Ідеальна центрована оптична система

 

Система сферичних поверхонь (лінз) називається центрованою, якщо центри всіх сферичних поверхонь лежать на одній прямій, яка має назву головної оптичної вісі системи.

Згідно з теорією оптичних систем, яка була розроблена відомим німецьким математиком Гауссом, ідеальною оптичною системою є система, в якій зображення є подібним предмету, тобто будь-якій точці чи лінії простору предметів відповідає одна і тільки одна точка чи лінія простору зображень. Такі точки та лінії називаються спря­женими. Аналогічно, кожній площині простору предметів (об'єктів) повинна відповідати спряжена площина простору зображень. Таким чином, теорія ідеальних оптичних систем є чисто геометричною теорією, яка встановлює зв'язок між точками, лініями і площинами.

Ідеальною оптичною системою з достатнім ступенем точності можна вважати центровану, якщо обмежитись областю поблизу вісі симетрії - головної оптичної вісі. Промені, що поширюються поблизу головної оптичної вісі, звуться параксіальними.

Теорія Гаусса встановлює зв'язок між так званими кардинальними точками і площинами, завдання яких повністю описує всі властивості центрованої оптичної системи (ЦОС) і дає змогу користуватись нею, не розглядаючи реального ходу променів у цій системі.

Нехай - крайні сферичні поверхні, що обмежують нашу систему, - її головна вісь, - показники заломлення середовищ (рис. 6.1З). З променем А1, паралель­ним спряжений промінь який проходить через точку (згідно з властивостями ідеальної системи). Візьме­мо інший промінь вздовж головної оптичної осі.

Рис. 6.13. Кардинальні точки і площини ЦОС.

Спряжений з ним промінь йтиме також вздовж головної осі. Точка - точка перетину двох променів і є зображенням точки, в якій перетинаються промені А1 і спряжені з Оскільки паралельний , то точка, що спряжена з ~ лежить на нескінченності. Таким чи­ном, точка - це фокус даної системи, розташований в просторі зображень. Аналогічно променю спряжений промінь який проходить через передній фокус системи Площина, яка проходить через фокус перпендикулярно називається фокальною. Оскільки промені спряжені з променями то спряженими виявляються точки перетину цих променів - Через проведемо площини перпендикулярно до головної оптичної вісі, які перетнуть її в точках Ці точки також є спряженими і називаються головними точками. Площини, які проходять через ці точки перпендикулярно до головної оптичної вісі, називаються головними площинами. Вони відзначаються тим, що промінь, який падає на одну площину в точці на відстані від головної вісі, виходить із другої площини в точці розташованій на такій самій відстані від осі. Таким чином, відрізки тобто лінійне збільшення цих відрізків дорівнює одиниці.

Головні точки і фокуси називаються ще кардиналь­ними точками ЦОС, а площини, які проходять через них і перпендикулярні кардинальними площинами.

Відстань від головних точок до фокусів називається фокусною відстанню системи:

Існує також ще одна пара кардинальних точок які називаються вузлові, або недальні. їх особливість полягає в тому, що спряжені промені, які проходять через ці точки, мають однаковий кут нахилу до оптичної вісі. Якщо показники заломлення простору предметів та простору зображень є однаковими то вузлові точки співпадають з відповідними головними точками.

Отже, в ЦОС виділяють шість кардинальних точок: дві – фокуси дві головні і дві вузлові і відповідно шість кардинальних площин. У тонкій лінзі, яка є частковим випадком ЦОС, є три кардинальні точки, оскільки головні і вузлові точки співпадають з оптичним центром.

Як приклад, розглянемо побудову зображення точково­го джерела світла (рис. 6.14).

Рис. 6.14. Побудова зображення точки в ЦОС.

Промінь із світлової точки паралельний головній оптичній вісі, проводимо до перетину з головною площи­ною простору зображень, а потім через другий фокус Промінь 2 йде через перший фокус до головної площини простору предметів, а потім паралельно головній оптичній вісі. Перетин променів 1 і 2 у просторі зображень дає зобра­ження :вітлової точки

Можна навести такі формули, які пов'язують поло­ження предмета і його зображення:

де - відстані від предмета до головної площини простору предметів і від головної площини простору зображень до зображення предмета відповідно, - фокусні відстані, а - показники заломлення середовищ.

Важливим елементом оптичних систем, які утворюють зображення предмета, є оптична діафрагма - це отвір у непрозорому тілі, який обмежує ширину пучка світлових променів, центр якого лежить на головній вісі оптичної системи.

Діафрагма, яка найбільш сильно обмежує світловий пучок (незалежно від місця її знаходження в оптичній системі), називається апертурною діафрагмою. Такою ді­афрагмою може служити край чи оправа лінзи, наприклад, об'єктива. Ця діафрагма обмежує ширину оптичних пучків, а також не пропускає в оптичну систему промені, що падають на лінзу під великими кутами до головної оптичної вісі. Вона підвищує чіткість зображення і сприяє усуненню аберацій та, водночас, обмежує кількість світлових проме­нів, які попадають в оптичну систему, тобто зменшує яскравість зображення. Кут який рівний половині кута, утвореного двома крайніми променями, що падають в отвір апертурної діафрагми з точки перетину площини предмета з головною оптичною віссю, називається апертурним кутом оптичної системи.

 






Дата добавления: 2020-11-18; просмотров: 201; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.027 сек.