Забезпечення працюючих питною водою

Всі будівельні робітники забезпечуються доброякісною питною водою, що відповідає вимогам діючих санітарних правил і нормативів.

Як питні засоби рекомендуються: газована вода, чай і інші безалкогольні напої з урахуванням особливостей і звичок місцевого населення.

Для забезпечення людей питною водою при проектуванні будівельного генерального плану повинні бути передбачені місця для розбору питної води. На місцях розбору питної води встановлюють сатураторні установки, закриті баки з фонтануючими насадками, фонтанчики і таке інше.

Питні установки розміщують на відстані не більше 75 м від робочих місць, причому відстань по вертикалі повинна враховуватися з коефіцієнтом 5. Крім того, вони мають бути в гардеробних, в приміщеннях для особистої гігієни жінок, в пунктах харчування, в оздоровчих пунктах, в місцях відпочинку робітників і в укриттях від сонячної радіації і атмосферних опадів.

Машиністам землерийних і дорожніх машин, кранівникам, що працюють на висоті, а також робітникам, які не можуть покидати своїх робочих місць, вода повинна роздаватися в термосах або флягах.

Середня кількість питної води на одного робітника визначається з розрахунку 1...1,5 л взимку і 3...3,5 л влітку. Температура води має бути не нижче 8 °С і не вище 20 °С.

Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН 383 [29]. Якщо в сирому вигляді вода не придатна для пиття, її необхідно кип'ятити, для чого використовуються апарати «Титан» або «Вулкан». Воду кип'ятять протягом 15 хв. Якість води можна поліпшити застосуванням спеціальних реагентів (хлорного вапна, сірчанокислого глинозему, залізного купоросу), що додаються в певних кількостях.

Системи водопостачання і каналізації тимчасових будівель необхідно проектувати відповідно до вимог будівельних норм і правил по проектуванню внутрішнього водопроводу і каналізації будівель і по проектуванню гарячого водопостачання СНиП 2.04.01-85 [30] і влаштовувати відповідно до СНиП 3.05.04-85* [31].

У будівлях з автономними санітарно-технічними системами подача води до водорозбірної арматури повинна здійснюватися від ємностей для зберігання води, які встановлюються безпосередньо в будівлі на висоті, що забезпечує тиск у водорозбірної арматури не менше 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

Об'єм ємності для зберігання води повинен забезпечувати запас води в житлових і суспільних будівлях на три доби, санітарно-побутових, столових і виробничих, - на одну добу, виходячи з норми водоспоживання. Зберігання води допускається не більше 3 діб.

Ємності для зберігання води питної якості повинні виготовлятися, як правило, з тонколистової оцинкованої сталі по ГОСТ 7118-78 або ГОСТ 14918- 80 або з пластмас, призначених для зберігання харчових продуктів. Допускається виготовлення ємностей з чорної листової сталі по ГОСТ 16523-70 або ГОСТ 19904-74 з лакофарбним покриттям, яке дозволене МОЗ України для застосування в господарсько-питному водопостачанні.

Ємність для зберігання води має бути обладнана: наповнювальною, переливною і спусковою трубами, запірними кранами і автоматичним пристроєм відключення подачі води при досягненні розрахункового рівня води в ємності.

Допускається не встановлювати автоматичний пристрій відключення подачі води в ємність за наявності переливної труби в тому ж приміщенні, де проводиться подача води в ємність.

Скидання води по спусковій і переливній трубах повинне проводитися в санітарний прилад. Кінці переливної і спускової труб повинні знаходитися не менше чим на 50 мм вище за верх приладу.

На трубі, що підводить, у ємкості і на введенні, а також на спусковій трубі повинна встановлюватися запірна арматура.

На переливній трубі установка запірної арматури не допускається.

Якщо відсутнє централізоване водопостачання, вода з джерел використовується для господарсько-питних цілей тільки на підставі висновку місцевих органів санітарного нагляду.

Норми витрати води в душових, вмивальних, туалетах і інших приміщеннях повинні відповідати даним таблиці.

Таблиця 5.47 - Витрата води (не нижче 37° С)