Трупні плями, стадії та термін їх розвитку. Методи дослідження. Судово-медичне значення.

Після зупинки серця поступово припи­няється рух крові по судинах. За законом тяжіння кров починає збиратися у найнижчих частинах тіла, внаслідок чого майже через 30 хв. — 1 год. після смерті починають утворюватися трупні плями. Терміни появи трупних плям залежать від механізму настання смерті. Так, у разі смерті від асфіксії, серцево-судинних хвороб, ураження елект­ричним струмом трупні плями виникають досить швидко. Якщо смерть настала внаслідок крововтрати, вони виника­ють повільно.

Локалізація трупних плям залежить від положення тру­па. Якщо труп лежить на спині, вони з'являються на задній та задньобічних поверхнях шиї, грудної клітки, попереко­вої ділянки і кінцівок. При положенні трупа на животі, трупні плями виникають на лиці і передній поверхні Тулуба. У тому разі, коли труп перебуває у висячому положенні, наприклад, при повішенні у петлі, трупні плями виявля­ються в нижній половині тіла — на кінцівках, у попере­ковій ділянці та в нижніх відділах живота.

Трупні плями виникають тільки на тих ділянках тіла, які нещільно контактують з поверхнею, де лежить тіло. У тих же ділянках тіла, де є такий контакт, трупних плям немає. В окремих випадках на фоні трупних плям можуть бути відбитки тих предметів, на яких розташовується труп.

Трупні плями досліджують шляхом проведення їх ліво-роскопії, ліворометрії та діагностичного розтину шкіри в місці їх розташування, що дозволяє розв'язати ряд важли­вих експертних питань.

Так, проводячи півороскопію, визначають ділянку роз­ташування трупних плям, їх колір, характер (зливні або вогнищеві, поширені, рясні, з чіткими або розпливчастими межами). Крім того, оглядаючи трупні плями, відзначають наявність ділянок, де їх немає, або відбитків речей і пред­метів, які утворюють ложе трупа. Звичайні трупні плями мають різні відтінки фіолетового кольору. Колір трупних плям залежить також від причини смерті. Так, у разі смерті від отруєння внаслідок впливу токсичних речовин на ге­моглобін крові різко змінюється забарвлення трупних плям. Наприклад, при отруєнні чадним газом трупні плями ма­ють яскраво-червоний колір внаслідок утворення карбок-сигемоглобіну. Плями сірого кольору спостерігаються при отруєнні метгемоглобінотворними речовинами. У разі дії холоду і вологи трупні плями набувають рожево-червоно­го кольору.

Можлива наявність на фоні трупних плям дрібнокрап-кових крововиливів, які виникають внаслідок розриву ка­пілярів шкіри при їх перерозтягуванні масою крові.

При ліворометрії за фотометричними показниками виз­начають інтенсивність забарвлення трупних плям і пло­щину яку вони займають, а на підставі динамометричного дослідження виявляють реакцію трупних плям на дозова­не натискання. Так, інтенсивність забарвлення трупних плям і площа, яку вони займають, збільшуються тільки протягом 12-14 год. після настання смерті. Внаслідок дозо­ваного натискання трупні плями можуть зникати, ставати блідими або зовсім не змінювати свого забарвлення.

Зміни трупних плям залежать від давності настання смерті і відбуваються стадійно. У розвитку трупних плям виділяють три стадії: 1) гіпостаз, 2) стаз, 3) імбібіцію.

Стадія гіпостазу перебігає протягом перших 10-12 год. після настання смерті, характеризується післясмертним перерозподілом рідкої крові в судинному руслі, пере­повненням нею судин і виникненням перших ознак внутрішньосудинного гемолізу.

Після 12-годинного післясмертного періоду стадія гіпо­стазу поступово переходить у стадію стазу, яка триває майже до кінця другої доби після настання смерті. У цей час відбувається просякнення лімфи і міжклітинної рідини в судину, гемоліз еритроцитів, деструкція судин. Рідка частина крові дифундує через судинну стінку внаслідок чого кров густішає. У тканинах спостерігається протеоліз. Колір трупних плям з темно-сіро-фіолетового на почат­ку стазу змінюється на бурий, а межі трупних плям стають чіткішими.

Через 48 годин після настання смерті трупні плями переходять у стадію імбібіції, під час якої відбуваються протеоліз і петрифікація, а тканини просочуються гемолі-зованою кров'ю і сироваткою. Забарвлення трупних плям набуває буруватого відтінку, який переходить у сіро-зеле­ний і зеленуватий колір. При дозованому натисканні колір трупних плям не змінюється. З розтину шкіри в ділянці плями ледве вдається видавити одиничні краплі крові.

Отже, на підставі наявності трупних плям, які є ранньою абсолютною ознакою смерті, можна встано­вити факт її настання, а за результатами їх ліворос-копіїіліворометрп визначити давність настання смерті, положення трупа після смерті та можливість його зміни, характер предметів, на яких був розташований труп, а також з'ясувати швидкість процесу вмирання, а в дея­ких випадках, коли трупні плями мають невластивий їм колір, орієнтовно визначити причину смерті.