Управління грошовими коштами

Управління грошовими коштами або залишком грошових ко­штів, що постійно перебувають у розпорядженні підприємства, є важливою невід’ємною частиною управління оборотними акти­вами. Об’єктами управління є грошові кошти в касі, на поточних рахунках, у дорозі та їх еквіваленти. Мета управління грошовими коштами підприємства — визначення оптимального залишку грошових коштів, який необхідний для розрахунку за своїми не­відкладними фінансовими зобов’язаннями, а також визначення інвестиційних можливостей підприємства здійснювати коротко­строкові фінансові вкладення. Основними завданнями управління грошовими коштами є:

визначення оптимального залишку грошових коштів для за­безпечення безперервності діяльності підприємства;

створення резервного залишку грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів діяльності;

своєчасна трансформація тимчасово вільних грошових кош­тів у високоліквідні фінансові інвестиції та їх зворотна конверта­ція для поповнення залишку грошових коштів;

своєчасне забезпечення поточних платежів, пов’язаних з ви­робничо-комерційною діяльністю;

формування інвестиційного залишку грошових коштів з ме­тою здійснення ефективних короткострокових фінансових вкла­день в окремі сегменти ринку грошей;

формування компенсаційного залишку грошових коштів на поточному рахунку підприємства з метою своєчасного обслуго­вування невідкладних потреб підприємства;

забезпечення прискорення оборотності грошових коштів зменшенням операційного та фінансового циклів, скороченням розрахунків готівкою, своєчасної інкасації виручки від реалізації продукції.

Управління грошовими коштами включає кілька етапів. На першому етапі аналізується сутність участі грошових коштів в оборотних активах підприємства в динаміці. Для цього розрахо- вуютьсяд-акі показники:

Коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах:

де Ку — коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних активах;

СЗг.к — середній залишок грошових коштів в аналізованому періоді;

СА — середня сума оборотних активів в аналізованому періоді.

Приклад 6.9.

Даними балансу підприємства станом на початок року грошові кошти становили 107 тис. грн, а на кінець року — 51 тис. грн; середня сума оборот­них активів за минулий рік становила 8680 тис. грн, а на кінець року — 6474 тис. грн. Необхідно визначити коефіцієнт участі грошових коштів в оборотних коштах у минулому і звітному періодах.

Приклад 6.10.

Коефіцієнт участі грошових коштів в оборот­> “ і них активах за минулий рік становив:

За звітний період:

Дані свідчать, що коефіцієнт участі грошових коштів в оборот­них активах у динаміці зменшується, тобто ефективніше викори­стовуються грошові кошти.

Середній період обороту грошових коштів:

де П0 — середній період обороту грошових коштів; Вд — одноденна виручка від реалізації продукції.

Приклад 6.11.

Доповнимо дані попереднього прикладу. Виручка від реалізації продукції за минулий рік становила 22 883 тис. грн, звітного року — 28 744 тис. грн. Необ­хідно визначити середній період обороту грошових коштів мину­лого і звітного років.

Проведемо розрахунки:

Визначаємо одноденну виручку від реалізації продукції в минулому році:

22 883 : 360 = 63,6 тис. грн.

Визначаємо одноденну виручку від реалізації продукції у звітному році:

28 744 : 360 = 79,8 тис. грн.

Визначаємо середній період обороту грошових коштів у минулому році:

Визначаємо середній період обороту грошових коштів у звітному році:

Дані показують, що у звітному періоді відбулося прискорення обороту грошових коштів на 55 днів (136 - 81), у результаті цьо­го наявність грошових коштів зменшилася на 56 тис. грн (107 —51), що є позитивним у роботі підприємства.

Кількість оборотів грошових коштів:

де К0 — кількість оборотів грошових коштів;

ВР — виручка від реалізації продукції;

СЗг.к — середній залишок грошових коштів.

Приклад 6.12.

На основі наведених вище даних визначаємо кількість оборотів грошових коштів:

Виходячи з наведеного розрахунку визначаємо суму грошових коштів,, ^кі вивільнюються з обігу в результаті прискорення їх оборотності:

Отже, у звітному році вивільнилося з обігу 22 тис. грн за ра­хунок прискорення оборотності грошових коштів.

Зменшення залишку грошових коштів може здійснюватися шляхом оптимізації грошового обороту в плановому періоді або прискорення оборотності грошових коштів.

Оптимізувати грошовий оборот підприємств можна через коригування потоків платежів, запровадження режиму економії, зменшення потреби у фінансових ресурсах.

До основних заходів щодо зменшення грошового обороту мо­жна віднести: купівлю сировини, матеріальних цінностей на умо­вах відстрочення платежу; перенесення термінів платежу за до­мовленості з постачальниками; придбання основних засобів на правах оренди та фінансового лізингу.

Прискорення оборотності грошових коштів може бути забез­печене за рахунок: зменшення операціййого та фінансового цик­лів, зменшення обсягів розрахунків готівкою, зменшення питомої ваги тих форм розрахунків з постачальниками, які потребують тимчасового резервування грошових коштів на окремих банків­ських рахунках, тобто застосування акредитивної форми розра­хунків та розрахунків чеками.

Результати проведеного аналізу використовуються для визна­чення оптимального залишку грошових коштів для здійснення поточної діяльності підприємства. На другому етапі визначається оптимальний розмір залишку грошових коштів на основі прогно­зу руху грошових коштів.

Прогнозування руху грошових коштів полягає в тому, що ви­значається сума грошових коштів на початок функціонування підприємства, а також період організації процесу виробництва і реалізації продукції. Розрахунок руху грошових коштів дає змогу визначити можливість недостатності грошових коштів і своєчас­но прийняти оперативне рішення щодо забезпечення підприємст­ва грошовими коштами.

У процесі фінансово-господарської діяльності підприємства постійно відбувається зміна — збільшення або зменшення гро­шових коштів. Рух грошових коштів показано на рис. 6.4.

Рис. 6.4. Рух грошових коштів підприємства виробничої сфери

Як показано на рисунку, грошові кошти здійснюють постій­ний кругообіг. З одного боку, зменшується сума грошових кош­тів у результаті придбання матеріальних цінностей для виготов­лення готової продукції, погашення заборгованості постачаль­никам, виплати заробітної плати, сплати податків, внесків у ці­льові державні фонди та інших платежів. З іншого боку, після відвантаження готової продукції покупцям грошові кошти над­ходять на поточний рахунок, у касу підприємства. Якщо покуп­ці своєчасно не розраховуються за відвантажену готову продук­цію, виникає дебіторська заборгованість. Після оплати рахунків покупцями дебіторська заборгованість скорочується, а потік грошових коштів збільшується. Однак оплата рахунків покуп­цями інколи затримується і грошові кошти на поточний рахунок можуть надійти через певний проміжок часу. У зв’язку з цим фінансовий менеджер повинен постійно стежити за рухом гро­шових коштів і передбачити їх наслідки для фінансового стану підприємства.

У процесі господарської діяльності підприємству потрібно підтримувати залишок грошових коштів на мінімальному рівні і збільшувати розмір поточних фінансових інвестицій. Але водно­час збільшується ймовірність виникнення потреби в коротко­строкових банківських кредитах для здійснення непередбачених платежів. До того ж потрібно враховувати, що процентна ставка за користування банківським кредитом може бути вищою, ніж той процент, який можна отримати за цінними паперами або де- позитйями рахунками. Якщо короткострокові кредити набагато дорожчі порівняно з очікуваною дохідністю цінних паперів, де­позитів, фінансовий менеджер повинен бути впевненим, що по­треба у додаткових грошових коштах не виникне. У зв’язку з ви­щезазначеним визначається оптимальний розмір залишку грошових коштів виходячи з показників, які характеризують ре­зультати діяльності конкретного підприємства. Оптимальний розмір

залишку грошових коштів можна розрахувати за такою формулою:

Приклад 6.13.

Підприємство у звітному періоді мало такі результати господарської діяльності: обсяг реа­лізованої продукції— 3024 тис. грн, собівартість реалізованої продукції — 2223 тис. грн, амортизаційні відрахування — 403 тис. грн, середні залишки оборотних активів — 956 тис. грн, сума можливих невідкладних витрат складає 12 тис. грн.

Проведемо розрахунки:

1) визначаємо оборотність оборотних активів за формулою:

де С3 — середній залишок оборотних активів;

Д — кількість днів у періоді, за який визначається оборотність оборотних активів;

Р — обсяг реалізації продукції.

2) визначаємо оптимальний залишок грошових коштів за формулою:

Таким чином, визначений оптимальний розмір залишку гро­шових коштів (16 тис. грн) дає змогу своєчасно фінансувати не­відкладні витрати підприємства.