Нагла (раптова) смерть. Визначення, медико-соціальне значення. Фактори ризику.

Раптова смерть (син. нагла смерть) – смерть, яка настає несподівано за лічені секунди або хвилини після перших ознак нездужання.

Найчастіше раптова смерть у дорослих обумовлена розладом серцевої діяльності внаслідок асистолії або фібриляції шлуночків. Фібриляция шлуночків може виникати при тромбозі коронарних судин, гіпоксії, механічному подразненні, дії деяких медикаментів, значному фізичному напруженні, емоційний стресах, алкогольній кардіоміопатії тощо. В судово-медичній практиці за відсутності ознак насильницької смерті слід думати про раптову смерть. В ранньому дитячому віці вона переважно буває зумовлена як гострими інфекціями, так і захворюваннями органів дихання. В похилому та старчому віці – захворуваннями серця і судин. Відомості про це необхідно враховувати при дослідженні трупа.

Дослідженню серця при серцево-судинних захворюваннях приділяють особливу увагу. При цьому відзначають:

· Розміри серця;

· Товщину м’язів шлуночків;

· Стан коронарних артерій;

· Тип кровообігу;

· Ступінь атеросклеротичного ураження;

· Наявність тромбів та ділянок облітерації;

· Проводять зважування та морфометрію відділів серця;

· Виконують серійні пошарові розрізи серцевого м’яза;

При дослідженні коронарних артерій епікарду роблять їх поперечні розрізи кожні 0.3-0.5 см

Раптова смерть може наступати на фоні алкогольної інтоксикації, яка загострює перебіг захворювання, особливо хронічної ішемічної хвороби серця. Тому проводять токсикологічне дослідження крові на спирти.

Під час ростину трупа морфологічні зміни можуть бути незначними. Важливим для встановлення причини смерті є гістологічне, гістохімічне дослідження органів.

Так, на гістологічне дослідження вилучають шматочки з 7 функціональних ділянок серця:

· Правого передсердя,

· Правого шлуночка,

· Міжпередсердної перетинки,

· Міжшлуночкової перетинки,

· Лівого передсердя,

· Лівого шлуночка,

· Верхівки серця

При гістологічному дослідженні виявляють зміни, які привели до смерті.

У разі раптової смерті доцільним є і пламенево-фотометричне дослідження, під час якого виявляють концентрації K та Na у м’язовій тканині серця. Зменшення рівню K менше 200 мг % є підставою для встановлення гострого ішемічного процесу.

Морфологічне підтвердження свіжого інфракту міокарда у віпадках несподіваної раптової смерті не завжди можливе, навіть за наявності переконливих клінічних данних, оскількі перші макро- і мікроскопічні ознаки з’являються не раніше як через 6 г після серцевого нападу. В діагностичних цілях запропонавано виготовляти обширні зрізи стінки лівого шлуночка серця і міжшлуночкової перетинки, обробляти їх фосфатним буфером при pH 7,6, після чого промивати 30 хв. Сумішшю рівних частин 0.1 % розчину гідрохлорида неотетразола і 0.2 моль розчину сукцната натрію. Після інкубації некротична ділянка чітко виділяється блідо-сірим кольором на фоні карміново-червоного незміненого серцевого м’язу.