Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць (ХАТО)

і хімічно небезпечних об'єктів(крім залізниць)

Частота надзвичайних ситуацій аварій, катастроф, вибухів, що супроводжуються викидом (розливом) сильно токсичних з'єднань останніми роками зростає. За даними ООН в світі від НХР за рік гине не менш 47 тис. осіб. Щодоби у світі реєструється 17-18 великих хімічних аварій. Унаслідок виникають осередки хімічного зараження великої площі. Прикладом таких аварій є:

1984 р., Індія, м. Бхопал – викид 1000 т. метилізоцианата (який більш токсичний, чим фосген в 2-5 разів, хлору - 25-30 разів), загинуло більше 3 тис. чоловік, повними інвалідами стали 20 тис. осіб. Для порівняння можна відзначити, що при атомному бомбардуванні м. Нагасакі 9 серпня 1945 р. постраждало 140 тис. чоловік.

1989 р., Литва, м. Іонава (виробниче об'єднання «Азот») у результаті джерела 7 тис. т аміаку відбулося зараження території площею 40 км постраждало 60 людей, семеро з який загинуло.

1989 р., Башкирія, поблизу м. Уфа - вибух на нафтопроводі «Західна Сибір - Поволжя» викликав зіткнення двох пасажирських потягів, загинуло 645 чоловік, постраждало - 579. 1991 р., м. Новополоцьк, ВО «Полімер»: джерело ацетонциангідріна. Відомо лише, що в м. Ризі довелося вилучати з торгівлі 20 т хлібобулочних виробів, тому що приготування здійснювалося на зараженій воді. У період з 1985 по 1992 р. в СНД відбулося більше 240 аварій на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО), що склало 1/3 всіх аварій техногенного характеру. Отруєння людей відбувалися в результаті впливу НХР 27 найменувань, з них в 25% випадків отруєння наставало від аміаку, в 20 % - від хлору, в 15 % - від кислот і інших з'єднань.

В наш час на підприємствах України виробляють, використовують чи зберігають 283 тис. т НХР, у тому числі - 9,8 тис. т хлору, 178,4 тис. т аміаку. У зоні можливого хімічного зараження при аварії на 1810 ХНО може потрапити близько 20 млн. чоловік, що складає 43,5% населення України.

На території Донецької області розташовані великі хімічні об'єкти, що являють потенційну загрозудля населення. Це, насамперед, ВАТ «Стирол» у м. Горлівка (понад 20000 т. Аміаку), Верхне-Кальміуська станція розливу хлору в Ясиноватському районі (500 хлору); ОО „Укрпромводчермет” у м. Макіївка (112 т. хлору) та інші.

Основний обсяг перевезень НХР в області здійснюється залізничним транспортом. Особливу небезпеку представляють сортувальні залізничні вузли - Ясиновата, Дебальцеве, Іловайськ, Червоноармійськ, Червоний Лиман. Основними споживачами і відправниками вантажу є ВАТ «Укрпромводчермет», «Сельгоспхімія», підприємства хімічної і коксохімічної промисловості.

Автомобільним транспортом по території області здійснюється перевезення рідкого хлорі на об'єкти «Донецьк водоканалу» і «Укрпромводчермету», а також рідкого аміаку на підприємства агропромислового комплексу.

Причинами транспортних аварій і катастроф е:

- несправність залізничних колій, що приводе до сходу вагонів з рейок і їхнього перекидання, у результаті чого на землю виливаються НХР (хлор, аміак, бензол, різні кислоти і т.п.);

- несправність пересувних потягів, засобів сигналізації і блокування; зіткнення, наїзди на різні перешкоди на залізничних магістралях; пожежі і вибухи вагонів, контейнерів, автоцистерн, морських танкерів, що містять НХР;

- механічні руйнування газо -, нафта -, аміаку проводів (дефекти труб, допущені при їхньому виготовленні);

- помилки диспетчерів і порушення регламентуючих правил безпеки.

Загальними причинами аварій на ХНО (3.45) є:

1) технічна недосконалість проектів і устаткування;

2) знос устаткування через тривалу експлуатацію;

3) порушення технологічного процесу і трудової дисципліни персоналом;

4) наслідки стихійних лих.

Безпосередніми причинами виробничих аварій найчастіше е:

- заповнення резервуарів у кількостях перевищуючих нормативи;

- порушення технології виробництва НХР;

- вихід з ладу окремих агрегатів, механізмів, технологічного обладнання, розгерметизація зварених швів ємностей, у яких чи зберігаються транспортуються НХР.

Крім того, причинами надзвичайних ситуацій на ХНО можуть бути стихійні лиха (землетруси, зрушення, розмиви автомобільних доріг і залізничних колій унаслідок тривалих зливових дощів, селевих потоків і обвалів земної поверхні в результаті обвалення карстових печер і т.п.). Відомо, що кожна конкретна аварія на ХНО є, як правило, результатом сукупності декількох причин.

Можливість розвитку НС, зв'язаних з надходженням різних хімічних речовин у навколишнє середовище, особливо зростає у воєнний час в разі поразки ХНО звичайними боєприпасами чи ядерною зброєю.

Втрати серед робітників та службовців підприємства, на якому відбувся аварійний викид НХР, і населення прилягаючих кварталів міста й інших населених пунктів, розташованих за напрямком рухові зараженої хмари, можуть складати від одиничних випадків до сотень і навіть тисяч уражених.

Це залежить від:

- виду, кількості, концентрації НХР, що вилилося;

- від характеру аварії;

- розташування цехів на території підприємства (на піднятій чи низинній частині території) забезпеченості робітників та службовців засобами індивідуального захисту й уміння, користатися ними в екстремальних ситуаціях;

- забезпечення людей засобами індивідуального захисту;

- метео умов і т.п.