Способи боротьби з ризиками

Закордонної практики відомі три способи боротьби з ризиком:

- розподіл ризику між учасниками проекту;

- страхування;

- резервування засобів на покриття непередбачених витрат.

У колишньому Радянському Союзі й Україні розподіл ризику між учасниками проекту визначався особливими умовами контракту, страхування проектів не здійснювалося, а резервування засобів здійснювалося шляхом нарахування непередбачених витрат від 2 до 10% у залежності від призначення об'єкта.

Матеріальну відповідальність за перевитрату кошторисної вартості проекту, зрив термінів будівництва практично не ніс ні замовник, ні підрядчик, тим більше постачальник. У рідких випадках вони несли моральну відповідальність, що виражалася зниженням у посаді або в крайніх випадках зняттям з роботи, а всі збитки несла держава.

За рубежем, у тому числі в країнах Західної Європи, звичайна практика розподілу ризиків полягає в тім, щоб зробити відповідальними за ризик того учасника проекту, який у стані краще усіх розраховувати і контролювати ризики. Таким учасникам здебільшого є замовник, який розподіл ризику реалізує при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів.

Але якщо інші учасники мають намір покласти великий ступінь ризику на інвестора, то це приводить до труднощів залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту.

Тому іншим учасникам проекту при проведенні переговорів і участі в тендерних торгах необхідно виявляти максимальну гнучкість у частині взяття частки ризику на себе.

Страхування ризиків – це передача визначених ризиків страхової компанії. Страхування здійснюється двома способами: страхується майно, у тому числі страхування ризику підрядного будівництва, страхування морських вантажів і страхування устаткування приналежному підрядчикові; і страхування від нещасних випадків, у тому числі страхування цивільної відповідальності і страхування професійної відповідальності.

Страхування ризику підрядного будівництва – призначено для страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних втрат або збитку.

Страхування морських вантажів передбачає морські і повітряні перевезення в будь-який час навіть у військове і поширюється на весь процес переміщень.

Страхування устаткування, що належить підрядчикові. Таке страхування здійснюється за вимогою замовника генпідрядником і субпідрядником з метою зменшення серйозних порушень календарних планів через банкрутство останніх.

Страхування загальної цивільної відповідальності складається в страхуванні від нещасних випадків генерального підрядчика у випадку, якщо в результаті його діяльності «третя сторона» потерпить тілесне ушкодження, особистий збиток або ушкодження майна.

Страхування професійної відповідальності потрібно тільки у випадку, якщо генпідрядник відповідає за підготовку архітектурно-технічного проекту і за управління проектом у цілому, будучи менеджером проекту.

Резервування засобів по покриттю непередбачених витрат складається у встановленні співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту і розміром витрат, необхідних для подолання збоїв у виконанні проектів.

Резерв не повинен створюватися для покриття всіх позовів.

При визначенні резерву користуються двома підходами.

Перший підхід полягає в розподілі його на дві частини – загальну і спеціальну.

Загальний покриває зміни в кошторисі, добавки до загальної суми контракту і т.д.

Спеціальний резерв включає надбавки росту цін, збільшення витрат по окремих позиціях і оплату позовів за контрактом.

Другий підхід припускає визначення непередбачених витрат і затрат. Наприклад, на робочу силу, матеріали по субконтрактам.

Резерв не повинен використовуватися для покриття витрат, понесених унаслідок незадовільної роботи.