Поняття причини смерті. Принципи побудови судово-медичного діагнозу та експертних висновків. Лікарське свідоцтво про смерть.

Настання раптової смерті зумовлюють так звані чинни­ки ризику, які загострюють звичайний перебіг хвороби або спричиняють її розвиток і тим самим призводять до смерті.

В судово-медичній практиці спостерігаються випадки смерті під час або після фізичного навантаження. Ме­ханізм умирання при цьому пов'язують із виникненням гострого фізичного перевантаження.. Воно розвивається внаслідок того, що фізичне навантаження не відповідає функціональним можливостям організму людини і навіть перебільшує їх. У разі гострого фізичного перевантаження в організмі різко змінюється функція систем життєзабезпе­чення і в органах виникають функціональні, навіть органічні зміни. Ці зміни, особливо в органах кровообігу, призводять до смерті.

Смерть може настати і внаслідок психоемоційного на­пруження. При цьому на людину впливають раптово як негативні, так і позитивні чинники, тривалі стресові ситу­ації, нервова перевтома тощо. Психоемоційне напруження безпосередньо діє на стан органів кровообігу. При цьому різко порушуються адаптаційні регуляторні механізми, насамперед, з боку симпатико-адреналової системи. Так, у міокарді померлих від психоемоційного перевантаження виявляються характерні вогнищеві зміни адренергічних рецепторів (терміналей), різних відділів вегетативної не­рвової системи, вогнищева симпатектомія і стресорне по­шкодження кардіоміоцитів.

Як свідчить судово-медична практика, алкогольне сп'яніння є одним з основних і найпоширеніших чинників ризи­ку, які призводять до настання смерті. У значній кількості випадків раптова смерть настає на фоні алкогольного сп'я­ніння.

Алкогольна інтоксикація призводить до значних гормо­нальних змін в організмі. До патофізіологічних процесів, які відбуваються на фоні алкоголемії, належать безпосе­реднє пошкодження кардіоміоцитів, підвищення проник­ності судин, спотворення реакції мікро-судинного русла на звичайні гуморальні агенти.

Встановлено також значення нікотинової інтокси­кації як чинника ризику розвитку хвороб, які призводять до смерті. За даними ВООЗ, сьогодні паління є однією з причин, яка зумовлює розвиток численних, пухлин, ішем­ічної хвороби серця, хвороб периферичних судин, органів дихання. Нікотин безпосередньо впливає на ганглії вегетативної нервової системи серця і судин, спричиняє ангіоспазм і зміни гемореологічних показників крові. Тому інфаркт міокарда частіше спостерігається у осіб, які палять.

Значний вплив на перебіг хвороб спричиняють різні метеорологічні чинники: швидка зміна кліматичних умов, різкі коливання атмосферного тиску, температури повітря, швидкості вітру, інтенсивності сонячної активності тощо. В організмі хворої людини ці чинники зумовлюють метео-геліотропні реакції, які призводять до порушення функці­онального стану систем життєзабезпечення. Найчастіше метеогеліотропні реакції виникають навесні та пізно восе­ни, коли погода особливо нестійка. Настання смерті у таких випадках пов'язане насамперед, з особливостями патологічного процесу і адаптаційними можливостями організму.

До негативних чинників, які спричиняють настання смерті, належать неправильне і надмірне харчування, малорухливе життя, урбанізація та зміни навколишнього середовища.

Серед хвороб органів кровообігу до раптової смерті може призвести і гіпертонічна хвороба, яка часто по­єднується з ішемічною хворобою серця. Основним показ­ником гіпертонічної хвороби є гіпертрофія серця, тобто збільшення маси серця і товщини стінки лівого шлуночка. У разі різкої гіпертрофії можливий розвиток так званого бичачого серця, коли маса серця становить 800-1200 г і більше, а товщина стінки лівого шлуночка сягає 2,5 см. При мікроскопічному дослідженні виявляють гіпертрофію кардіоміоцитів, збільшення їх ядер, вогнищевий або ди­фузний міофіброз. Смерть при гіпертонічній хворобі настає від гострої недостатності серця у разі декомпенсації, внаслідок інфар­кту міокарда або крововиливу в головний мозок та його оболонки. Відносно швидко призводить до летального кінця кардіоміопатія внаслідок тотального порушення кровообігу. Смерть настає ще до клінічних проявів недостатності сер­ця.

Хвороби органів дихання відносно рідко призводять до раптової смерті. Вона може настати від пневмонії, яка у осіб похилого віку перебігає безсимптомно і ускладнюєть­ся розвитком гострої серцево-легеневої недостатності. При зовнішньому огляді легені щільні, на розтині сіро-червоно­го кольору, набряклі, у дрібних бронхах гнійні пробки.

При туберкульозі легень, особливо фіброзно-кавер­нозній формі, виявляють заповнені гноєм каверни. Вони можуть прориватись у порожнину бронха, що призводить до смерті від аспірації крові у дихальні шляхи.

До раптової смерті можуть призвести перфоративна виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісна пухлина, варикозне розширення вен стравоходу, які ускладнюються гострою крововтратою, раковою інтоксика­цією або перитонітом.

Іноді раптова смерть може настати від гострого гемора­гічного панкреатиту або некрозу під шлункової залози, яка збільшена у розмірах, набрякла, має крововиливи. В черевній порожнині часто може бути кров'янистий випіт. Враховуючи те, що підшлункова залоза часто змінюється внаслідок аутолітичних процесів, діагноз встановлюють після її гістологічного дослідження, коли виявляють не­кроз тканин залози, тромбоз її судин та лейкоцитарну інфільтрацію.

Раптова смерть можлива і при цукровому діабеті, коли на фоні гіпоінсулінемії розвивається діабетичний кетоацидоз.

Хвороби ЦНС до раптової смерті найчастіше призво­дять у молодому віці. Пухлини мозку та його оболонок іноді перебігають із незначною симптоматикою, тому смерть внаслідок ускладнення крововиливом у пухлину і мозок та гострим набряком — стисканням мозку настає раптово. При дослідженні трупа виявляють пухлину, яку обов'язково досліджують гістологічне.

В окремих випадках причиною раптової смерті може бути епілепсія. Механізми раптової смерті при цій хворобі досі нез'ясованій, проте вважають, що вона настає внаслі­док розвитку незворотної аритмії серця симпатичного генезу.

Судово-медична практика свідчить, що раптова смерть може настати в будь-якому віці та від будь-якої хвороби.