Організація моніторингу потенційно небезпечних об’єктів


 

Зміни, які відбуваються в економіці України, потребують змін і в діяльності служб, задіяних у державній системі мо­ніторингу довкілля. В порядку пошуку нових методів збору в останній час ін­тенсивно розвиваються методи отримання необхідної інформації про певну те­риторію чи об'єкт за даними космічного знімання земної поверхні. Розвиток зні­мальних систем штучних супутників Зе­млі (ШСЗ) у напрямку підвищення їх розрізнення дає можливість на основі геоінформаційних (ГІТ) технологій вико­ристовувати дистанційні і наземні мето­ди обстежень для здійснення завдань, що стоять перед державною службою моніторингу довкілля, суб'єктом якої, на­ряду з іншими міністерствами та відом­ствами, входить і МНС України.

Державна служба моніторингу довкіл­ля (далі - система моніторингу) - це си­стема спостереження, збирання, обро­блення, передання, збереження та аналі­зу інформації про стан довкілля, прогно­зування його змін і розроблення науко­во обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання нега­тивним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Систе­ма моніторингу України є складовою ча­стиною національної інформаційної ін­фраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.

Моніторинг потенційно небезпечних об’єктів (далі — ПНО)і територій (ПНОТ) - це регулярна система спостережень за ПНОТ з метою прогнозу змін їх стану і управління цими змінами.

Існуючі методи спостереження за еле­ментами навколишнього середовища розподіляються на дві окремі групи:

- контактні методи вимірів

- дистан­ційні методи зондування Землі.

До пер­шої групи відносяться як безпосередні виміри параметрів стану навколишнього середовища, так і лабораторні виміри на основі попереднього відбору проб. Друга група вміщує в себе неконтактні методи вимірів, в яких використовують прилади, просторово віддалені від об'єктів, що досліджуються, так названі прилади дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Як правило, прилади ДЗЗ розміщують на авіа- чи космічних носіях. Можливо вико­ристовувати й інші види носіїв, на яких ці прилади знаходяться на незначних відстанях від об'єктів, що досліджуються, наприклад, плавзасоби при дослідженні акваторій. Однак, у цьому випадку, не в повній мірі розкриваються переваги ДЗЗ в порівнянні з контактними методами. Тому більш перспективне використання для базування приладів ДЗЗ аерокосміч­них, особливо космічних носіїв.

Відповідно до Заходів з розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій щодо створення інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 502-р, видан наказ МНС N 425 від 06.11.2003 «Про затвердження Положення про моніторинг потенційно небезпечних об’єктів».

Мета моніторингу ПНО — отримання даних про поточний стан потенційно небезпечних об’єктів та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів (далі — Реєстр) для запобігання НС та мінімізації їх наслідків.

Моніторинг ПНО передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.

За моніторинг ПНО відповідають:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі — МНС України);

центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;

Державний департамент страхового фонду документації (далі — Департамент СФД) та підпорядковані йому установи;

уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій [далі — уповноважені органи з питань НС та Цивільного Захисту Населення (ЦЗН)];

відповідальні особи ПНО.

Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

речовини з токсичними продуктами згоряння;

незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання грунту, підтоплення тощо).

Взаємодія суб’єктів моніторингу ПНО грунтується на:

координації дій під час планування, організації та проведенні спільних заходів щодо моніторингу ПНО;

сприянні ефективному виконанню завдань моніторингу ПНО;

відповідальності за повноту, достовірність і своєчасність надання інформації про стан ПНО;

колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів.

Управління (відділи ЦЗ) у процесі моніторингу виконують такі дії:

- своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом збирають, проводять аналіз, контроль та передавання відповідної інформації до МНС України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і Департаменту СФД;

- підтримують у належному стані технічні і програмні засоби для збирання, оброблення, збереження та передавання інформації про стан ПНО;

- надають пропозиції щодо змін Регламенту з метою підвищення ефективності моніторингу ПНО;

- слідкують за справністю каналів зв’язку, які використовуються для отримання та передавання інформації про стан ПНО.

Відповідальні особи ПНО у процесі моніторингу виконують такі дії:

своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом надають інформацію про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН;

розробляють або коригують власні інструкції щодо експлуатації ПНО з урахуванням вимог Регламенту;

підтримують у належному стані прилади і системи контролю за параметрами, що визначають стан ПНО;

удосконалюють методи контролю за визначеними параметрами;

відстежують випадки прояву на території ПНО небезпечних природних явищ;

слідкують за справністю каналів передавання даних про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН.



Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 268;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.011 сек.