Зміст поняття «інтелектуальний капітал», його види і типи

Сьогодні однією з наймогутніших рушійних сил розвитку цивілізації є творча діяльність людини. В сучасних умовах ефективність економіки, науково-технічний рівень виробництва, соціально-економічний прогрес залежать від обсягу накопичених суспільством знань та ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації.

Світовий досвід підтверджує ефективність інноваційної моделі розвитку на основі використання результатів інтелектуальної діяльності. Основне суспільне багатство розвинутих країн – це нова інтелектуальна еліта: науковці, підприємці, менеджери, фінансисти, висококваліфіковані інженери, інші фахівці, зайняті у сфері високих технологій, розповсюдження інформації та нових знань. Саме вони формують середній клас, який є основою соціальної стабільності і рушієм прогресу.

За підрахунками Всесвітнього банку у складі національного багатства США основні виробничі фонди (будівлі та споруди, машини та обладнання) складають лише 19%, природні ресурси – 5%, а людський капітал – 76%. В Західній Європі відповідні показники – 23,2%, 2% та 74%, в Росії – 10%, 40% та 50%. Виходячи з цього все більша частина дослідників вважає людський капітал найціннішим ресурсом постіндустріального суспільства, який є більш важливим ніж природні та накопичені багатства.

Слід зазначити, що ринок є «вимірювальним пристроєм» людської праці. Енергія людської праці в кінцевому підсумку знаходить свій вираз у формі числа (вартості товару, ціни товару) в ринковому середовищі. Елементами товарності є не лише матеріальні речі, предмети і послуги, а й результати інтелектуальної праці – ідеї, управлінські рішення, винаходи, сорти рослин тощо. Ось чому в динамічному ринковому середовищі по відношенню до результатів інтелектуальної праці використовують терміни «інтелектуальна власність», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал», «комерціалізація інтелектуальної власності» тощо.

В узагальнюючому вигляді під інтелектуальним капіталом розумують сукупність інтелектуальних ресурсів підприємства і здатності до їх створення і використання, що визначають спроможність підприємства розвиватися на основі інформації і знань.

Інтелектуальний капітал виконує ряд функцій, що створюють передумови для розвитку і підвищення ефективності функціонування підприємства (табл. 11.1).

Таблиця 11.1.

Функції інтелектуального капіталу та їх вплив на діяльність підприємства

Продовження табл. 11.1.

Основою формування інтелектуального капіталу підприємства є людські ресурси – найбільш динамічна компонента спроможності підприємства отримувати прибуток впродовж тривалого часу.

За оцінкою А.Маршалла на початку ХХ сторіччя чисельність працівників фізичної праці в п’ять разів перебільшувала чисельність зайнятих інтелектуальною працею. Сьогодні, на початку ХХІ сторіччя, в розвинених державах більш як 60% економічно активних людей зайняті розумовою діяльністю, а в США цей показник сягає 75%.

До інтелектуального капіталу відноситься продукт розумової, інтелектуальної праці, продукт творчих зусиль. Щоб глибше усвідомити поняття та механізм функціонування інтелектуального капіталу, слід поділити його на окремі складові елементи з наступним групуванням за однорідними ознаками, тобто здійснити його класифікацію. Класифікацію видів інтелектуального капіталу здійснюють за різними ознаками залежно від цілі та завдань, які при цьому вирішуються (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Класифікація інтелектуального капіталу

За резидентамиінтелектуального капіталу виділяють національний, який створений та використовується вітчизняними резидентами і іноземний, який застосовується іноземними резидентами.

За формою власності інтелектуальний капітал може бути приватним, колективнимта державним. Інтелектуальна форма власності визначає: кому належить результат інтелектуальної творчої діяльності, який втілений у певну об’єктивну форму (патент, свідоцтво, ноу-хау, товарний знак, авторський твір тощо). Що стосується приватної або колективної форми власності, то мається на увазі, кому належить результат власного творчого пошуку. Що стосується державної форми інтелектуальної власності, то до неї відносять продукт інтелектуальної праці, створений на замовлення державних органів влади за рахунок бюджетних коштів.

За міжнародними стандартами відповідно до форми залучення, усі результати творчої інтелектуальної діяльності, з точки зору правової охорони, частіше поділяються на об’єкти, які охороняються правом промислової власності, і на об’єкти, які охороняються авторським правом. До промислової власності належать винаходи, корисні зразки, промислові моделі, фабричні або товарні знаки, «ноу-хау». До об’єктів, які охороняються авторським правом належать права на наукові, літературні, художні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо.

За терміном надходження інтелектуальний капітал поділяється на власний, який може бути на балансі суб’єкта господарювання, наприклад, у формі капітальних інвестицій та строковий, який знаходить відображення у вигляді нематеріальних активів, які в залежності від виду мають відповідний термін знаходження згідно законодавства України про охорону інтелектуальної власності. Строковий капітал – не зарахований на балансі підприємства і є тимчасовим.

Відповідно до вітчизняного законодавства правова охорона суб’єктів інтелектуальної власності надається з певних умов на конкретно визначений строк: винахід – на 20 років, корисна модель – на 5 років, промисловий зразок – на 10 років тощо.

За ознакою формування (мобілізації) інтелектуальний капітал поділяється на створений самим суб’єктом господарювання і придбаний у інших суб’єктів господарювання.

Окрім класифікаційних ознак, виділяють такі типи інтелектуального капіталу:

1) персоніфікований – знання та вміння, пов’язані з роботою; творчі здібності, освіта, професійна кваліфікація; лояльність; ціннісні настанови персоналу; психометричні характеристики;

2) техніко-технологічний – винаходи, корисні моделі, промислові зразки, патенти, ноу-хау, програмне забезпечення, права на дизайн;

3) інфраструктурний – бази даних, організаційна структура, філософія управління, корпоративна культура, ділове співробітництво;

4) клієнтський – відносини з покупцями, контракти, портфель замовлень, франшизи, ліцензійні угоди, ділова репутація;

5) марочний – торгові марки, товарні знаки, корпоративна марка (ім’я), марки обслуговування.

Вплив окремих типів інтелектуального капіталу на розвиток підприємства представлений на рис. 11.2.