Гірські ландшафти України

Клас гірських ландшафтів України об'єднує ландшафти Українсь-
ких Карпат і Кримських гір. На просторову диференціацію гірських
ландшафтів в межах одної гірської країни впливають три геолого-
геоморфологічних чинники: 1) висота над рівнем моря; 2) форма, кру-
тизна і експозиція схилів; 3) характер гірських порід.

В Українських Карпатах виділяють 9 видів ландшафтів. Висота
над рівнем моря є першим критерієм відмінності при визначенні видів
гірських ландшафтів Українських Карпат. Згідно з ним виділені підкла-
си передгірних (види №№ 83 і 84), низькогірних (вид № 85) і середньо-
гірних (види №№ 86-90) ландшафтів, а також ландшафтів міжгірських
улоговин (вид № 91). Експозиція схилів при визначенні видів ландшаф-
тів до уваги не приймалась, тому що виду ландшафтів відповідають
окремі хребти та їх поєднання і на протязі таких значних за протяжніс-
тю природних комплексів експозиція схилів неодноразово змінюється.

За крутизною схилів всі ландшафти (види №№ 85, 86, 87, 89, 90)
віднесені до градації "крутосхилові". Але в існуючих класифікаціях
схилів за крутизною виділяють декілька градацій: слабо пологі, пологі,
полого-спадисті, спадисті, сильно спадисті, круті, обривисті тощо. То-
му врахування лише одної градації "круті" створює враження недоско-
налості у вивченні карпатських ландшафтів.

За походженням гори поділяють на тектонічні, вулканічні і ерозійні.
Тектонічні гори утворюються внаслідок давніх, новітніх і сучасних те-
ктонічних рухів земної кори, вулканічні - внаслідок вулканічних виве-
ржень. До тектонічних відносять види №№ 85, 86, 88-91, до вулканіч-
них - вид № 88.

При описанні окремих видів гірських ландшафтів Українських Ка-
рпат враховувався також характер морфоскульптури, тобто характер
давніх і сучасних геоморфологічних процесів. Так, при характеристиці
видів №№ 89 і 90 вказується, що це давньольодовикові хребти.

І, нарешті, дуже важливим критерієм виділення окремих видів гір-
ських ландшафтів Українських Карпат є характер гірських порід, якими
вони складені. За цим критерієм виділені передгірські ландшафти на
осадових відкладах (види №№ 83 і 84), низько- і середньогірні флішеві
хребти (види №№ 85, 86, 87 і 89), вулканічні (вид № 88) і кристалічні
хребти (вид № 90). У якості додаткової ознаки використана наявність
полонин (види №№ 87, 89 і 90).

Передгірні карпатські ландшафти (види №№ 83-84) являють со-
бою сукупність низько-і високотерасових низовин (на стінній ландша-
фтній карті помилково названих височинами, ускладнених острівним
150

вулканічним горбогір'ям в районі міста Берегове. Вони складені дав-
ньоалювіальними і озерно-алювіальними суглинками, пісками і галь-
кою, на яких сформувались дернові опідзолені оглеєні, більшою части-
ною розорані грунти. Залишки дубових лісів вкривають місцевості ост-
рівного горбогір'я з буроземно-підзолистими грунтами. Чорновільхо-
вими лісами зайняті ділянки з лучно-болотними і болотними грунтами.
Слабка природна дренованість цих ландшафтів обумовлює системати-
чне формування на них катастрофічних повеней.

Низькогірні карпатські ландшафти представлені двома видами -
№№ 85 і 88. Перший з них, вид № 85, являє собою флішові крутосхи-
лові хребти з бурими гірсько-лісовими щебенюватими грунтами під
грабово-буковими лісами. Нагадаємо, що фліш - це потужна товща
морських осадових порід (сланців, пісковиків, мергелів), що чергують-
ся тонкими шарами. Другий вид, вид 88, являє собою вулканічні хребти
з темно-бурими гірсько-лісовими грунтами під дубово-буковими та бу-
ковими лісами і на стінній ландшафтній карті України помилково по-
значений як середньогірний. Проте його хребти піднімаються над Зака-
рпатською низовиною лише на 600-700 м, а максимальна абсолютна
висота складає 1085 м (гораБужора) [183; 185].

Середньогірт карпатські ландшафти представлені чотирма вида-
ми (види №№ 86-87, 89-90), що відрізняються за складом гірським по-
рід, якими вони складені, і висотою. Види №№ 86 і 87 дуже схожі на
вид № 85. Вони також складені флішовими відкладами, на яких сфор-
мувались ті ж самі бурі гірсько-лісові грунти. Але більш значна висота
обумовили формування на них вже не широколистяних, і мішаних,
хвойно-широколистяних (смереково-букових) і хвойних (ялиново-
смерекових) лісів. Відмітною рисою виду № 87 є наявність на його хре-
бтах полонин - своєрідних безлісних ділянок на вершинних частинах
хребтів, вкритих високотравними луками, що використовуються місце-
вим населенням як літні пасовища. Середньогірні хребти виду № 89
ландшафтів, також як і хребти видів №№ 86-87, складені флішовими
відкладами, але мають більшу абсолютну висоту (2061 м, г.Говерла) і
давньольодовикові форми рельєфу вершин (кари, цирки). Хребти виду
№ 90 складені кристалічними породами і теж, як і вид № 89, мають да-
вньольодовикові форми рельєфу і полонини (мал. 23).

Ландшафти міжгірських улоговин (вид № 91) являють собою по-
єднання пологосхилових низькогір'їв і надзаплавних терас, що лежать
між середньогірними хребтами. Вони мають бурі гірсько-лісові і дер-
ново-буроземні грунти, що сформувались під дубово-буковими і буко-
вими лісами.

В Кримських горах виділяють 4 види ландшафтів, які також, як і
ландшафти Українських Карпат, відносяться до чотирьох підкласів,
передгірського, низькогірного, середньогірного і південнобережного.

Передгірські ландшафти (вид № 92) охоплюють області так званих
Зовнішнього і Внутрішнього куестових пасом і являють собою поєд-
нання окремих пасом висотою до 350-500 м і міжпасомних знижень з
чорноземними і дерновими карбонатними щебенюватими грунтами під
дубовими лісами та лучними степами, частково розораними.

Низькогірні (вид № 93) і середньогірні (вид № 94) ландшафти сфо-
рмувались на Головному куестовому пасмі і являють собою поєднання
окремих платоподібних, плосковершинних масивів - яйл - з висотами
від 700...1000 до 1100...1500 м. Яйлами в Кримських горах називають
безлісні вирівняні вершини гірських масивів з гірсько-лучними чорно-
земовидними грунтами та гірськими чорноземами під гірське-лучними
і петрофітними степами, що колись використовувалися місцевим насе-
ленням як літні пасовища (мал. 24). На схилах гірських масивів сфор-
мувались бурі і дерново-буроземні щебенюваті грунти під грабово-
дубовими і сосново-буковими лісами.

Південнобережні ландшафти (вид № 95) утворюють приморський
пояс південного схилу Головного пасма до висоти 400-450. Вони скла-
дені глинистими сланцями, місцями вапняками і вулканічними порода-
ми, на яких сформувались коричневі щебенюваті грунти під ксерофіт-
ними розрідженими ялівцево-грабинниковими та дубовими лісами, за-
ростями шибляку і фригани.

Один вид ландшафтів - заплави річок (вид № 96) - є загальним для
обох гірських країн.

9.2. Вивчення ландшафтів
в шкільному курсі "Фізична географія України"

Загальну уяву про природні комплекси як поєднання взаємодіючих
і взаємозалежних природних компонентів учні загальноосвітньої школи
вперше отримують в 6 класу у курсі "Загальної географії"' при розгляді
теми № 5 "Географічна оболонка" [276, с. 27]. Але знайомство з приро-
дними територіальними комплексами як одиницями просторової дифе-
ренціації території, а також ландшафтом як одною з таких одиниць,
відбувається у 8 класі в курсі "Фізична географія України", де цьому
питанню присвячений розділ III "Природні комплекси і фізико-
географічне районування".

Головними завданнями вивчення ландшафтів у загальноосвітньої
школі є формування у учнів загальної уяви про: 1) поділ земної поверх-
ні на окремі природні територіальні комплекси різної величини і різно-
го рівня складності внутрішньої будови, про ієрархію ПТК; 2) ланд-
шафт як вузлову одиницю в ієрархії ПТК, як індивідуальну і типологіч-
ну таксономічну одиницю одночасно, що складається із менших за ньо-
го морфологічних одиниць - місцевостей, урочищ, фацій; 3) ландшафт-
ну структуру території України.

За вимогами програми [276, с. 58] в темі 15 "Природно-
територіальні комплекси" розглядається поняття про природно-
територіальні комплекси, приводяться їх характерні риси, описуються
класифікація ландшафтів та вплив на них господарської діяльності лю-
дини. Згідно з вимогами курсу, учні повинні називати чинники форму-
вання природно-територіальних комплексів і характеризувати особли-
вості взаємодії компонентів природи у ПТК. Найглибше й найзмістов-
ніше ця питання висвітлені у підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко
"Географія України" [187]. У зрозумілій і дохідливій формі в ньому
викладаються зміст поняття природно-територіальний комплекс, пояс-
нюється співвідношення між термінами "ПТК" і "ландшафт", "природ-
ний ландшафт" і "антропогенний ландшафт", розкривається уява про
його вертикальну (компонентну) і горизонтальну (комплексну) струк-
туру, приводяться приклади морфологічних одиниць (місцевостей І
урочищ), що складають ландшафт. Окремі параграфи присвячені роз-
витку ландшафтів України в антропогені, зміні ландшафтів України за
історичний час і класифікації ландшафтів України. Приведений поділ
ландшафтів України на класи, типи і підтипи.

Інформація щодо теми 15 "Природно-територіальні комплекси" є і
в підручнику Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в параграфі
28 "Чинники диференціації природи. Природно-географічні комплекси
(ландшафти). Фізико-географічне районування" [122, с. 110-116].

В темі 16 "Фізико-географічне районування" згідно з програмою
[276, с. 58] розглядається поняття "Фізико-географічне районування",
аналізується карта фізико-географічного районування України, приво-
диться наукове і практичне значення природного районування. За ви-
могами курсу учні мають називати одиниці фізико-географічного ра-
йонування і аналізувати схему фізико-географічного районування. Ця
тема розкривається у підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Гео-
графія України" в параграфі "Фізико-географічне районування" де при-
водиться поділ території України на фізико-географічні країни, зони,
підзони, провінції і області, наводиться схема фізико-географічного

районування. При підготовці до уроку вчитель може використати також
підручник для вузів "Фізична географія Української РСР [183], моно-
графію "Природа Української РСР. Ландшафти і фізико-географічне
районування" [185] і "Географічну енциклопедію України". Але при
цьому слід пам'ятати про різницю в обсязі знань шкільного і вузівсько-
го курсів і не переобтяжувати школярів науковою термінологією.

Питання фізико-географічного районування розкриваються також у
підручнику Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в параграфі 28
"Чинники диференціації природи. Природно-географічні комплекси
(ландшафти). Фізико-географічне районування" [122, с. 110-116].

В темі 17 "Зона мішаних лісів", темі 18 "Зона лісостепу" і темі 19
"Зона степу" за вимогами програми [276, с. 59] дається опис характер-
них рис природних комплексів та ресурсів названих природних зон,
наводяться дані про сучасні ландшафти, несприятливі природні проце-
си і природоохоронні території. За вимогами курсу учні повинні: нази-
вати природні зони рівнинної частини України; характеризувати вза-
ємозв'язки між зональними компонентами природи у природних зонах;
наводить приклади природоохоронних територій і природних зонах;
розпізнавати географічне положення і межі природних країн, зон, під-
зон, країв; аналізувати схему фізико-географічного районування рів-
нинної частини України; вміти складати порівняльну характеристику
природних регіонів; робить висновки про прояви широтної зональності
на території України, необхідність впровадження зональних природо-
охоронних заходів. Докладна характеристика найважливіших рис
ландшафтів різних природних зон України приводиться у підручнику
П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Географія України". Спочатку у параг-
рафі "Класифікація ландшафтів" [187, с. 102-103] приводиться коротка
порівняльна характеристика різних типів ландшафтів. Далі у парагра-
фах "Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів", "Лісостепова зона"
і "Степова зона" приводиться докладна характеристика ландшафтів
кожної із природних рівнинних зон з поділом до провінцій і областей.

Інформацію про характерні риси природних комплексів зони міша-
них лісів, зони лісостепу і зони степу можна знайти також у підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в розділі 5 "Зона мішаних
лісів", розділі 6 "Лісостепова зона" і розділі 7 "Степова зона" [122].

В темі 20 "Українські Карпати" і темі 21 "Кримські гори" згідно з
програмою [276, с. 60] описується географічне положення, межі, розмі-
ри і особливості природних умов і ресурсів гірських країн України.
Особлива увага приділяється характеристиці висотній поясності ланд-
шафтів і поділу країн на природні області. За вимогами курсу, учні ма-

ють називати чинники формування висотної ландшафтної поясності
Українських Карпат і Кримських гір, характеризувати природу Україн-
ських Карпат і Кримських гір, наводити приклади прояву висотної по-
ясності, аналізувати відмінності у природі Українських Карпат і Крим-
ських гір, робить висновки про закономірності висотної поясності в
горах, вплив природних умов на господарювання в Українських Карпа-
тах і Кримських горах. Відповіді на ці питання можна знайти у підруч-
нику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко "Географія України" в параграфах
"Українські Карпати" і "Кримські гори". При підготовці до уроку мож-
на використати також книжки "Українські Карпати" [45], "Природа
Українських Карпат" [273] і "Крим: природа" [255].

Інформація про характерні риси природних комплексів Українських
Карпат і Кримських гір можна знайти також у підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" в розділі 8 "Українські
Карпати" і розділі 9 "Кримські гори" [122].

Окремо розглядається за програмою тема 22 "Природні комплекси
морів, що омивають Україну" [276, с. 61], в якій дається характеристика
природних комплексів Чорного та Азовського морів, проблеми викори-
стання і охорони їхніх вод. У підручнику П.О.Масляка і П.Г.Шищенко
"Географія України" ці питання розкриваються у параграфі "Моря, по-
верхневі і підземні води. Водні ресурси" [187, с. 57-70]. У підручнику
Ф.Д.Заставного "Фізична географія України" природні комплекси мо-
рів розглядаються у параграфі 19 "Моря" [122, с. 81-84].

Останньою темою, що має безпосереднє відношення до вивчення
ландшафтів у загальноосвітньої школі є тема 25 "Фізична географія
своєї області". В ній, згідно з програмою [276, с. 63], вивчаються осно-
вні риси природних умов своєї області і в тому числі сучасні ландшаф-
ти. Першу уяву про природні умови і природні ресурси своєї області
учень отримує у процесі засвоєння курсу для 5 класу "Рідний край".
Він має інтеграційний характер і висвітлює питання природи, населен-
ня і господарства свого краю, який у територіальному відношенні роз-
глядається як адміністративні область або район, а також велике місто.
Проте цієї інформації для програми 8 класу недостатньо. У підручниках
з "Фізичної географії України" ця тема відсутня. Тому відповідну інфо-
рмацію треба шукати у регіональних підручниках з географії своєї об-
ласті для 8 класу. Такі підручники с. Назвемо тут "Географію Жито-
мирської області" [157], "Географію Івано-Франківської області" [59],
"Географію Тернопільської області" [120], "Географію Хмельницької
області" [121], "Географію Черкаської області" [226], а також навчаль-
ний посібник "Природа Луганської області" [314].

Контрольні запитання:

1. Назвіть одиниці типологічної класифікації ландшафтів України
від найбільшої до найменшої.

2. За якими законами і ознаками виділяють класи і підкласи ланд-
шафтів України? Назвіть класи і підкласи ландшафтів України.

3. За якими ознаками виділяють типи і підтипи ландшафтів Украї-
ни? Назвіть типи і підтипи ландшафтів України.

4. За якими ознаками виділяють роди і види ландшафтів України?
Наведіть приклади родів і видів ландшафтів України.

5. Поясніть зміст поняття "мішано-лісові ландшафти".

6. Поясніть зміст поняття "лісостепові ландшафти".

7. Поясніть зміст понять "степові ландшафти", "північностепові
ландшафти", "середньостепові ландшафти", "південностепові ландша-
фти", "кримські степові ландшафти".

8. Поясніть зміст понять "зандрові ландшафти", "алювіально-
зандрові ландшафти", "озерно-зандрові ландшафти", "моренно-
зандрові ландшафти".

9. Поясніть зміст поняття "моренні ландшафти".

10. Поясніть зміст поняття "денудаційні ландшафти".

11. Поясніть зміст поняття "лесові ландшафти".

12. Поясніть зміст поняття "надзаплавно-терасові ландшафти".

13. Поясніть зміст поняття "заплавні ландшафти" і "болотні ланд-
шафти".

14. Поясніть зміст поняття "товтрові ландшафти".

15. Поясніть зміст поняття "ландшафти степових подів".

16. Поясніть зміст поняття "терасово-дельтові ландшафти".

17. Поясніть зміст понять "лиманно-морські ландшафти" і "ланд-
шафти кіс і пересипів".

18. На які підкласи ландшафтів і за якими ознаками поділяють
ландшафти Українських Карпат?

19. На які підкласи ландшафтів і за якими ознаками поділяють
ландшафти Кримських гір?

20. В якому шкільному навчальному курсі, в яких темах і за якими
підручниками вивчають ландшафти України учні загальноосвітніх шкіл
України?

СпиСОК ВИКОРИСТАНОЇ І РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Т.А. Трансформация растительного покрова и ланд-
шафтов юга Архангельской области в среднем и позднем голоцене (по
палинологическим данным) // Вестник Моск. ун-та. Сер.5. География. -
2002.-№1.-С. 70-75.

2. Авессаломова И.А. Геохимические показатели при изучении
ландшафтов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. - 108 с.

3. Александрова Т.Д. Статистические методы изучения природных
комплексов. - М.: Наука, 1975. - 96 с.

4. Александрова Т.Д., Лебедева Н.Я., Долгушин И.Ю. Нормирова-
ние нагрузок на ландшафты: принципы, подходы, методы // Нормиро-
вание антропогенных нагрузок: Тезисы докладов Всесоюзного совеща-
ния «Устойчивость и изменчивость геосистем как научная основа нор-
мирования антропогенных нагрузок». - М.: Изд-во ИГ АН СССР, 1988,
с. 5-8.

5. Альбова A.M., Любушкина С.Г., Пашканг К.В. Ландшафтная
съемка в системе гидрогеологических и инженерно-геологических исс-
ледований для целей мелиорации // Изв. ВГО. - 1978. - № 4. - С. 348-
351.

6. Альтер С.П. Ландшафтный метод дешифрирования аэрофотос-
нимков: Общие положения и принципы. - Москва-Ленинград: Наука,
1966.-88 с.

7. Анненская Г.Н., Видина А.А., Жучкова В.К. и др.
Морфологическая структура географического ландшафта / Под ред.
Н.А.Солнцева. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. - 54 с.

8. Анненская Г.Н., Жучкова В.К., Мамай И.И. и др. Ландшафтная
карта как основа для оценки экологической обстановки (на примере
Московской области) // Ландшафты Московской области и
Подмосковья, их использование и охрана. - М.: Изд-во Московского
филиала ГО СССР. 1990, с. 3-12.

9. Анненская Г.Н., Мамай И.И., Цесельчук Ю.Н. Ландшафты
Рязанской Мещеры и возможности их освоения. - М.: Изд-во Моск. ун-
та, 1983.-246 с.

10. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте: Основы теории и логико-
математические методы. - М.: Мысль, 1975. - 287 с.

11. Бабушкин И.Н. Комплексная полевая практика по физической
географии: Для студентов-заочников географических факультетов
педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1972. - 104 с.
158

12. Барабанова Е.А., Быкова О.Ю., Крылова З.А. Потенциалы
ландшафта как показатели природных предпосылок возникновения
природоохранных проблем // Географическое прогнозирование
природоохранных проблем. - М.: Изд-во ИГ АН СССР, 1988, с. 68-75.

13. Барановська О.В. Ландшафтно-екологічний аналіз території
Чернігівської області: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. - Київ, 1997.

-24с.

14. Бахтина И.К., Голицын Г.В., Смирнова Е.Д. Методы оценки
природных условий для архитектурного проектирования //
Мелкомасштабные карты оценки природных условий. - М.: Изд-во
Моск. ун-та, 1970, с. 38-46.

15. Берг Л.С. Географические зоны Советского Союза. - М.:
Географгиз, 1947. - 398 с.

16. Берг Л.С. Достижения советской географии. - Л., 1948.

17. Беручашвили Н.Л. Некоторые вопросы структуры и
функционирования природных комплексов // Ландшафтный сборник. -
Тбилиси,1972.

18. Беручашвили Н.Л. и др. Ландшафтные исследования на
Марткопском стационаре. - Тбилиси, 1976.-50с.

19. Беручашвили Н.Л. Методика ландшафтно-геофизических
исследований и картографирования состояний природно-
территориальных комплексов. Материалы полевой школы-семинара по
изучению состояний геосистем. - Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1983.

- 200 с.

20. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. - М.: Мысль,
1986.

21. Беручашвили Н.Л. Этология ландшафта и картографирование
состояний природной среды. - Тбилиси: Изд-во Тбилис. ун-та, 1989.

22. Беручашвили Н.Л. Геофизика ландшафта: Учеб. пособие для
геогр. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1990. - 287 с.

23. Беручашвили Н.Л. Сезонная динамика ландшафтов и
результаты компьютерных экспериментов // Изв. РАН. Сер.
географическая. - 1994. - № 6. - С. 24-40.

24. Богданов Д.В. Карта природных зон океана // Океанология. -
1961.-Т. 1.-Вып. 5.

25. Богданов Д.В. Зональность океанов и морей // Природа. - 1961.

-№4.

26. Богомолов В.В., Ковальов О.П., Сидоров О.С. Конструктивна
географія і ПС: новий погляд на проблему // Ландшафт як інтегруюча

концепція XXI сторіччя: Збірка наукових праць. - Київ, 1999, с. 327-
332.

27. Богоров В.Г. Проблема зональности Мирового океана //
Советская география: Итоги и задачи. - М.: Б. и., 1960.

28. Будз М.Д. Проблеми проектування та формування ландшафтів
осушуваних земель // Проблеми ландшафтного різноманіття України:
Збірник наукових праць. - Київ, 2000, с. 91-94.

29. Варшавский С.Н., Шилов М.Н. Некоторые зонально-
географические закономерности существования природной очаговости
чумы в пустынном ландшафте // Зоогеография суши. - Ташкент: Б.и.,
1963.

30. Василенко Л.І. Ландшафтний аналіз мережі об'єктів природно-
заповідного фонду Миколаївської області // Проблеми ландшафтного
різноманіття України: Збірник наукових праць. - Київ, 2000, с. 202-204.

31. Васильєв Л.Н. Фрактальность и самоподобие природных
пространственных структур // Изв. РАН. Сер. географическая. - 1-992. -
№5.-С. 25-35.

32. Вахрушев Б., Пона В. Современные тенденции использования
геоинформационных систем (ГИС) применительно к изучению
ландшафтов // Ландшафти і сучасність: Збірник наукових праць. -
Київ-Вінниця: Гіпаніс, 2000, с. 18-21.

33. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. - Киев: Наукова
думка, 1990.-192с.

34. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А., Дубняк В.А. и др. Методика
_ реконструкции природы Среднего Приднепровья в позднем кайнозое. -

К.: Наукова думка, 1982. - 60 с.
35. Величко А.А., Гвоздовер М.Д. Роль природной среды в

развитии первобытного общества на территории Европейской части
СССР.-М., 1969.

36. Видина А.А. Методические указания по полевым
крупномасштабным ландшафтным исследованиям (для
сельскохозяйственного производства в средней полосе Русской
равнины). - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. - 120 с.

37. Видина А.А. Условные обозначения для полевого
крупномасштабного ландшафтного картографирования. - М.: Изд-во
Моск. ун-та, 1968. - 20 с.

38. Видина А.А. Практические занятия по ландшафтоведению.
Вып. 1: Укладка спецконтуров на картографической основе с рельефом
в горизонталях и оформление разных видов природных карт. - М.: Изд-
во Моск. ун-та, 1974. - 84 с.

39. Винниченко И.И. Ландшафтный анализ территории в целях
рационализации сельскохозяйственного землепользования (на примере
Винницкой области): Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. - Киев, 1987. -
20с.

40. Виноградов А.П. Биогеохимические провинции: Труды юби-
лейной сессии, посвященной столетию со дня рождения В.В.Докучаева.

-М.-Л., 1949.

41. Виноградов Б.В. Основы ландшафтной экологии. - М.: ГЕОС,
1999.-418 с.

42. Витченко А. Теоретические и прикладные аспекты применения
моделирования при оценочных агроэкологических исследованиях
ландшафтов // Ландшафта і сучасність: Збірник наукових праць. - Ки-
їв-Вінниця: Гіпаніс, 2000, с. 136-139.

43. Волкова Н.И., Жучкова В.К., Цесельчук Ю.Н. Методические
приемы предпроектных ландшафтных исследований для целей мелио-
рации земель // Антропогенные ландшафты и вопросы охраны приро-
ды: Межвузовский сборник. - Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1984, с.
16-26.

44. Воропай Л.И. Роль антропогенного фактора в развитии геогра-
фической оболочки: Учебное пособие. - Черновцы: Б. и., 1975. - 76 с.

45. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. - К.: Рад. шк.,
1966.-167 с.

46. Гвоздецкий Н.А. О высотной зональности как основной зако-
номерности ландшафтной дифференциации горных стран // Вопроси
ландшафтоведения. - Алма-Ата, 1963.

47. Гвоздецкий Н.А. Ландшафтная карта и схема физико-
географического районирования Закавказья // Ландшафтное картогра-
фирование и физико-географическое районирование горных областей.

-М., 1972.

48. Гвоздецкий Н.А. Ландшафтные исследования и природное ра-
йонирование для сельского хозяйства // Вопросы географии. - 1982. -
Вып. 121.-С. 91-100.

49. Гвоздецкий Н.А. Закономерности дифференциации горных
ландшафтов // Теоретические и прикладные проблемы ландшафтоведе-
ния: Тезисы докладов VIII Всесоюзного совещания по ландшафтоведе-
нию. - Ленинград: Изд-во ГО СССР, 1988, с. 22-24.

50. Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Гори. - М.: Мысль, 1987. -
399с.

51 . Географические проблемы организации туризма и отдыха. Вып.
1 и 2. - М.: Центральное рекламно-информационное бюро «Турист»,
1975.

52. Географическое обоснование экологических экспертиз. - М.:
Изд-во Моск. ун-та, 1985. - 208 с.

53. Герасименко Н.П. Особенности плейстоценовых почвенных по-
кровов Киевского Приднепровья // Физическая география и геоморфо-
логия. - 1982. - Вып. 27. - С. 111-117.

54. Герасименко Н.П. Палеоландшафты правобережья Киевского
Приднепровья (поздний кайнозой). - К.: Б. и., 1988. - Деп. в ВИНИТИ
23.11.88, №1645-В88 и 1646-В88.-Т. 1. -250с.; Т. 2. -251 с.

55. Герасименко Н.П. Эволюция ландшафтов правобережья Киевс-
кого Приднепровья во второй половине позднего плейстоцена // Физи-
ческая география и геоморфология. - 1989. - Вып. 36. - С. 111-118.

56. Геренчук К.И. Городское ландшафтоведение, его содержание и
"задачи // Антропогенные ландшафты центральных черноземных облас-
тей и прилегающих территорий: Материалы региональной конферен-
ции. - Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1972.

57. Геренчук К.И., Миллер Г.П., Трохимчук С.В. О морфологичес-
кой структуре горных ландшафтов (на примере Украинских Карпат) //
Вопроси ландшафтоведения. - Алма-Ата, 1963.

58. Геренчук K.I., Раковська Е.М., Топчієв А.Г. Польові географічні
дослідження. -К.: Вища шк., 1975.

59. Гілецький Й.Р. Географія Івано-Франківської області: Навчаль-
ний посібник для 8-9 класів загальноосвітніх шкіл. - Гвіано-
Франківськ: Б. в., 1996. - 62 с.

60. Гладун Г.Б. Загальні принципи і зональні особливості лісових
меліорацій ландшафтів рівнинної частини України // Проблеми ланд-
шафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. - Київ, 2000,
с. 187-189.

61. Глазовская М.А. Геохимические основы типологии и методики
исследований природных ландшафтов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964.

62. Глазовская М.А. Актуальные проблемы теории и практики гео-
химии ландшафтов // Вести. Моск. ун-та. Сер. V. География. - 1976. -
№2.

63. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландша-
фтов СССР. - М.: Высш. шк., 1988. - 328 с.

64. Голоудин Р.И. Дистанционные методы эколого-
гидрографического изучения и картографирования акватории // Иссле-
дования Земли из космоса. - 1995. — № 3. — С. 1 15-122.

65. Гольберт А.В., Маркова Л.Г., Полякова И.Д. и др.
Палеоландшафты Западной Сибири в юре, мелу и палеогене. - М.:
Наука, 1968.-152 с.

66. Гриневецкий В.Т. Ландшафтоведческое обоснование комплекс-
ной мелиорации земель (на примере полесских районов): Автореф. дис.
... канд. геогр. наук.- К., 1989. - 24 с.

67. Гриневецький В.Т. Стаціонарні ландшафтно-географічні дослі-
дження в Україні // Україна та глобальні процеси: географічний вимір.
- Київ-Луцкь: Вежа, 2000, с. 86-91.

68. Гриневецький В.Т. До обгрунтування основних понять і мето-
дології досліджень ландшафтного різноманіття України // Український
географічний журнал.-- 2000. - № 2. - С.8-13.

69. Гриневецкий В.Т., Давыдчук B.C., Маринич A.M. и др. Регио-
нальные геоэкологические проблемы Украины (теоретический и мето-
дический аспект) // Геоэкология: региональные аспекты: Сборник ма-
териалов к IX съезду Общества. - Ленинград: Изд-во ГО СССР, 1990, с.
36-42.

70. Гриневецкий В.Т., Давыдчук B.C., Маринич A.M. и др. О сов-
ременной эколого-географической обстановке на Украине и методах ее
изучения // География и природные ресурси. - 1991. - № 3. - С. 29-35.

71. Гриневецький В.Т., Маринич О.М., Шевченко Л.М. Стаціонарні
геофізичні і геохімічні дослідження ландшафтів Київського Полісся. -
К.: Наук, думка, 1994. - 106 с.

72. Гриневецкий В.Т., Михели С.В., Пащенко В.М., Шевченко Л.Н.
Выявление и картографирование проблемных эколого-географических
ситуаций в Украинской ССР // Эколого-географическое картографиро-
вание и оптимизация природопользования в Сибири: Тезисы докладов
научно-технической конференции. Вып. III. - Иркутск, 1989, с. 27-28.

73. Гриневецкий В.Т., Шевченко Л.Н. Географические и геохими-
ческие исследования природно-территориальных комплексов на Дыме-
рском комплексном географическом стационаре // Географические ос-
новы рационального природопользования: тез. докл. респ. научи, конф.
(Канев, сент. 1984 г.). - К.: Наук, думка, 1984. - С. 36-37.

74. Гриневецький В.Т., Шевченко Л.М. Про геохімічну параметри-
зацію фізичних станів поліських ландшафтів // Фундаментальні геогра-
фічні дослідження (стан, проблеми, напрямки): Тези доповідей науко-
вої конференції. - К.: Б. в., 1994, с. 56-58.

75. Гродзинский М.Д. Геосистемы западной части Равнинного
Крыма, их динамика и устойчивость к оросительным мелиорациям: Ав-
тореф. дис. ... канд. геогр. наук. - Киев, 1983. - 20 с.

76. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. - Київ: Ли-
бідь, 1993.-224с.

77. Гродзинський М.Д. Від географічного до загальнокультурного
поняття ландшафту - "інтерпретаційний переворот" і ландшафт //
Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя. - К.: Б. в., 1999, с. 5-
9.

78. Гродзинський М.Д. Ландшафтознавство в контексті загальної
культури // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Збірник
наукових праць. В 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. від. "Вежа" Волин.
держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2000, т. З, с. 20-23.

79. Гродзинський М.Д. Філософії та ландшафтознавство // Фізична
географія та геоморфологія. - 2002. - Вип.. 42. - С. 5-14.

80. Гуцуляк В.М. Геохімія ландшафту: Навчальний посібник. - Че-
рнівці: ЧДУ, 1994.-82с.

81. Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навчальний посіб-
ник. - Київ: НМК ВО, 1992. - 60 с.

82. Давыдчук B.C. Киевская область. Природно-териториальные
комплексы. - В кн.: Использование и охрана природной среды Средне-
го Приднепровья. К.: Наукова думка, 1986, с. 167-183.

83. Давыдчук B.C. Создание геоинформационных систем для ре-
шения ландшафтных задач // Современные проблемы физической гео-
графии: Сб. трудов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989, с. 73-83.

84. Давидчук B.C. Ландшафтні дослідження в системі заходів з
усунення наслідків Чорнобильської аварії // Фундаментальні географіч-
ні дослідження (стан, проблеми, напрямки): Тези доповідей наукової
конференції. - Київ, 1994, с. 63-66.

85. Давидчук B.C. Ландшафтні передумови еволюції радіоекологі-
чної ситуації // Український географічний журнал. - 2001. - № 2. - С.
47-51.

86. Давыдчук B.C., Зарудная Р.Ф., Михели С.В. и др. Анализ ланд-
шафтной приуроченности поля выпадения цезия-137 в 30-
километровой зоне Чернобыльской АЭС // Комплексный мониторинг и
практика: Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума. - М.: Изд-во АН
СССР, 1991, с. 15-17.

87. Давыдчук B.C., Зарудная Р.Ф., Михели С.В. и др. Ландшафты
Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионукли-
дов. - Киев: Наук, думка, 1994. - 112 с.

88. Давыдчук B.C., Истомина Г.П. Ландшафты и их морфологичес-
кая структура. - В кн.: Ландшафты пригородной зоны Киева и их раци-
ональное использование. - К.: Наукова думка, 1983, с. 77-138.

89. Давыдчук B.C., Линник В.Г. Принципы подготовки легенды
ландшафтной карты к машинной обработке // Картографическое обес-
печение основных направлений экономического и социального разви-
тия Украинской ССР и ее регионов: Тез. докл. VI респ. науч. конф. Ч. II

-Черновцы, 1987, с. 206-207.

90. Давыдчук B.C., Линник В.Г. Обоснование реперной сети радио-
экологического мониторинга 60-км зоны ЧАЭС // Тезисы докладов 1-го
научно-технического семинара по основным результатам ликвидации
последствий аварии на ЧАЭС. - Чернобыль, 1988. - 73 с.

91. Давыдчук B.C., Линник В.Г. Ландшафтный подход к организа-
ции геоинформационных систем // Теоретические и прикладные про-
блемы ландшафтоведения: Тезисы докладов VIII Всесоюзного совеща-
ния по ландшафтоведению. - Ленинград: Изд-во ГО СССР, 1988, с. 53-
54.

92. Давидчук B.C., Петренко О.М., Шевченко Л.М. Фізико-
географічні та ландшафтознавчі дослідження // Український географіч-
ний журнал. - 1996. - № 2. - С. 26-31.

93. Девяткова С.Б. Пригородные географические ландшафты и не-
обходимость их целенаправленного изучения для организации загород-
ного отдыха (на примере окрестностей Перми) // Уч. зап. Пермск. ун-та.

-1968.-№196.-С. 64-79.

94. Денисик Г.И. Техногенные ландшафты Подолья, их структура,
классификация и рациональное использование: Автореф. дис. ... канд.
геогр. наук. - Киев, 1984. - 25 с.

95. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України:
Монографія. - Вінниця: Арбат, 1998. - 292 с.

96. Денисик ГЛ., Воловик В.М., Кирилюк Л.М. Нариси з антропо-
генного ландшафтознавства: Навчальний посібник. - Вінниця: Арбат,
1999.

97. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід:
Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій. - К.: РВЦ
"Київський ун-т", 1998. - 139 с.

98. Докучаев В.В. Наши степи прежде и теперь. - Избр. соч. - М.,
1949, т. П..

99. Дончева А.В. Ландшафт в зоне воздействия промышленности. -
М.: Лесная промышленность, 1978. - 96 с.

100. Дончева А.В., Жучкова В.К., Кожухов Ю.С. О методике соста-
вления рекреационных схем на ландшафтной основе // Вопросы гео-
графии. - 1973. - Вып. 93.

101. Дроздов А.В. Акваторйально-территориальные природные си-
стемы: физико-географический подход // Изв. АН СССР. Серия геогра-
фическая. - 1985. - № 6. - С. 70-81.

102. Дроздов А.В. Ландшафтное планирование и его перспективы в
России // Изв. РАН. Сер. географическая. - 1996. -№ 1. - С. 21-32.

103. Дубинский Г.П., Бураков В.И. Почвозащитное устройство аг-
роландшафта. - Харьков: Вища школа, 1985. - 216 с.

104. Дубняк В.А. Распространение и особенности плейстоценовых
ископаемых почв и палеоландшафты левобережья Среднего Днепра:
Автореф. дис. ... канд геогр. наук. - К., 1974. - 29 с.

105. Дунин-Барковский Л.В. Физико-географические основы ирри-
гации. -М., 1976.

106. Дьяконов К.Н. Геофизика ландшафта. Метод балансов: Учеб.-
метод. пособие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

107. Дьяконов К.Н. Геофизика ландшафта. Биоэнергетика, модели,
проблемы. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991.

108. Дьяконов К.Н. Функционально-динамическое направление в
экспериментальных ландшафтных исследовани