Надзвичайні ситуації техногенного характеру

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться:

- аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах (РНО) з викидом радіоактивних речовин;

- аварії на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) з викидом небезпечні хімічних речовин;

- аварії на очисних спорудженнях;

- аварії на пожеже-вибухонебезпечних об'єктах, у тому числі й у шахтах;

- аварії на електричних мережах;

- аварії на водопровідних і тепло мережах

- аварії на гідродинамічне небезпечних об'єктах (шлюзах, дамбах і т.п.)

- аварії (катастрофи) на транспорті;

- аварії на продуктопроводах [магістральних газо-, нафта - і продуктопроводах];

- аварії систем зв'язку і телекомунікацій;

- аварії на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин, у системи забезпечення населення питною водою;

- аварії з викидом біологічно небезпечних речовин.

Значне збільшення НС техногенного характеру на території країни останнім часом обумовлено наступними причинами.

По-перше, на території України, як відзначалося вище, сконцентровані великі об'єкти, підприємства, у числі яких є потенційно небезпечні.

По-друге, знос виробничих фондів. Неблагополучний стан економіки обмежує виділення засобів на відновлення основних фондів підприємств, перешкоджає своєчасному проведенню реконструкцій, модернізацій чи заміні застарілого обладнання на об'єктах суспільного виробництва, транспорті.

По-третє, у ряді випадків, причинами аварій, катастроф є професійна некомпетентність; порушення правил експлуатації технічного і технологічного обладнання, транспорту (зниження виробничої дисципліни і халатне відношення до роботи).

На території України знаходиться1200 вибухо- і пожеже- небезпечних об'єктів,на які зосереджено більш 13 млн. тоннтвердих і рідких вибухо- і пожеже- небезпечнихречовин. Значна кількість цих об'єктів зосереджена в центральних і східних областях, де сконцентровані хімічні, нафта - і газопереробні, коксохімічні, металургійні і машинобудівні підприємства, а також проходять нафта -, газо -, аміакопроводи.

До найбільше потенційно небезпечних об'єктів відносяться: чотири діючих атомних електростанції: Запорізька, Південноукраїнська, Хмельницька, Ровенська, об'єкт «Укриття» четвертого блоку Чорнобильської АЕС, а також найбільші нафтопереробні заводі: Лисичанський, Кременчуцький, Одеський, Дрогобичський, на яких одночасно збігаються і перероблюються кілька мільйонів тонн нафтопродуктів.

По території восьми областей (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківський і Херсонський) проходити аміакопровод«Тольяті - Одеса», довжиною 1022,7 км, кожен кілометр якого містить 55 тонн аміаку. При виникненні НС на трубопроводі, площа зон можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – може скласти де кілька сотен км², на яких виникне потенційна загроза поразки людей, тварини і зараження навколишнього середовища.

Крім того, гідротехнічні спорудження знаходяться в критичному стані, тому що експлуатуються без реконструкцій і капітальних ремонтів протягом 30-60 років. В разі прориву греблі в м. Запоріжжя в Запоріжській та Херсонській областях зона катастрофічного затоплення складе тисячі км².

На об'єктах комунального господарства також знаходяться в критичному стані. Третина водопровідних і очисних споруджень відробили амортизаційний термін, 22% мереж знаходиться в аварійному стані, 40% насосних агрегатів мають потребу в заміні. Аварії на водопровідних, каналізаційних мережах, очисних спорудженнях часто супроводжуються спалахами інфекційних захворювань (вірусного гепатиту А, дизентерії, черевного тифу і т.п.). Кількість аварій на водогінних мережах України на порядок перевищує середній рівень у країнах Європи.

Комунікації залізничного транспорту України простягнулися на 22,6 тис. км.,вінзабезпечує 60% усіх перевезень в країні, з їх 15% складають радіоактивні відходи, сильнодіючі, пожеже-вибухонебезпечні речовини. За останні роки технічний стан цього виду транспорту значно погіршився. Різко скоротилося відновлення основних фондів, підлягає заміні 20% залізничних колій і 16% знаходиться в аварійному стані, ступінь зношеності пасажирських вагонів досягає 50%, списанню підлягає 35% дизельних потягів. Такий стан технічних засобів не забезпечує повною мірою безпечну експлуатацію залізничного транспорту. Тільки в 1997 році на ньому відбулося 70 НС, у яких постраждало 30 чоловік і 2 людей загинули.

За даними територіального управління Госкомнагляд охорони праці України по Донецькій області (2000 рік) через недостатнє фінансування вугільної промисловості на шахтах області продовжують експлуатувати при підйомі людей і вантажів 430 піднімальних установок, що відробили нормативні терміни. Крім того, відзначається значне зниження трудової виробничої дисципліни серед робочих і інженерно-технічних працівників на вугільних підприємствах. Ці й інші фактори сприяють зростанню небезпеки при проведенні робіт у шахтах. У результаті, кожен мільйон вугіллядобутого, наприклад, у Донецькій областізабирає життя чотирьохшахтарів а по окремих холдингових компаніях, виробничим об'єднанням і шахтах - 15-20 чоловік(до 1991 р. 1 млн. тон вугілля «коштував» життя одного шахтаря).