Техногенно-екологічна обстановка на території України

На території України, що складає 603,7 тис. км, розташовані великі промислові комплекси і

підприємства ведучих областей промисловості: металургійного, вугільного, машинобудівного, хімічного, енергетичного, будівельного й іншого напрямків суспільного виробництва, третя частина з яких є потенційно небезпечними для здоров'я і життя населення. У країні існує густа мережа різних транспортних комунікацій, у тому числі об'єкти трубопровідного транспорту, які, при виникненні аварій і катастроф, також являють собою серйозну загрозу життя і здоров'ю людей.

У країні перебуває більше 2 тис. великих стаціонарних потенційно небезпечних об'єктів (ПНО). Це - АЕС, тепло- і гідро­електростанції, хімічні виробництва й сховища із сумарним запасом отруйних речовин 260 тис. т, аміакопровод довжи­ною 780 км із питомим навантаженням 50 т/км, газо- і нафтопроводи. На 23 тис. км залізниць і 260 тис. км автомо­більних доріг перебувають тисячі оди­ниць рухомого транспорту, що перево­зять небезпечні вантажі.

Усе це збільшує вірогідність виникнен­ня техногенних надзвичайних ситуацій, що несуть у собі загрозу для люди­ни, економіки і природного середовища. Ефективність запобігання чи максимальне зменшення негативних наслідків надзвичайних ситуацій прямо залежить від правильності аналізу і прогнозування стану техногенно-екологічної безпеки і негативного впливу природних явищ на обстановку в регіонах і державі в цілому, тобто планування і реалізації запобіжних заходів.

У Законі України «Про Цивільну оборону України» дається визначення надзвичайної ситуації: «Надзвичайна ситуація (НС)- це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об'єкті чи території, викликане аварією (1.3), катастрофою (1.4), стихійним лихом, епідемією, епізоотією – епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів масової поразки, що привели або можуть привести до людських і матеріальних втрат».

Загальними ознакамивсіх НС є: раптовість; серйозна погроза здоров'ю і життю окремих груп населення чи всього суспільства; порушення нормальних умов життєдіяльності; наявність не обґрунтованих втрат людського життя; негативний вплив на економіку країни і функціонування об'єктів господарчої діяльності, стан навколишнього середовища та інше.

За 2005 рік на території України виникло 368 класифікованих надзвичайних ситуацій, що на 28,7% більше, ніж за 2004 р. Ріст кількості НС в 2005 р. зв'язаний зі збільшенням кількості аварій на системах життєзабезпечення (в 3,5 рази більше ніж в 2004 р.), пожежами і вибухами (збільшення на 30 %), і медико-біологічного характеру (збільшення на 20%).

Статистика минулих років свідчить, що з настанням осінньо-зимового періоду кількість надзвичайних ситуацій збільшується і складає в 2001 році - 32%, 2002 - 38 %, 2003 - 49 %, 2004 - 62 % від загальної їхньої кількості, що виникають протягом року. Найбільша кількість НС відбулася в Донецькій (41), і Вінницької областях (28). Через сильний знос інфраструктури ріст аварій на комунікаціях комунального господарства за останні 10 років виріс в 5 разів.

Негативний вплив НС на економіку країни зв'язаний з тім, що вони завдають господарству й населенню прямі й непрямі збитки.

Прямі збитки:

- ушкодження і руйнування житлових і виробничих будинків, транспортних систем (залізничних, автомобільних, трубопровідних, комунально-енергетичних систем і ліній зв'язку);

- знищення чи псування сировини, палива, запасів продовольства, посівів сільськогосподарських культур у результаті аварій, катастроф, стихійних лих, вибухів, пожеж, зараження радіоактивними і небезпечними хімічними речовинами;

- витрати на організацію тимчасового відселення постраждалого населення;

- евакуацію населення, вивіз тваринних і матеріальних цінностей із зон радіаційного, хімічного зараження, осередків стихійних лихий у безпечне місце.

Не прямі збитки:

- витрати на відновлення зруйнованих будинків, споруд, комунально-енергетичних мереж, ліній зв'язку, транспортних комунікацій і т.п.;

- забезпечення населення, що залишилося без притулку, одягом, взуттям, житлом, предметами першої необхідності;

- витрати на доставку в район нещастя продуктів харчування, корму для худоби;

- витрати на видачу компенсації за втрату майна;

- зниження вироблення продукції на промислових об'єктах і інших підприємствах, зниження врожайності сільськогосподарських культур;

- витрати на проведення дезактивації, дегазації, дезінфекції в зонах зараження.

Групи(види)небезпек, що впливають на людину (суспільство, держава)

по сфері прояву

Безконфліктного характеру

Конфліктного (в основному) характеру

техногенно-промислові, пов'язані з небезпекою накопиченою людиною енергії в створені їм технологічних об'єктах (сфера виробництва)

Антропогенно - соціальні - обумовлені специфікою сприйняття людиною інформації й недостатністю умов для нормального задоволення своїх фізіологічних і духовних потреб. Проявляються (в основному) у соціальних вибухах, інформаційній боротьбі

військові– викликані виникаючими періодично гострими протиріччями між групами людей, державами або їхніми коаліціями, що переслідують певної політичної й економічні (часом просто загарбницькі) мети Проявляються у військових конфліктах і війнах всіх масштабів

природно-екологічні й космічні

природні – викликані шкідливим впливом: - літосфери - гідросфери - атмосфери й ін.

космічні – викликані впливом ближнього й далекого космосу: - повітряно-вибухові - ударно-зіткненні

екологічні

ненавмисні

навмисні

внутрішні

зовнішні

Мал. 1. Класифікація небезпек, що можуть впливати на людину

У вересні 2005 р., внаслідок урагану „Катріна” (м. Новий Орлеан - США) було евакуйоване більш двох млн. чоловік, загинуло більш 1300 осіб. На вулицях Нового Орлеану зібралося біля22 млн. т сміття.Джим Пог – представник інженерних військ США доклав, що цими відходами можливо завантажити біля 3,5 млн. великих самоскидів, загальна довжина колони яких, складе 58 тис. км, що в півтора разу більше екватора. У місті виведене з ладу й іржавіють 200 тис. автомобілів, зруйновані 160 тис. будинків.На вересень 2006 р. уряд США виділив 70 млрд. доларів на відновлення Нового Орлеану.

В Україні матеріальні збитки за період 1997 - 2000 років заподіяні господарству оцінюються сумою понад 3,1 млрд. грн., у тому числі близько 2,9 млрд. грн. (93%) представляють збитки від природних – НС і 0,2 млрд. грн. (7%) від техногенних.