Поняття і види капітального будівництва

Формування, відтворення й розвиток виробничих та інфраструктурних об'єктів здійснюються в процесі капітального будівництва, яке об'єктивно вважають специфічним елементом інфраструктури підприємства.

Необхідною складовою майже кожного інвестиційного процесу є капітальне будівництво.

Капітальне будівництво – це форма інвестиційної діяльності, а саме: господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб'єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію.

Як інвестиційна діяльність капітальне будівництво – це виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загальнобудівельних і спеціально-будівельних - монтажних, пусконалагоджувальних, робіт щодо упорядкування (озеленення) територій та ін.). Названі роботи виконуються різнопрофільними будівельними організаціями.

Капітальне будівництво як різновид інвестиційної діяльності неоднорідне. Воно розмежовується залежно від форм виробництва і відтворення основних фондів. Відповідно до цього розрізняють такі види капітального будівництва: нове будівництво; реновація; консервація.

Реновація – відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, споруд. В свою чергу реновація поділяється на такі підвиди: розширення, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація.

В свою чергу, реставрація – повне або часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об'єкта у первісному або відновленому вигляді на пам'ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

Консервація (як ще один вид капітального будівництва) – це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено або не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові або постійно діючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта.

У процесі будівництва об'єкта можуть поєднувати різні види капітального будівництва. Капітальне будівництво може здійснюватися різними способами. Поняття «спосіб капітального будівництва» пояснює, чиїми силами і у формі яких правовідносин здійснюється будівництво.

Розрізняють два основних підрядний спосіб капітального будівництва і господарський спосіб капітального будівництва, і змішаний спосіб капітального будівництва (підрядно-господарський), торги.

Підрядний спосіб – це господарські правовідносини, що складаються щодо підряду на капітальне будівництво. Передбачається, що замовник як суб'єкт інвестиційної діяльності підряджає на будівництво об'єкта будівельного підрядника на відповідних договірних умовах.

Господарський спосіб – полягає у виконанні робіт і введенні об'єкта в експлуатацію силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і яке має затверджену будівельну (проектно-кошторисну) документацію. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних будівельних підрозділів певної організації (підприємства) поряд з основною господарською діяльністю, для чого створюється управління (відділ, департамент) капітального будівництва. Відносини, що складаються при цьому, є внутрішньогосподарськими.

Змішаний спосіб – підрядно-господарський, коли частину робіт виконує організація-забудовник власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на капітальне будівництво (виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт).

Торги – у міжнародний практиці вибір проектувальника, підрядчика і постачальників звичайно здійснюється на конкурсній основі шляхом торгів. Існують два типи торгів – відкриті і закриті. При відкритих торгах замовник дає оголошення у пресі, пропонуючи взяти участь у торгах. При закритих – замовник запрошує декілька відомих йому фірм, із яких і обирає. До початку торгів замовник розробляє комплекс документації, в якому викладає власні вимоги до об’єкта будівництва, його опис, технічні вимоги, комерційні умови, проект контракту. Цей комплекс документів називається тендером.

Капітальне будівництво як форма інвестування складається з двох основних стадій, що регулюються актами будівельного законодавства. Першим етапом є підготовча стадія(зазвичай іменується стадією проектування), на якій:

- інвестор визначає доцільність інвестування у формі капітального будівництва певного об'єкта; на замовлення інвестора спеціалізованими (проектними або проектно-вишукувальними) організаціями розробляються передпроектні документи, проводяться відповідні дослідження, після чого інвестор приймає рішення про інвестування;

- на підставі прийнятого рішення та передпроектних документів інвестор укладає з проектною організацією договір на розробку інвестиційного проекту будівництва (проектно-кошторисної документації); такий проект має пройти комплексну державну експертизу інвестиційних проектів будівництва; у разі наявності позитивного висновку Укрінвестекспертизу інвестор може затвердити інвестиційний проект та вжити відповідних заходів до його реалізації.

Наступною стадією є реалізація інвестиційного проекту будівництва, яка може бути забезпечена самим інвестором (у разі застосування господарського способу будівництва) або будівельним підрядником (якщо використовується підрядний спосіб будівництва). Після реалізації інвестиційного проекту завершений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію.

У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні відносини, застосовуються такі види господарсько-правової відповідальності: відшкодування збитків, стягнення неустойки (штрафних санкцій), господарсько-адміністративні штрафи, господарсько-організаційні санкції:

Відшкодування збитків – універсальна форма господарсько-правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відносинах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговірних, конфіскація.

Відшкодування збитків як вид відповідальності в договірних відносинах з капітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні Підрядником порушенням договору підряду на капітальне будівництво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника прибуток залишається непокритим, що не відповідає інтересам Замовника і засадам ринкової економіки).

Стягнення неустойки (штрафних санкцій) – використовується залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом та/або договором порушення сторонами договірних зобов'язань.

Конфіскація – застосовується у випадках, передбачених законодавством:

- якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства;

- у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником відносин з капітального будівництва внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності.

Сплата штрафів не звільняє підприємство від усунення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Основними учасниками процесу капітального будівництва є:

- інвестор – суб’єкт інвестиційної діяльності, який здійснює із власних або запозичених коштів фінансування об’єкта будівництва. Інвестор має юридичні права на повне розпорядження результатами інвестицій. Інвестор може виступати і в ролі замовника, і в ролі забудовника;

- замовник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе функції адміністратора й управляючого будівництва;

- забудовник – юридична або фізична особа, яка володіє правами на земельну ділянку під забудову;

- підрядник – будівельна фірма, що здійснює за договором або за контрактом будівництво. Генеральний підрядник відповідає перед замовником за будівництво об’єкта. За узгодженням із замовником може залучати субпідрядні фірми;

- проектувальник– проектна або науково-дослідна фірма, що здійснює за договором із замовником розробку проекту. Може залучати інші спеціалізовані проектні фірми зі узгодженням із замовником.

Отже, у практиці здійснення інвестиційного процесу головними його учасниками є різні суб’єкти господарювання, які приймають участь в інвестиційній діяльності в якості замовників, інвесторів та виконавців. При цьому одна і теж підприємство на різних стадіях інвестиційного процесу може виконувати різні функції. Ця ситуація створює умови, при яких практично усі суб’єкти господарювання постійно знаходяться в інвестиційному процесі, приймають участь в реалізації окремих його стадій.

Фізичні особи найчастіше в інвестиційному процесу виконують функцію інвесторів. При цьому грошові кошти залучаються до інвестиційного процесу за допомогою фінансових посередників – інституційних інвесторів, в якості яких можуть бути банки, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші.

Держава приймає участь в інвестиційному процесі як прямо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через різні державні органи.