Кримінальний аборт, методи його здійснення та судово-медична діагностика.

Розрізняють самовільний і штучний викидень (аборт). З точки зору кримінального законодавства штучне перери­вання вагітності може бути правомірним (законним) і не­правомірним (незаконним), яке має назву кримінального викидня.

Штучний викидень відбувається в лікарні у строк до 12 тижнів вагітності за відсутності медичних протипока­зань. У пізніші строки операція штучного переривання вагітності може бути проведена тільки за медичними і деякими соціальними показаннями.

Кримінальним визнають викидень у таких випадках: 1) якщо він проведений лікарем не в стаціонарній лікувальній установі; 2) в разі наявності протипоказань, якими є гостра і підгостра гонорея, гострі і підгострі запальні процеси статевих органів, наявність гнійних вог­нищ, строк меніії, ніж 6 місяців після попередньо­го аборту, наявність гострих інфекційних хво­роб; вагітність строком 12-28 тижнів; 3) при виконанні його в стаціонарній лікувальній установі, проте без оформлення необхідної ме­дичної документації; 4) при вагітності більше 28 тижнів, якщо це не обумовлено станом крайньої необхідності; 5) виконання викидня забороненим способом. У разі наявності цих ознак викидень визнають кримі­нальним, що кваліфікується за ст. 134 КК України. Обста­винами, що збільшують провину в разі кримінального викидня є виконання його особою, яка не має спеціальної медичної освіти, а також наявність ускладнень, що призве­ли після викидня до тривалого розладу здоров'я або смерті.

Існує багато методів здійснення кримінального викид­ня, серед яких можна виділити механічні, хімічні, термічні, електричні. Всі ці методи, як правило, призводять до роз­ладу здоров 'я, а іноді і до смерті вагітної, проте перериван­ня вагітності настає не завжди.

Найбільш поширеними є механічні методи. Медичні працівники для кримінального переривання вагітності по­за межами лікувальної установи іноді використовують хірургічні методи: вишкрібання порожнини матки, відсмок­тування плідного яйця вакуум-екстрактором. До механіч­них методів належить також введення в порожнину матки сторонніх тіл — бужів, катетерів, дерев'яних паличок та ін., а також рідини під тиском за допомогою гумової груші з наконечником. Доказом такого втручання є неповний викидень, оскільки повного аборту при цьому не відбу­вається.

При хімічних методах кримінальний викидень здій­снюється шляхом введення хімічних речовин у порожни­ну матки або прийманням їх всередину. В порожнину матки вводять мило, розчин йоду, риванолу, лугів та ін. Більшість хімічних речовин, у тому числі лікарські засоби, приймають всередину. Вони можуть спричинити вики­день тільки в токсичних дозах, які зумовлюють також і отруєння, яке може стати смертельним.

Термічний метод полягає в тому, що в статеві шляхи вагітної вводиться гаряча вода або приймаються гарячі ванни для нижньої частини тулуба і ніг. Для плодовигнан-ня використовують також діатермію.

Судово-медична експертиза жінки в разі підозри на кримінальний (незаконний) викидень завжди проводить­ся комісією за участю акушера-гінеколога. Після вивчення супровідних документів опитують жінку для з'ясування обставин випадку і збирають гінекологічний анамнез. По­тім проводять гінекологічний огляд. Діагноз викидня вста­новлюють на підставі кров'янистих виділень із статевих органів, в яких іноді можна виявити залишки оболонок плода, ворсинки хоріона або плаценти, а також за станом матки — збільшення її розмірів, розкриття зовнішнього зіву матки. Звертають також увагу на додаткові ознаки минулої вагітності — виділення молозива при стискуванні грудних залоз, пігментацію сосків та навколососкових кружальців тощо. Кров'янисті виділення треба дослідити в лабораторії з метою виявлення можливого введення хімічних речовин.

Термін вагітності встановлюють при цитологічному дослідженні секрету грудної залози. Крім того, використо­вують метод виявлення в крові вагітних специфічного ферменту окситоцинази, який з'являється на 4-8-му тижні вагітності.

Метод переривання вагітності при виключенні умов, які здатні були б спричинити самовільний викидень, вста­новлюють за наявністю механічних пошкоджень в ділянці піхви, шийки матки, її каналу. При дослідженні сечі мо­жуть бути виявлені речовини, які жінка приймала з метою переривання вагітності.

Давність виконання викидня, тобто час, який минув з цього моменту до огляду жінки, встановлюють за цитоло­гічною картиною виділень піхви. При дослідженні сечі визначають тривалість виділення хоріонального гонадот­ропіну, яка після штучного викидня становить 10-24 днів.