Стратегія уникнення ризику

Забезпечення нейтралізації фінансових ризиків підприємства на основі стратегії уникнення ризику передбачає прийняття управлінських фінансових рішень на основі порівняльного аналізу фінансово-математичних моделей альтернативних сценаріїв (наприклад, різних варіантів здійснення окремої господарської операції — покриття потреби у капіталі на основі обліку векселя, факторингу, банківського кредиту чи комерційного кредиту) з мстою визначення безризикового сценарію із наступним при­йняттям його як основного. Однак слід зазначити, що існування бсчричиконого сценарію здійснення тієї чи іншої господарської операції н умовах невизначеності ринкового середовища є досить проблематичним, тому говорять про відносну безризиковість. Гак, наприклад, безризиковими активами на ринку цінних папе­рів вважають державні цінні папери.

З огляду на викладене вище для суб’єктів господарювання управління фінансовими ризиками на основі стратегії уникнення ризику пропонуємо здійснювати за такою схемою, що являє собою сукупність послідовно здійснюваних ітерацій:

визначення, обґрунтування та затвердження максимально прийнятного рівня фінансового ризику для суб’єкта господарю­вання — Rm (існування безризикових альтернативних сценаріїв, як уже зазначалося, є проблематичним);

зведення кількісних оцінок рівня фінансового ризику п аль­тернативних сценаріїв, що розглядаються, — Rі є [1; «];

зіставлення рівня фінансового ризику за і-м альтернативним сценарієм із максимально прийнятною величиною фінансового ризику Rm .

відхилення тих сценаріїв реалізації господарських операцій, рівень фінансового ризику за якими перевищує максимально прийнятну величину;

вибір із сукупності альтернативних сценаріїв, що відповіда­ють критерію максимально прийнятного рівня ризику, варіант із найменшим рівнем фінансового ризику.

Загалом для оцінювання інвестиційної привабливості окремої господарської операції з позицій її ризиковості на основі стратегії уникнення ризиків можна використати таку фінансово-математичну модель:

Стратегію уникнення ризиків можна ідентифікувати також як пасивну стратегію управління ризиком, адже суб’єкт господарювання абстрагується від здійснення будь-яких заходів, спрямова­них на попередження негативних наслідків для його фінансово- господарської діяльності, джерелом яких є сукупність ризиків.