального проекту; ● розробка стратегії пошуку інформаційних матеріалів; ● пошук інформаційних матеріалів та їх аналіз; ● створення та опрацювання інформаційної моделі; ● аналіз результатів; ● підготовка матеріалів; ● використання програм та інтернет-середовищ для публікації результатів своєї роботи ● захист проекту. |
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
У цьому розділі розглядаються деякі базові поняття основ програмування, які необхідні при реалізації лінійних алгоритмів та алгоритмів з розгалуженням мовою C# [1,3].
Дата добавления: 2022-02-05; просмотров: 325;