Медико-ландшафтознавчі дослідження

Відомо, що багато які захворювання людини або свійських тварин
обумовлені природними факторами. Безпосередніми факторами про-
студних, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань є не-
сприятливий клімат (дуже високі або дуже низькі температури і висока
вологість повітря, часта і швидка зміна тиску і т. д.), забруднена вода,
забруднені грунти. Дуже сильним фактором впливу на стан здоров'я
населення є промислове, автотранспортне, сільськогосподарське і по-
бутове забруднення.

Захворювання може виникнути внаслідок нестачі або надлишку у
воді і грунтах деяких хімічних елементів. Поширення ендемічного зоба,
. наприклад, зв'язано з нестачею в ландшафті йоду. Частіше за все це має
місце в гірських країнах. В степовій зоні з чорноземними грунтами, що
багаті на йод, зобної ендемії не спостерігається. Вкрай рідким є ендемі-
чний зоб і на берегах морів. За свідоцтвом Ф.М.Мількова [200], в За-
байкаллі відома ендемічне захворювання, яке супроводжується дефор-
мацією кісток. Вона викликана нестачею в ландшафті кальцію і зустрі-
чається лише в місцях, складених гранітами. Захворювання цього типу
зв'язані з геохімічними особливостями ландшафтів. Теоретичну базу
для їх вивчення складає вчення А.П.Виноградова про біогеохімічні
провінції, які відрізняються одна від одної рівнем концентрації одного
чи декількох хімічних елементів, з чим зв'язана характерна біологічна
реакція флори і фауни даної території [40].

Розповсюдженню захворювань сприяє і наявність деяких тварин -
переносників інфекцій. Так, наприклад, кліщі є переносниками кліщо-
вого енцефаліту, гризуни - туляремії, чуми і ряду інших жахливих за-
хворювань. Велике значення у боротьбі з захворювання цього типу має
розроблене Е.Н.Павловським вчення про природні вогнища трансміси-
вних і паразитарних захворювань людини. Природними вогнищами, за
Е.Н.Павловським, є ділянки відповідних географічних ландшафтів, що
еволюційно склалися і існують незалежно від наявності людини, і де
зустрічаються один з одним збудник захворювання, його носій і той,
хто переносить. Вивчення природних вогнищ лейшманіоза шкіри, клі-
щового енцефаліту, чуми, туляремії, висипнотифозної гарячки та ряду
інших захворювань показало, що вони приурочені до певних географі-
чних зон, а всередині зон - до певних типів місцевостей і, навіть, до
певних типів урочищ і фацій. Ось чому головним завданням медичної
географії Е.Н.Павловський вважає виявлення географічного поширення
природних вогнищ трансмісивних і паразитарних захворювань в їх
зв'язку з певними ландшафтами [229].
130

Таким чином, під медико-ландшафтознавчими досліджен-
нями розуміють дослідження ландшафтних передумов виникнення
і поширення захворювань.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади ме-
дико-ландшафтознавчих досліджень можна прочитати в роботах [29;
317].

8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань

Районне планування ~ це теорія і практика раціональної орга-
нізації одиниць адміністративного поділу країни: областей, райо-
нів, приміських зон і т. д. Основне завдання районного планування -
розробка схеми або проекту найбільш раціонального територіаль-
но-господарського устрою території з метою забезпечення опти-
мальних умов для розвитку промислового і сільськогосподарського
виробництва, містобудівництва, збереження природного середо-
вища і пам'ятників культури за умови ефективного і комплексного
використання природних, економічних і трудових ресурсів.

Районне планування включає два етапи. Кінцевим результатом
першого етапу робіт є карта комплексної оцінки природних і антропо-
генних факторів, що впливають на можливості господарського викори-
стання території. На другому етапі на її основі складається схема або
проект районного планування, які і визначають особливості і умови
господарського використання території.

Схеми районного планування розробляються для великих територі-
альних одиниць - адміністративних областей - і містять принципові
рішення щодо функціонального зонування території - взаємозв'язаного
розміщення основних об'єктів господарства, населених пунктів, приро-
доохоронних територій і т. ін. Проекти районного планування розроб-
ляються на менші за величиною і складністю територіальні одиниці:
адміністративні райони, приміські зони, зони масового відпочинку і т.
д. Вони деталізують і конкретизують рішення схеми районного плану-
вання і містять конкретні рішення по планувальній організації терито-
рії. В них відображають пропоноване розміщення населених пунктів,
промислових вузлів, курортів, зон відпочинку, розробок корисних ко-
палин, санітарно-захисних, водоохоронних і заповідних зон, територій,
Що підлягають рекультивації, осушенню, зрошенню і т. д.

Комплексна оцінка природних факторів в схемі районного плану-
вання передбачає оцінку природних умов і ресурсів території для різ-
них цілей господарського використання (промислового і житлового
будівництва, сільського, лісового і рибного господарства, масового від-
починку тощо) і охорони природи. І найбільш зручною і надійною ос-
новою комплексної оцінки природних факторів є ландшафтна карта.
Пояснюється це тим, що в роботі по районному плануванню, як ніде,
виявляється настійна необхідність оцінки території не тільки за окре-
мими природними компонентами природи, але і за цілісними природ-
ними територіальними комплексами. Ландшафтна карта дозволяє поєд-
нати обов'язкову оцінку окремих природних компонентів з необхідною
комплексною оцінкою, оскільки територіальними об'єктами оцінки і
окремих природних компонентів, і всього їх комплексу є ПТК.

Так, на карті комплексної оцінки природних умов Калузької облас-
ті, яка складена на основі великомасштабної ландшафтної карти, кож-
ний вид ПТК оцінюється у відповідності з основними напрямами роз-
витку господарства області з точки зору доцільності використання під
ріллю, ліси, кормові угіддя, для організації відпочинку [275]. Врахову-
ючи вимоги до умов зростання різних сільськогосподарських рослин, в
табличній легенді карти вказано придатність земель різних ПТК під
посіви тих чи інших культур. Для ПТК, що зайняті природними кормо-
вими угіддями, в легенді наведено форма їх використання як сіножатей
або пасовищ. Всі ПТК оцінені також для рекреаційних цілей.

З 1973 року інструкція по складанню схем і проектів районного
планування, на відміну від попередніх нормативних матеріалів, містить
вимоги до проектних рішень, які передбачають заходи щодо зберігання
і поліпшення природного середовища [125]. І від того часу вірна реалі-
зація будь-якого завдання районного планування в тій чи іншій мірі
передбачає проведення природоохоронних заходів. А 1980 року на до-
помогу проектувальникам для вирішення питань охорони природи було
видано спеціальний порадник, в якому детально розглянуто зміст від-
повідного розділу схем і проектів районного планування [289]. Він по-
клав початок складанню так званих ТерКСОПів - територіальних ком-
плексних схем охорони природи, які містять комплексну оцінку еколо-
гічного стану природного середовища з урахуванням антропогенної
порушенності і потенціальної стійкості природних умов до антропо-
генного впливу, а також комплексні заходи по забезпеченню ефектив-
ного використання природних ресурсів і охороні природи.

Під антропогенною порушенностю ландшафтів розуміється зміна
середовищноутворюючих і ресурсовідтворюючих функцій ландшафт-

них комплексів різного рівня організації, яка обумовлена господарсь-
кою діяльністю і супроводжується негативними для його життєдіяльно-
сті наслідками. Генетично обумовлена цілісність ландшафтних компле-
ксів обумовлює однотипність змін їх природного середовища при од-
ному і тому же характері антропогенного впливу, на відміну від адміні-
стративно-територіальних одиниць, які часто використовуються в ра-
йонному плануванні. Ієрархічний (організаційний) рівень ландшафтних
комплексів визначає набір показників антропогенної порушенності.
Просторова диференціація і якісна різнорідність ландшафтних компле-
ксів обумовлює, з одного боку, видове різноманіття негативних змін
природного середовища при однаковому характері антропогенного
впливу; з іншого боку, різну стійкість до антропогенного впливу.

Показниками антропогенної порушенності ландшафтів є розора-
ність, еродованість і засоленість земель (в % від площі ландшафту),
ураженість земель зсувами (в % від площі ландшафту), порушенність
земель автодорогами, гірничодобувною промисловістю і меліоратив-
ними заходами (в % від площі ландшафту), заселеність земель (в
чол/км ), забруднення атмосфери, грунтів, поверхневими і підземними
водами шкідливими викидами стаціонарних джерел і автотранспорту (в
тис. тон), пестицидами і мінеральними добривами (в кг/га), побутовими
відходами і стоками тваринницьких ферм. За кожним з цих показників
розроблялася окрема шкала оцінки в балах. Комплексний показник ан-
тропогенної порушенності для кожного з ландшафтних комплексів роз-
раховується за відповідною формулою. Для співставлення отриманих
показників використовується шкала оцінка, наприклад, п'ятиступенева,
яка і характеризує міру антропогенної порушенності: 1) дуже слабка
(0,0-1,0 бала); 2) слабка (1,1-2,0); 3) помірна (2,1-3,0); 4) сильна (3,1-
4,0); 5) дуже сильна (4,1-5,0).

Потенціальна стійкість ландшафтних комплексів до антропогенно-
го впливу розуміється як властивість зберігати значення власних якіс-
них і кількісних параметрів у певних "порігових" межах при антропо-
генному впливі. Зміна цих параметрів проявляється через різні негати-
вні трансформації природних факторів, які складають ландшафтні ком-
плекси: ерозію, дефляцію, забруднення і т. ін. Тому показниками стій-
кості є показники схильності ландшафтних комплексів до прояву тих
Чи інших негативних фізико-географічних процесів. В основу оцінки
стійкості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу може бу-
ти покладена методика Б.І.Кочурова [159].

Спряжений аналіз антропогенної порушенності і потенційної стій-
кості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу дозволяє

•оцінити екологічний стан природного середовища і районувати терито-

рію за ступенем сприятливості екологічної ситуації.

Визначення антропогенної порушенності, потенційної стійкості і
екологічного стану ландшафтних комплексів супроводжується укла-
данням серії відповідних картосхем, аналіз яких і дозволяє розробку
критеріїв диференційованого підходу до господарського використання
природних умов і ресурсів з врахуванням необхідності їх збереження і
відновлення.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади роз-
робки схем і проектів районного планування і ТерКСОПів можна про-
читати в роботах [14; 102; 270; 275; 278; 285; 318; 334; 336, 337; 343].

8.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава-
рії на ЧАЕС

Принципова можливість ландшафтознавчого підходу до об-
ґрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
ЛЕС визначається тим, що формування поля радіоактивного за-
бруднення як на етапі первинного випадання радіонуклідів, так і в
процесі 'їх вторинного перерозподілу відбувається безпосередньо в
ландшафтах і під впливом ландшафтних факторів.

На етапі первинного випадання радіонуклідів, коли відразу після
вибуху радіоактивні речовини були рознесені повітряними масами,
ландшафтні особливості, насамперед, підстилаючої поверхні, здійсню-
ють прямий вплив на характер поля забруднення. Так відмічено, що
ліси зіграли роль накопичувачів радіонуклідів. Найвища щільність за-
бруднення лісових масивів спостерігається на узліссях з навітряного
боку. Більш значним є і забруднення навітряних схилів порівняно з під-
вітряними. Проте накладення карти радіоактивного забруднення на
ландшафтну карту не вказує на пряму залежність між конфігурацією
полів випадання і ландшафтною структурою забрудненої території.

Але відразу після формування первинного поля забруднення радіо-
нукліди залучаються до водних, повітряних і біогенних міграційних
потоків, що призводить до їх вторинного перерозподілу. І всі ці проце-
си мають яскраво виражену залежність від ландшафтних особливостей
території. Це обумовлює необхідність дослідження міграційних проце-
сів і розробки методів керування ними з позицій ландшафтного підхо-
ду. Тому наступним етапом ландшафтознавчим досліджень після аналі-
134

зу і оцінки ландшафтної зумовленості полів випадання радіонуклідів в
30-км зоні ЧАЕС стала оцінка ландшафтів зони за умовами міграції ра-
діонуклідів.

Оцінка ландшафтів за умовами водної міграції радіонуклідів побу-
дована на аналізі систем водного переносу і врахуванні характеру при-
родних і антропогенних факторів, що впливають на формування повер-
хневого і підземного стоку. У якості найбільш важливих природних
факторів водної міграції радіонуклідів досліджувались форми рельєфу,
літологія грунтоутворюючих порід, глибина залягання ґрунтових вод і
рослинність. Рельєф, а саме схили і лощинно-балкова сітка, формує
конфігурацію і потужність водних потоків, з якими мігрують радіонук-
ліди. Вплив літології грунтоутворюючих порід нерозривно зв'язаний з
такими властивостями поверхневих відкладів, як механічний склад, по-
тужність і характер підстилаючих порід. Так менше схильні до змиву
радіонуклідів з твердим стоком відклади з високим вмістом піску. А
найбільшу схильність до змиву радіонуклідів мають відклади, які ма-
ють високий вміст пилуватих часток. Дуже важливий регулюючий
вплив на стік здійснює рослинний покрив. Лісова і трохи меншою мі-
рою лучна рослинність зменшують поверхневий стік і, відповідно, пе-
ренос радіонуклідів, але збільшують їх інфільтрацію. При цьому дія
всіх факторів однакова в межах однакових за властивостями ландшаф-
тних комплексів, що дозволяє використовувати їх як територіальні
одиниці оцінки.

Результатом цих досліджень стала карта "Оцінка ландшафтів за
умовами водного виносу речовин", яка дозволила оцінити схильність
радіонуклідів , які залягають на грунтах в 30-км зоні ЧАЕС, до виносу з
поверхневим і підземним стоком [87].

Повітряна міграція радіонуклідів відбувається під час підйому час-
ток пилу, що є носіями радіонуклідів, у повітря. Тому повітряна мігра-
ція радіонуклідів обумовлена схильністю грунтів до дефляції (вітрової
ерозії) і вмістом пилової фракції в їх гранулометричному складі. При
оцінці схильності ландшафтних комплексів 30-км зони ЧАЕС до повіт-
ряної міграції радіонуклідів послідовно аналізувалися і оцінювалися
клімат (вітровий і гідротермічний режими), рельєф (макро-, мезо- і мік-
роформи), грунти (механічний склад, вологість, потужність торф'яного
Шару тощо), рослинність (характер рослинного покриву), господарське
використання території. Кінцевим результатом стала карта "Оцінка
Урочищ Чорнобильської зони за ступенем потенційної небезпеки пило-
вого підйому радіонуклідів" [87, с. 61-74].

Були здійснені також оцінка передумов біогенної міграції радіону-
клідів, дослідження ландшафтно-геохімічних умов міграції радіонуклі-
дів сорбційних і глейових геохімічних бар'єрів, ландшафтознавче об-
грунтування мережі радіоекологічного моніторингу і розробка геоінфо-
рмаційних систем радіоекологічного призначення.

Більш докладно про ландшафтознавчі дослідження по ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС можна прочитати в роботах [85-87; 90].

8.8. Ландшафтознавче обґрунтування
географічних інформаційних систем

Географічна інформаційна система (ГІС) - це автоматизо-
вана система збору, збереження, обробки і аналізу географічної
інформації, яка побудована на базі електронної обчислювальної
техніки.

Використання засобів і методів інформатики значно збільшує тра-
диційні можливості аналізу природної інформації, дозволяючи вирішу-
вати принципово нові за змістом завдання. Методологічною основою
створення ГІС слугує системний підхід, якій розглядає отримання ін-
формації, її обробку та інтерпретацію в системі ГІС як етапи єдиного
процесу пізнання закономірностей побудови і функціонування природ-
них комплексів за допомогою методів інформатики. Системність по
відношенню до ГІС заключається також в розробці засобів і методів
представлення географічної інформації як характеристики природних
комплексів різного ієрархічного рівня організації.

Мета і призначення ГІС можуть бути різноманітними. Так, ГІС
можна розглядати як інформаційну основу (базу даних) для досліджен-
ня особливостей природного регіону і, разом з тим, як інструмент до-
слідження природних закономірностей. В першому випадку ПС пра-
цює як інформаційно-довідкова система, яка за певним запитом вико-
нує пошук і вибірку даних, в другому - як засіб розробки математичних
моделей або системи експертних оцінок для аналізу структури, функці-
онування і динаміки природного регіону формальними засобами.

ГІС поділяють на глобальні, регіональні і локальні. Глобальні ГІС
будуються для моделювання глобальних процесів: парникового ефекту,
зведення тропічних лісів, наслідків ядерних випробувань і війн і т. д-
Для даного кола проблем вивчення природних комплексів відбувається
на рівні природних зон, а результати мають в значній мірі загальний
характер.

Задачам територіального планування більше відповідають регіона-
льні і локальні ГІС, на підставі яких можуть прийматися рішення по
використанню природних умов і ресурсів ландшафтних комплексів ре-
гіонального рівня і локального рівня. Вимоги до вхідної і вихідної ін-
формації тут більш жорсткі: вони мають відповідати існуючим норма-
тивам, що використовуються в практиці географічних експертиз і вима-
гають використання картографічної інформації. Тому регіональні ГІС
формуються переважно як картографічні.

Один із варіантів формування інформаційних масивів ГІС полягає
у використанні серії карт окремих природних компонентів. Це вимагає
значних зусиль по виконанню підготовчих робіт і вводу картографічної
інформації в банк даних. Крім того, різко зростають обсяги пам'яті, які
відводять під фактичні дані. З іншого боку, окремі карти компонентів
природи не дають комплексної характеристики природи регіону. Спро-
би побудови карт природних комплексів на підставі серії окремих карт
неминуче стикаються з труднощами взаємоув'язування і взаємопого-
джування контурної і змістовної частин окремих карт. Із цього випли-
ває, що найоптимальнішою картографічною основою ГІС є ландшафтна
карта. Такій підхід використаний при створенні ГІС радіоекологічного
моніторингу 60-км зони Чорнобильської АЕС [89].

Картографічна інформація, яка вводиться в ГІС, поділяється на два
типи даних-атрибутів: метричні і тематичні. Метричні атрибути харак-
теризують контурну частину карти, тематичні - смисловий зміст. Тема-
тичні атрибути передають змістовну частину - легенду карти. Легенда
складається із текстової характеристики, яка і може бути введена в
комп'ютер. Проте для роботи в ПС з легендою ландшафтної карти по-
трібна її формалізація. З цією метою розробляється класифікатор - сис-
тема кодів для основних характеристик ландшафтних комплексів. Ко-
дування легенди виконується за допомогою цифр, символів або комбі-
націй символів і цифр. Наприклад, для характеристики ґрунтового по-
крову виписується увесь перелік типів грунтів і кожному з типів нада-
ється певний код (цифровий, літерний або літерно-цифровий). Тоді ле-
генда ландшафтної карти представляється у вигляді матриці, де на
першому місці в закодованому вигляді стоїть тип ландшафтного ком-
плексу, а на наступних позиціях - характеристики його окремих ком-
понентів або властивостей. Кількість параметрів, що вводяться, ліміту-
ється в більшій мірі вивченістю ландшафтних комплексів, ніж техніч-
ними можливостями.

Метричні атрибути розподіляються на точкові, лінійні і площинні.
Для їх оцифрування розроблені спеціальні прийоми. У даний час відомі

три методи формалізації метричних атрибутів: по ячейках регулярної
сітки, векторний і растровий. Кожний з них характеризується певними
можливостями і обмеженнями.

ГІС поділяють також по: територіальному охопленню (загальнона-
ціональні і регіональні); цілях (багатоцільові, спеціалізовані, в тому
числі інвентаризаційні, для потреб планування, керування); за тематич-
ною орієнтацією (загальногеографічні, галузеві, в тому числі водних
ресурсів, використання земель, лісовикористання, рекреації та ін.)
[158].

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади
створення ГІС можна дізнатись з робіт [26; 32; 83-84; 89-91; 155; 158;
172].

Контрольні запитання:

1. Назвіть мету агроландшафтознавчих досліджень. Які показники
впливають на ступень сприятливості ландшафтних умов для ведення
сільського господарства?

2. Назвіть головне завдання рекреаційно-ландшафтознавчих дослі-
джень. Які показники впливають на ступень сприятливості ландшафт-
них умов для рекреації?

3. В чому полягає суть меліоративне-ландшафтознавчих дослі-
джень?

4. В чому полягає суть ландшафтознавчих досліджень для район-
них планувань?

5. В чому полягає суть ТерКСОПів - територіальних комплексних
схем охорони природи?

6. Назвіть основні напрями природоохоронно-ландшафтознавчих
досліджень.

7. Що називають "гострими природоохоронними проблемами"?

8. Дайте визначення поняття "екологічний ландшафтознавчий мо-
ніторинг".

9. Дайте визначення поняття "екологічна ландшафтознавча експер-
тиза".

10. Дайте визначення поняття "нормування антропогенних наван-
тажень".

11. Що розуміють під медико-ландшафтознавчими дослідженнями?

12. В чому полягає принципова можливість ландшафтознавчого
підходу до обгрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чор-
нобильській АЕС?

13. Що таке географічна інформаційна система (ГІС)?

Т е м а 9.

ЛАНДШАФТИ УКРАЇНИ