Методика рішення завдання розміщення

Уважаються заданими: площа регіону , кількість абонентів у мережі , капітальні витрати на установку одного ОЦ і АП і відповідно; вартість 1 км магістрального каналу зв'язку між ОЦ W₃ і вартість 1 км каналу зв'язку між АП і ОЦ W₄. Потрібно визначити координати установки ОЦ і АП, їхня кількість у регіоні, а також конфігурацію системи обміну даними, щоб забезпечити мінімум витрат і можливість обробки обсягів інформації.

З очевидних геометричних міркувань треба, щоб капітальні витрати на магістральні канали зв'язку між ОЦ можна було б визначити з наступного вираження

, (9)

де — індекс розглянутого ОЦ; — індекси ОЦ, що перебуває праворуч й — який знаходиться нижче (див. рис. 2); - проекція прямої, що зв'язує -й ОЦ із ОЦ, що перебувають нижче за діагоналлю, на вертикальну й горизонтальну осі координат, жорстко пов'язаних з контурами регіону.

Величина не залежить від значень і . У той же час відповідно до нерівності Коші друга сума у квадратних дужках формули (9) мінімізується при для будь-яких .

Ґрунтуючись на аналогічних міркуваннях, можна дійти висновку, що мінімізація сумарної довжини каналів зв'язку між ОЦ і АП також досягається при рівномірному розміщенні АП у зоні обслуговування ОЦ.

Виходячи з викладеного, визначають капітальні вкладення на створення усіх ОЦ до АП , що обслуговуються у регіоні. Опускаючи проміжні алгебраїчні перетворення у формулах, отриманих з геометричних побудов, наведемо основне співвідношення для постановки завдання мінімізації витрат на проектовану мережу:

, (10)

де і - розміри зони, заданої у вигляді прямокутника (див. рис. 2).

Для конкретних структур мережі ЕОМ значення , , і можуть бути обрані з деякої безлічі варіантів. Зокрема, з урахуванням рекомендацій про рівномірний розподіл ОЦ і АП у регіоні значення й для будь-якого варіанта можуть бути обчислені у такий спосіб:

, (11)

, (12)

. (13)

Знайдемо частки похідні від повних витрат W за змінним R та г з метою визначення екстремальних значень цих величин для функції W і дорівняємо їх до нуля:

(14)

Розв’язавши спільно ці два рівняння як систему шляхом підстановки, одержимо шукане співвідношення, що є рівнянням 11-й ступеня відносно R:

(15)

Вираження для коефіцієнтів у загальному виді надзвичайно громіздкі, тому розглянемо приклад розрахунку з наступними даними: км²; ; тис. грн.; тис. грн.; тис. грн. /км; тис. грн. /км.

Знайшовши корінь алгебраїчного рівняння для даних значень коефіцієнтів, знайдемо безліч значень кореня . Із цієї безлічі, природно, виключаються елементи, що визначають уявні й негативні значення, інші перевіряються на відповідність фізичному змісту завдання. Вибравши одне найбільш відповідне значення км, знаходимо далі відповідному цьому значенню величини, що визначають оптимальний розподіл витрат для синтезованої мережі:

1) середня відстань між АП і ОЦ: км;

2) оптимальне число вузлів (ОЦ у цьому випадку) у мережі:

3) середнє число АП, що приєднують у кожному вузлі,

де — середнє число абонентів в одному вузлі.

Для топологічного проектування з перерахованих параметрів найбільш важливим є оптимальна кількість вузлів у мережі. У тих випадках, коли вартість є головним критерієм, синтез топологічної структури може бути проведений за мінімумом цього критерію.

Допустимо, що для деяких значень вихідних даних , , , , , був отриманий результат, який відповідає оптимальному числу . Реальне розміщення ОЦ по території регіону може не відповідати рівномірному їхньому розподілу. Але при невеликій кількості вузлів шляхом підбору конкретних місць розташування ОЦ, можна вибрати найбільш близький реальний варіант і прийняти його для наступного аналізу.

Припустимо, що у результаті обчислень вийшло дорівненим восьми, а реальне місце розташування ОЦ, поєднуваних у мережу, відповідає схемі, показаної на рис. 3.

При первісних припущеннях, уважалося, що зв'язки між вузлами утворять повнозв’язну структуру. Однак під час синтезу архітектури такої мережі можна теоретично розглянути й інші варіанти топологічних структур, оцінити, наскільки можливо подальше зменшення вартості, якщо це потрібно.

Надалі при розгляді питання синтезу топології ІМ будемо орієнтуватися на просту структуру типу дерева, думаючи, що у такий спосіб можна понизити вартість проектованої мережі й зрівняти її з максимальною у відповідності до повнозв’язної структури.

Рисунок 3 - План розміщення вузлів у синтезованій мережі

Для рішення завдання мінімізації структури скористаємося моделлю мережі у вигляді зваженого графа, у якого ваги дуг характеризують, наприклад, довжини каналів між відповідними вузлами ІМ. Тому що розглядається мережа з відносно малою кількістю ребер, для неї зручним способом рішення завдання мінімізації структури є алгоритм Краскала, що полягає в наступному [12].

Таблиця 1 – Список ребер з їхніми ваговими значеннями

Упорядкуємо ребра за вагою, вибираючи з безлічі ребер графа, при складанні списку, щораз ребро мінімальної ваги, і далі за зростанням, як показано в табл. 1.

Потім, користуючись списком, будуємо мінімальне покриваюче дерево, починаючи з першого ребра й додаючи наступні один по одному. Якщо чергове обране ребро приводить до утворення циклу, то його відкидаємо. Після вибору ребра ( -число вершин графа) процес закінчується.