Переваги і недоліки обліку за усіченою собівартістю

Однак ведення фінансового обліку визначається вимогами міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Тому дані фінансового обліку відображають результати минулої діяльності підприємства. Дуже чітка відмінність між фінансовим і управлінським обліком охарактеризував С. Голов: “... Можна сказати, що бухгалтери-аналітики - це Нострадамуси бізнесу, а бухгалтери-рахівники - це Нестори-літописці”.

Усвідомлення потреби і бажання ввести управлінський облік ще недостатньо для здійснення цього наміру. На шляху впровадження управлінського обліку є визначені перешкоди, що складаються в подоланні дискусійних проблем методології обліку й у необхідності організаційних заходів щодо його впровадження.

Істотним гальмом поширення управлінського обліку в країні залишається відсутність чіткого визначення переліку складових цього обліку. У статті “Развитие управленческого учёта в Украине” Н. Чумаченко пише: “Благодаря управленческому учету бухгалтер по потребности, кроме собственно учета и калькулирования себестоимости продукции, занимается нормативным планированием, экономическим анализом и подготовкой управленческих решений”. Близьким до цього є визначення складових функцій управлінського обліку, що дає Л. Нападовська при складанні порівняльної таблиці основних елементів методу управлінського обліку: планування і контроль, бухгалтерський облік, економічний аналіз і прийняття управлінських рішень. До цього варто додати, що бухгалтерський облік доцільно розділити на дві частини: облік виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції.

Варто обговорити проблеми, що перешкоджають застосуванню системи управлінського обліку на підприємствах України.

Однією з першочергових проблем впровадження управлінського обліку в Україні, насамперед, є відсутність методичних рекомендацій, що були би робочим посібником на підприємствах при розробці внутрішніх інструкцій. Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості” від 26.04.96 р. і аналогічними постановами за іншими видами економічної діяльності були визначені правила ведення цієї роботи, що мали директивний характер. У прийнятому Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (п. 5 ст. 8) передбачено, що підприємство самостійне розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій.

В.Моссаковський і Т.Кононенко вказують на те, що “Законом ...” необґрунтовано поставлений знак рівності між внутрішньогосподарським і управлінським обліком..., до функцій бухгалтерії не віднесена ні розробка планів, ні виконання робіт щодо збору й обробки даних і аналізу господарської діяльності, тобто не визначено, хто може виконувати цю роботу...”.

Це свідчить про те, що необхідно внести зміни в Закон України про бухгалтерський облік і передбачити в Методичних рекомендаціях з управлінського обліку включення в його склад планування й економічного аналізу собівартості продукції.

Варто також звернути увагу на поширення в США збалансованої системи показників. У динамічну епоху система управління повинна бути мобільною, щоб вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві. У розвинутих країнах вже й управлінський облік не задовольняє цілком потреби, оскільки він ґрунтується на кількісно виражених показниках. На результати діяльності в найбільшій мірі впливають якісні показники, що не мають кількісного виміру (у грошовому чи ваговому визначенні).

Зазначимо, що основними етапами впровадження управлінського обліку є:

1. Розробка основних задач впровадження управлінського обліку на підприємствах, що включають:

- розробку ефективної системи розрахунку собівартості і управління витратами з метою виходу на системний аналіз беззбитковості;

- впровадження бюджетування по центрах відповідальності, що надасть можливість взаємопов’язувати стратегічні цілі підприємства з довго- і короткостроковим плануванням, оптимізувати використання усіх видів ресурсів, підвищити дисципліну виконання поточних планів на всіх рівнях управління і направити їх виконання на досягнення стратегічних цілей підприємства;

- оптимізацію управління запасами, науково обґрунтовану систему норм і нормативів витрати товарно-матеріальних цінностей;

- впровадження системного аналізу і контролю цін;

- впровадження системи управління дебіторсько-кредиторською заборгованістю.

Рішення цих задач дозволить ефективно управляти діяльністю підприємства за принципом “витрати – вигода”, а в перспективі - моделювати як поточний, так і перспективний фінансово-економічний стан підприємства.

2. До організаційних елементів впровадження системи управлінського обліку відносяться:

- розподіл всієї організації на окремі центри відповідальності (центри витрат, центри доходу, центри прибутку, центри інвестицій);

- закріплення за центрами відповідальності конкретних задач у вигляді конкретних фінансових показників і створення ефективної системи внутрішнього контролю за їх виконанням;

- широке делегування повноважень і відповідальності на місцях;

- впровадження системи якості продукції (робіт, послуг), а також роботи підприємства в цілому;

- впровадження системи мотивації до збільшення внеску кожного структурного підрозділу і кожного виконавця, зокрема в загальний результат діяльності підприємства;

- впровадження інформаційних технологій виконання бізнесів-процесів.

3. Розробка єдиної системи підготовки й обґрунтування прийняття управлінських рішень (управління інформаційних технологій - УІТ), що дозволить істотно удосконалити інформаційні потоки, ліквідувати дублювання функцій, прискорити введення й обробку інформації, а отже, прийняття менеджерами на всіх рівнях управління обґрунтованих рішень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Барам Г. «Следящая система». Применение контроллинга в управлении предприятием // Персонал. – 1998. - № 4. – С. 12 – 17.

2. Белоусова И. Проблемы внедрения управленческого учёта на предприятиях // Бухгалтерский учёт и аудит. – 2005. - № 5. – С. 30 – 34.

3. Ивашкевич В.Б., Ивашкевич А.И. Контроллинг: экзотика или необходимость? // Бухгалтерский учёт и аудит. – 1996. - № 7. – С. 28 – 29.

4. Килимнюк В.Й. Управління ефективним розвитком паливопостачальних об’єднань України на основі контролінгу / Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н. Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів. – 2001. – 20 с.

5. Кожухарь А. Контроллинг // Всё о бухгалтерском учёте. – 1996. - № 42. – С. 40 – 41.

6. Манакина В.А. Развитие контроллинга как объективная необходимость совершенствования управлением предприятия в современных условиях // Менеджер. – 2001. - № 3. – С 67 – 72.

7. Менеджмент для магистров: Учеб. пособие / Под ред. д.э.н., проф. А.А.Епифанова, д.э.н., проф. С.Н.Козьменко. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. – 762 с.

8. Новикова И.В. Система контроллинга как инструмент повышения эффективности управления регионом // Актуальные проблемы экономики. – 2003. – № 2. – С. 30 – 32.

9. Новікова І.В. Програмне та інформаційне забезпечення системи контролінгу // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - № 9. – С. 45 – 48.

10. Новікова І.В. Шляхи застосування системи фінансового контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - № 4. – С. 35 – 40.

11. Панченко А.П. Бюджетирование в системе контроллинга управления предприятием // Вісник Донецького університету. – 2000. – Вип. 2. – С. 260 – 264.

12. Петренко С.М. Оперативний контролінг в системі управління підприємством / Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня к.е.н. / ДонДУЕТ. – Донецьк. – 2000. – 19 с.

13. Попова А.Ю., Останкова Л.А., Куриленко Е.Н. Контроллинг как инструмент принятия решений в условиях неопределённости и неполной информации / Рыночные аспекты развития экономики в регионе. Сб. научн. трудов. – НАН Укр. Ин-т эк-ки пром-ти. – Донецк, 1999. – С. 186 – 192.

14. Смирнова Л.Д., Тимохин В.Н. Концепция гибкого контроллинга в системе управления процессом производства // Модели управления в рыночной экономике. Сб. научн. трудов. Вып. 2. – Донецк: ДонГУ, 1999. – С. 245 – 256.

15. Сухарева Л., Петренко С. Проблемы адаптации и предпосылки организации контроллинга в отечественной теории и практике // Бухгалтерский учет и аудит. – 2001. - № 8. – С. 32 – 36.

16. Сухарева Л.О., Петренко С.М. Контролінг: історіографія, сутність і призначення // Вісник ДонДУЕТ. – 2000. - № 7.

17. Терещенко О.А. Функциональный инструментарий контроллинга и его роль в организации антикризисного финансового менеджмента // Экономика предприятия. – 2000. – № 2 – 3. – С. 46 – 58.

18. Терещенко О.О. Контролінг у системі антикризового управління підприємством // Фінанси України. – 2001. – № 12. – С. 56 – 63.

19. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

20. Труш В. Международная школа по контроллингу // Бухгалтерский учёт и аудит. – 1995. - № 4. – С. 38 – 40.

21. Утц Шеффер. Должен ли контроллинг выполнять функцию контроля? // Проблемы теории и практики управления. – 2002. - № 5. – С. 63 – 67.

22. Цигилик І.І., Мозіль О.І., Кірдякіна Н.В. Контролінг в системі управління // Актуальные проблемы экономики. – 2005. - № 3. – С. 117 – 123.

23. Штрайт Б., Петрик Е. Контроллинг в реализации информационной функции // Бухгалтерский учёт и аудит. – 1995. - № 7. – С. 35 – 39.

24. Штрайт Б., Петрик Е. Контроллинг в реализации функций планирования и контроля // Бухгалтерский учёт и аудит. – 1995. - № 6. – С. 31 – 35.

25. Штрайт Б., Петрик Е. Контроллинг и управление предприятием // Бухгалтерский учёт и аудит. – 1995. - № 5. – С. 32 – 36.