Температурний режим при «сухій» прокатці

При «сухій» прокатці виключається попадання води із систем охолодження валків на розкати завдяки вживанню замкнутих систем охолодження валків. Встановлено, що виключення теплообміну металу з водою суттєво зменшує втрати тепла тільки у чистовій кліті, де розкати відносно тонкі [7]. Тому в рівнянні (5.4) повинен з’явитись додатковий член, що враховує втрати тепла через теплообмін з водою.

Теплообмін між металом і водою на його поверхні [8]:

(5.5)

де α_k – коефіцієнт тепловіддачі від металу воді при конвекційному

теплообміні, Вт/(м²град);

Т_м, Т_в– температури металу і води, ⁰К;

F – площа поверхні теплообміну, м². Оскільки при проходженні металу крізь кліть він весь омивається водою, то це площа верхньої поверхні розкату;

m – маса металу, кг;

с – масова теплоємність металу, Дж/(кг·град);

τ_конт – тривалість контакту металу з водою, с.

В рівнянні (5.5) найбільші трудності виникають при визначенні коефіцієнту α_k.Оскільки теоретичний розрахунок цього коефіцієнту не дає досить точних результатів, то він був визначений на основі експериментальних даних роботи [9]. Було знайдено, що для ТЛС найбільш

вірогідним є значення 285 Вт/(м²град). Отже при «сухій» прокатці вираз

для температури у довільному проході чистової кліті ТЛС має вигляд:

(5.5)

де τ_в – температура води після охолодження валків, ⁰С.

Приклад розрахунку температурного режиму для чистової кліті стана 2800 при сухій прокатці підкату 40×2658×6000 мм на лист 12×2500×6000 мм по поперечній схемі: с = 618 Дж/(кг·град) для сталі 3сп [10]; m = 5002кг; t_в = 65⁰С; F = 53,17м². Результати в табл.5.3.

Таблиця 5.3 – Температурний режим «сухої» прокатки в

чистовій кліті листа 12×2500×6000мм

Видно, температура кінця прокатки підвищилась на 33,4⁰С.