Вимоги до розміщення вогнегасників

Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками визначаються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників [56].

Однією з умов успішного використання вогнегасників є виконання правил розміщення вогнегасників на об'єкті.

Дані правила висвітлені у ГОСТ 12.4.009-83 [45].

Введені до експлуатації вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації.

Пристрої ручного запуску мають бути опломбовані.

Вогнегасники мають розміщуватися з урахуванням зручності обслуговування, нагляду, користування, а також досягнення умов найкращої видимості з різних точок простору захисту.

Підходи до місця розміщення мають бути завжди вільними.

Ділянки поверхні, на якій проглядаються ручні вогнегасники, необхідно фарбувати у білий колір з червоною окантовкою шириною 20 - 50 мм.

Вогнегасники мають розміщуватися в легкодоступних та помітних місцях, де виключено попадання на них прямих сонячних променів та безпосереднього (без загороджуючих щитків) впливу опалювальних та нагрівальних приладів.

Вогнегасники слід розташовувати на об'єкті, що захищається, так, щоб вони були захищені від дії прямих сонячних променів, теплових потоків, механічних дій і інших несприятливих чинників (вібрація, агресивне середовище, підвищена вологість і так далі). Вони мають бути добре видні і легко доступні на випадок пожежі. Переважно розміщувати вогнегасники поблизу місць найбільш вірогідного виникнення пожежі, уздовж доріг проходу, а також - біля виходу з приміщення. Вогнегасники не повинні перешкоджати евакуації людей під час пожежі.

У приміщеннях, насичених виробничим або іншим устаткуванням, що затуляє вогнегасники, мають бути встановлені покажчики їх місця розташування. Покажчики повинні розташовуватися на видних місцях на висоті 2,0 - 2,5 м від рівня підлоги.

Розкидані або розділені між собою пожежонебезпечні ділянки приміщення повинні мати індивідуальні засоби пожежогасінні.

Відстань від можливого вогнища пожежі до найближчого вогнегасника визначається вимогами Правил [33], воно не повинне перевищувати 20 м для громадських будівель і споруд; 30 м - для приміщень категорій А, Б і В; 40 м - для приміщень категорій В і Г; 70 м - для приміщень категорії Д.

Рекомендується переносні вогнегасники встановлювати на підвісних кронштейнах або в спеціальних шафах. Вогнегасники повинні розташовуватися так, щоб основні написи і піктограми, що показують порядок приведення їх в дію, були добре видні і обернені назовні або убік найбільш вірогідного підходу до них.

Запірно-пусковий пристрій вогнегасників і дверець шафи (в разі їх розміщення в шафі) мають бути опломбовані, дверці шафи не повинні мати замків.

Вогнегасники, що мають повну масу менше 15 кг, мають бути встановлені так, щоб їх верх розташовувався на висоті не більше 1,5 м від підлоги; переносні вогнегасники, що мають повну масу 15 кг і більш, - на висоті не більше 1,0 м від рівня підлоги.

Відстань від дверей до вогнегасника має бути такою, аби не заважати їх повному відкриттю.

Вогнегасники не повинні встановлюватися в таких місцях, де значення температури виходять за температурний діапазон, вказаний на вогнегасниках.

Рідинні і пінні вогнегасники, встановлені поза приміщеннями або в неопалювальному приміщенні і не призначені для експлуатації при негативних температурах, мають бути зняті на холодну пору року. В цьому випадку на їх місці і на пожежному щиті має бути поміщена інформація про місце знаходження вогнегасників протягом вказаного періоду і про місце знаходження найближчого вогнегасника.

Установка вогнегасників має виконуватись так, щоб забезпечувалась можливість читання маркувальних написів на корпусі, а також зручність і оперативне користування ними.

Вогнегасники, розміщені поза приміщеннями або у неопалювальних приміщеннях та не призначені для експлуатації при від'ємних температурах, підлягають зніманню на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах має бути розміщена інформація про місце розташування найближчого опалювального приміщення, де зберігають вогнегасники протягом указаного періоду.

Ручні і пересувні вогнегасники повинні:

мати, як правило, зовнішні ознаки, які сприяють їх пізнанню;

забезпечувати зручність доставки до вогнища пожежі і швидкість приведення в дію;

забезпечувати безпеку в режимі чекання і в режимі пожежогасіння;

забезпечувати можливість автоматизації (механізації) зарядки.

До введення в експлуатацію допускаються повністю заряджені і опломбовані вогнегасники, забезпечені биркою з вказівкою дати (місяць і рік) зарядки і дати чергової перезарядки, контролю і технічного огляду. Допускається наносити на корпус вогнегасника з протилежного боку насадка штемпельною фарбою технічні дані, що містяться на бирці.

На корпусі вогнегасника мають бути нанесені вказівки (написи або графічні зображення) про порядок приведення вогнегасника в дію, індекс класу пожежі по ГОСТ 27331-87 [41]., вид вогнегасної речовини, діапазон температур зберігання (транспортування), можливість використання для гасіння електроустановок і величину граничної напруги, а також застереження:

«Оберігати від дії прямих сонячних променів і нагрівальних приладів».

Маркування на корпусі вогнегасників повинно, як правило, бути виконано методами шовкографії, декалькоманії або наклейкою етикеток на синтетичній основі.

Зарядка і перезарядка вогнегасників всіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкцій з експлуатації.

Газові і закачні вогнегасники, маса вогнегасного заряду і (або) тиск робочого середовища в яких менш розрахункових на 5 % і більш при температурі (20±2) °С, підлягають дозарядці (перезарядці).






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 84; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.023 сек.