Забороняється у зонах

(1, 2)відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення:

- постійне проживання населення;

- здійснення господарчої діяльності без спеціального дозволу МНС;

- перебування осіб, які не мають на це спеціального дозволу, а також залучення до роботи осіб без їх згоди;

- вивезення за межі зон без спеціального дозволу МНС України землі, глини, піску, торфу, деревини, а також заготівля рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід;

- винесення або вивезення з зон будівельних матеріалів і конструкцій, машин й устаткування, без спеціального дозволу МНС України й дозиметричного контролю;

- ведення сільськогосподарської, лісогосподарської, виробничої та іншої діяльності, а також будівництво без спеціального дозволу МНС України;

- випасання худоби, порушення середовища перебування диких тварин, спортивне та промислове полювання та рибальство;

- перегін тварин, сплав лісу. В'їзд на територію зони й виїзд з неї здійснюється тільки за перепустками з обов'язковим дозиметричним контролем людей та транспортних засобів;

- будь-яка інша діяльність, яка не забезпечує режим радіаційної безпеки;

- перебування осіб, які мають медичні протипоказання для роботи в контакті з джерелами іонізуючого випромінювання або щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській.

(3) гарантованого добровільного відселення:

- будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов'язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту;

- будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;

- природокористування, що не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;

- внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів України;

- залучення учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

(4)посиленого радіоекологічного контролю:

- будівництво санаторіїв, баз і будинків відпочинку, а також будівництво нових підприємств, які шкідливо впливають на здоров'я населення й навколишнє середовище;

- будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію;

- природокористування, що не відповідає вимогам норм радіаційної безпеки;

- внесення пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів без спеціального дозволу відповідних органів Кабінету Міністрів України;

- залучення учнів і студентів до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

4.3 Особливості радіаційної обстановки при аварія на ЧАЕС (РНО)

в порівнянні з наслідками вибухом ядерного вибуху

По-перше. Вихід радіонуклідів за границі 4-аварійного блоку являв собою розтягнутий за часом процес (з 26 квітня по 6 травня). Спочатку, відбувся викид близько 50 тон ядерного палива в атмосферу у виді дрібно дисперсних часток двоокису урану, цезію -137, стронцію -90, йоду -131, плутонію -239" в результаті механічного вибуху. Повторні викиди в атмосферу радіоактивних продуктів відбулися в наслідок обвалення багато тонного даху, залізобетонних перекриттів і конструкцій приміщення, де знаходився зруйнований реактор.

При ядерному вибуху буває лише один – однамоментний могутній викид радіоактивних речовин в атмосферу в момент вибуху.

По-друге Радіоактивний слід при аваріях на АЕС має малюнок неправильної конфігурації, відсутність чітких границь між зонами, нерівномірність забруднення, наявність включень (плямистість зон). Після аварії на ЧАЕС (з 26 квітня по 6 травня) напрямок вітру змінився на 360⁰, і випадання радіоактивних опадів мало віялоподібний характер. Основні зони забруднення місцевості сформувалися в західному, північно-західному, північному, північно-східний напрямках від ЧАЕС і у меншому ступені в східному і південний. Отже, у випадку аварії на РНО встановлена чітка залежність конфігурації зони радіоактивного зараження від метеоумов протягом усього періоду викиду.

Слід радіоактивної хмари при ядерному вибуху має вид еліпса в напрямку вітру.

По-третє, при ядерному вибуху на людей діють такі вражаючі фактори як ударна хвиля, світове і електромагнітне випромінювання, яких немає при аварії на РНО.

По-четверте, відмінності в складі радіонуклідів. Так, при аварії на ЧАЕС у навколишнє середовище потрапили наступні радіоактивні ізотопи: йод-131, цезію -137, стронцій-90, плутоній-239, уран-235, торій-232.

При ядерному вибуху хмара являє собою суміш 80 ізотопів 35 хімічних елементів це в основному: алюміній-28, натрій-24, марганець-50, уран-235, плутоній-239, уран-238.

По-п'яте, при ядерному вибуху - 95% поразка від зовнішнього опромінення і 5% від внутрішнього, при аваріях на АЕС - 85% внутрішнє опромінення і 15% зовнішнє.

По-шосте, потужність дози опромінення при аваріях на РНО (АЕС) знижується значно повільніше ніж при ядерних вибухах. Під час ядерного вибуху - при однократному радіоактивному опроміненні місцевості, за кожне семикратне збільшення часу, рівні радіації знижуються на порядок (в 10 разів).

Так, якщо через 1 годину після вибуху рівень прийняти за вихідний, то через 7 годин він знизиться в 10 разів, через 49 годин (близько 2 діб) в 100 разів, а через 14 діб в 1000 разів у порівнянні з первісним.

ЗНИЖЕННЯ РІВНІВ РАДІАЦІЇ НА МІСЦЕВОСТІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЧАСУ